Справа №2- 772/2010 рік

                                                    РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ                        УКРАЇНИ

                                                (ЗАОЧНЕ)

02 листопада   2010 року Миронівський районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.

               при секретарі-  Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці   цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2      про визнання   таким,що втратив  право користування житловим приміщенням,

                                                             встановив:

              У  серпні   2010 року позивачка  звернулась  до суду з названим позовом,посилаючись на те,що їй  на праві  приватної   власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 Крім нею  у даному будинку   зареєстрований   відповідач ,з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі .   27.01.2010 року їх шлюб розірвано, а з  28.08.  2009року  відповідач у будинку не проживає,забрав свої речі і виїхав у невідомому напрямку.  Оскільки  відповідач без поважних причин не проживає і не користується  житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 ,просить визнати його  таким,що втратив право користування ним.

                               В судовому засіданні   позивачка  позов підтримала,посилаючись на обставини,викладені у позовній заяві,просить  вимоги задовольнити.Пояснила,що відповідач у  серпні 2009року

залишив  сім”ю  і переїхав  жити в  інше місце,де живе з іншою жінкою  по даний час,місцеперебування його їй невідоме. З того часу він  не приїздить,дочку,яка залишилась жити з нею,не відвідує,не цікавиться їхнім життям,матеріальної допомоги не надає.

                        Відповідач у судове засідання не з»явився,про час і місце  розгляду справи повідомлений  через оголошення у ЗМІ,а тому  відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України  вважається повідомленим належним чином .

                      За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за   відсутності  відповідача на підставі наявних у справі доказів.

                       Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення у заочному порядку.

                        Заслухавши   позивача,свідків,вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню.

                          Судом встановлено,що   відповідач  зареєстрований   у  житловому будинку АДРЕСА_1, що належить  на праві  приватної    власності позивачці,що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.5)

             Проте,з  серпня 2009року  і до даного часу відповідач у вказаному будинку  не проживає,оскільки   виїхав із села   з іншою жінкою ,залишивши сім”ю,дітей на виховання позивачеві,на даний час місце його перебування невідоме.

                             Те,що відповідач  добровільно відмовився  від права користування житлом та вибув   на інше   місце проживання          підтверджується актами обстеження ,що склала комісія за участю  депутата   сільської  ради. Із цих актів вбачається,що  на момент перевірки відповідач  у будинку  не проживав,його особистих речей там  не виявлено (а.с.10-12)

                          Ці ж обставини підтвердили у судовому  засіданні свідки ОСОБА_3,ОСОБА_4

                       Згідно ст.163 ЖК України у разі  тимчасової відсутності наймача або членів його  сім»ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків,установлених ч.1 п.п.1,5 ч.3, ч.4 ст.71 ЖК України.

                      Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

                       Ст.72 ЖК України передбачає,що визнання особи такою,що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

                      Крім того,відповідно до ст.391 ЦК України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.                      

                   Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності,суд прийшов до висновку,що вимоги позивача грунтуються на вимогах діючого законодавства,є доведеними,а тому підлягають задоволенню.                        

                          На підставі викладеного,ст.ст.163,167  ЖК України,керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215 ,218,224-226  ЦПК України,суд

                                                      Вирішив:

позов  задовольнити. Визнати   ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1  таким,що втратив право користування  житловим приміщенням у будинку  АДРЕСА_1  .                  

         Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд  в 10-денний строк з дня його проголошення .

        Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача,поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.