Справа №2- 771/2010рік

                                                            РІШЕННЯ

                                               ІМЕНЕМ                       УКРАЇНИ

14 вересня  2010 року Миронівський районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.

               при секретарі –  Овчаренко В.С.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1    до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі про перерахунок та виплату пенсії

                                                                 встановив:

                       У  серпні  2010 року позивач  звернувся  до суду з названим позовом,посилаючись на те,що він є особою,яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, постійно проживає  у  АДРЕСА_1, яке відповідно до Постанови КМУ №106 від 23.07.1991року відноситься до  зони посиленого радіоекологічного  контролю.

               Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Миронівському районі,отримує пенсію за віком,не працює.

                     Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  пенсії непрацюючим пенсіонерам,які проживають  у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірах,встановлених ч.1 цієї статті ,а саме до однієї мінімальної заробітної плати.

                    Розмір пенсії,яку він  отримує,не відповідає вимогам  вказаного Закону,а тому він  звернувся до відповідача із заявою про перерахунок  та виплату пенсії відповідно до вимоги Закону. У перерахунку та виплаті пенсії йому   відмовлено.Вважаючи цю відмову незаконною,звернувся до суду з позовом.

                            У судове  засідання позивач  не з”явився,подав до суду заяву,в якій просить справу розглянути за його  відсутності на підставі наявних у справі доказів.

                               Відповідач у судове засідання свого представника не направив,проте подав до суду заперечення проти позову та просить справу розглянути за відсутності їх представника. У своїх запереченнях відповідач  позов не визнав і зазначив, що доплата до пенсіїї непрацюючим пенсіонерам,які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5грн.20коп нарахована до пенсії позивачці  вірно і виплачується на підставі постанови КМУ від 26.07.1996року № 836 « Про компенсаційні  виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                              Починаючи з 1996року у Законах України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати»,які приймались Верховною Радою України на відповідні роки,встановлено,що до прийняття Верховною Радою України  змін до законів,у нормах яких для розрахунку застосовується мінімальний розмір заробітної плати,не застосовувати його як розрахункову величину для призначення розмірів допомоги,компенсаційних та інших виплат.

                 Кабінету Міністрів України доручалось здійснювати застосування цих норм,виходячи з реальних можливостей видаткової частини  Державного бюджету на відповідний рік,фінансування витрат,пов»язаних з реалізацією  цього закону здійснюється за рахунок Державного бюджету. Закони України « Про Державний бюджет» на відповідні роки визначають розміри мінімальної заробітної плати,але не містять жодних вказівок щодо використання цього розміру як розрахункової величини при виплаті допомог та доплат,передбаченихЗаконом України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                  Згідно зі ст.87 Бюджетного Кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального  фонду державного бюджету у межах обсягів призначень,передбачених у Державному бюджеті України.

                   В останні роки видатки,пов”язані з соціальним захистом громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,визначались в обсягах,виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те,що більшість інших видатків державного бюджету мали  також соціальну направленість.

               Рішення Конституційного Суду України  від 09.07.2007року не може бути реалізовано,оскільки до державних бюджетів  не внесено відповідних змін  щодо збільшення виплат,передбачених  Законом України №796.

                           Вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що  позов підлягає задоволенню .

                            Статтею 16 ЦК України передбачене  право кожної особи  звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення,дій чи бездіяльності органу влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 ЦК України)

                              У Конституції України  Україну проголошено демократичною,соціальною,правовою державою,визнано,що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина,її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності  держави, а їх утвердження та забезпечення є головним обов»язком держави(ст.ст.1,3)

                            Права та обов»язки людини є невідчужуваними та непорушними(ст.21),їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не може бути звужений (ст.22)

                             Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян,держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги,компенсації і гарантії,що є складовою  конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права,а тому відповідно до ч.2 ст.6,ч.2 ст.19,ч1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов»язковими,мають додержуватись органами державної влади,місцевого самоврядування,їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов»язань щодо окремих осіб становить громадян у нерівні умови,підриває принцип довіри особи до держави,що закономірно призводить до порушення принципів соціальної,правової держави.

                            Зупинення дії положень законів,якими визначено права і свободи громадян,їх зміст і обсяг,є обмеженям прав і свобод,і може мати місце лише у випадках,передбачених ст.64 Конституції України(лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк)

                              Крім того,встановлений ч.2 ст.95 Конституції України перелік правовідносин,які регулюються Законом  України « Про Державний бюджет України»,є вичерпним,а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов»язків,пільг,компенсацій і гарантій,передбачених іншими законами України,зокрема Законом  України « Про статус і соціальний захист громадян,які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

                          Ст.71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено,що дія цього закону не може призупинятись іншими законами,крім  законів про внесення змін до цього закону.              

                           Отже,зупинення Законом України « Про Державний бюджет України на 2007рік» та  внесення змін  до закону №796 законом про Держбюджет України на 2008рік  дії ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежило обсяг прав даної категорії громадян  і фактично скасувало конституційну гарантію забезпечення належних умов їх існування. У зв»язку з цим,при вирішенні позовних вимог позивача   суд вважає за необхідне керуватись Конституцією України,а не Законами  України "Про Державний бюджет України" на 2007,2008роки      

                              Судом встановлено,що позивач  є особою,яка постійно проживала   на території зони посиленого радіоекологічного  контролю у 1986-1993роках,проживає на даний час та  відноситься до  4  категорії,що підтверджується наявною у матеріалах справи  копією посвідчення (а.с.1)

                            Крім того,позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Миронівському районі , одержує пенсію за віком  та постійно проживає в  АДРЕСА_1,яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української  РСР  від 23.07.1991року №106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю,не працює.

                            Згідно ст.39  Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991року №796 пенсії непрацюючим пенсіонерам,які проживають у зоні  посиленого радіоекологічного контролю,підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

                           Відповідно до ст.19ч2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.

                           Ст.113 Конституції України передбачено,що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України.

                        З матеріалів справи вбачається,що    розрахунок  підвищення  до пенсії позивачеві,як непрацюючому  пенсіонеру,який проживає  на території зони посиленого радіоекологічного контролю згідно ч.2 ст.39 Закону №796 відповідачем здійснено згідно постанови Кабінету Міністрів України “ Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996року у розмірі 5грн.20коп.

              Пунктом 30 ст.71  Закону України  «Про Державний  бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006року зупинено на 2007рік дію абзаців другого,третього,четвертого частини першої та частини другої статті 39,статей 40,41,44 абзаців другого,третього,четвертого,п”ятого,шостого та сьомого частини першої,частини третьої,абзаців другого,третього,четвертого,п”ятого,шостого,сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону № 796.

                    Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, частини 2 статті 56,частини 2 статті 62,частини 1 статті 66,пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,44,45,46 статті 71,статей 98,101,103,111 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007рік” від 09.07.2007року №6-рп/2007  визнано такими,що не відповідають Конституції України (є неконституційними),деякі положення Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007рік”,зокрема,пункт 30 статті 71,яким зупинено на 2007рік дію абзаців другого,третього,четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслдіок Чорнобильської катастрофи” у частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

              Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп/2008 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими,що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, в тому числі п.28 розділу 11,яким ст.39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в іншій редакції.

            Приймаючи рішення,Конституційний Суд України дійшов висновку,що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх,оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві,і ,як наслідок,скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

            Відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законоадвчих актів України” втратили чинність з дня ухвалення цього рішення,тобто з 22.05.2008року.

                 Відповідно до ст.152 Конституції України,закони та інші нормативні акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині,якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду,ухвалення або набрання ними чинності.

               Закони,інші правові акти або їх окремі положення,що визнані неконституційними,втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

               Таким чином,при визначенні розміру підвищення до пенсії у зв”язку з проживанням на території зони посиленого радіоекологічного контролю,передбаченої Законом №796 слід виходити із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами,а тому потрібно керуватись ст.39 цього Закону,а не Постановою КМУ №836.

                Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення ч.2 ст.39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,тобто з часу прийняття рішень у позивача відновилось право на підвищення пенсії за віком у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

                 Виходячи з викладеного,суд вважає,що позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону №796 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України,тобто з 09.07.2007року  по 31.12.2007року та з 22.05.2008року по 31.12.2008року.

               Законами України “ Про Державний бюджет України на 2009рік”,2010рік  дії норм Закону України  “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”    не зупинялись,зміни до вказаних норм не вносились,а тому позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території зони радіоактивного забруднення у розмірі мінімальної заробітної плати,встановленої Законами України “ Про Державний бюджет України на 2009рік” та на 2010рік ,починаючи  з 01.01.2009року по 31.12.2009року,та з 01.01.2010року по день розгляду справи.

           Згідно ст.13 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов”язується відшкодувати її,в тому числі,за пошкодження здоров”я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

                Таким чином,дії відповідача по відмові у здійсненні перерахунку та виплати позивачеві  підвищеної пенсії як непрацюючому пенсіонеру ,який проживає  на території зони посиленого радіоекологічного контролю у розмірі мінімальної заробітної  плати,встановленої законами України про Держбюджет на відповідний рік суд вважає неправомірними ,а відповідача слід зобов”язати нарахувати та виплатити позивачеві підвищену пенсію у вказаному розмірі з 09.07.2007року по 31.12.2007року; з 22.05.2008року по 31.12.2008року; з 01.01.2009року по 31.12.2009року,з 01.01.2010року  по 14.09.2010року   з урахуванням  проведених  виплат за ці періоди.

             Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення. Оскільки жодна із сторін з такою заявою до суду не звернулась,суд вважає,що  перерахунок та виплату пенсії позивачці слід здійснювати саме з 09.07.2007року

           На підставі ст.4 п.18 Декрету КМУ “ Про державно мито”  позивач   звільнений  від сплати судового збору як  потерпілий від наслідків  аварії на ЧАЕС.

                        На підставі Конституції України,ст.16 ЦК України,ст.ст.39,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України,Рішеннями Конституційного Суду України  від 09.07.2007року, від 22.05.2008р., суд

                                                   ВИРІШИВ:

позов задовольнити .

                          Визнати  дії Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі по відмові  у здійсненні перерахунку та виплати    ОСОБА_1    підвищеної пенсії  відповідно до ст.39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними.

                         Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі провести перерахунок доплати до пенсії  та її виплату   ОСОБА_1     як непрацюючому пенсіонеру ,що проживає  на території зони  посиленого радіоекологічного контролю  відповідно до ст.39 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» :

за період з 09 .07. 2007року  по 31.12.2007року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року

 з 01.01.2009року по 31.12.2009року , з 01.01.2010року по 14.09.2010року   із розрахунку мінімального розміру заробітної плати,встановленого   Законами  України “ Про Державний бюджет України ” на відповідний рік та з урахуванням раніше  проведених виплат  за ці періоди.

                    Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного  суду Київської  області через Миронівський районний суд  в 10-денний строк з дня проголошення  рішення .

                                                   Суддя                 В.М.Пархоменко