Справа № 2-а-331/2010

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року             Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

судді – Копіци О.В.

при секретарі – Пойзнер В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області Кваснюка Руслана Анатолійовича про визнання дій противоправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить суд визнати противоправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №141045 від 03.05.2010 року, поновити пропущений з поважної причини процесуальний строк, а також визнати протокол серії ВЕ163033 про адміністративне правопорушення від 03.05.2010 року незаконним та скасувати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомив, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач – інспектор ДПС Первомайської роти Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області Кваснюк Руслан Анатолійович в судове засідання не з’явився, про місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.

03.05.2010 р. інспектором ДПС Первомайської роти Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області Кваснюком Р.А. винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ №141045 (далі - Постанова), згідно з якою 03.05.2010 року, ОСОБА_1, керуючи а/м «Хюндай», д/н НОМЕР_1 на а/д Київ-Одеса перевищив швидкість руху на 37 км/год, чим порушив п.п.12.6.  ґ  ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України. За скоєне правопорушення на ОСОБА_1  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

Відповідно до ст. 122 ч.1 КпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ №163033, складеного 03.05.2010 р. вбачається, що ОСОБА_1 в графі «пояснення» власноручно написав, що він рухався з допустимою швидкістю руху – 130 км/год. Крім цього позивач копію протоколу отримав 03.05.2010 року, проте зі скаргами на дії працівника міліції у встановленому законом порядку та строки до відповідних органів не звертався.

Відповідно до п.п. 12.6.ґ ПДР поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомагістралях — не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів — не більше 110 км/год, на інших дорогах — не більше 90 км/год.

Таким чином, позивачем згідно з наданими ним поясненнями перевищена швидкість руху, однак він вважає, що так як він перевищив швидкість руху лише на 20 км/год, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України.

При цьому, суд приймає до уваги те, що окрім пояснень позивача, які він виклав в адміністративному позові, інших доказів того, що він не скоював адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України суду не надано, при цьому ним не забезпечена явка свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3., вказаних ним в позові, не надані їх адреси, а згідно з оскаржуваним протоколом свідків правопорушення на місці не було.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 14.04.97 р. "Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ" ДАІ є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів МВС України, основними завданнями якої є... виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Пункти 3.1 та 3.4 наказу МВС України "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України" № 1111 від 13.11.2006 р. вказують, що завданням ДПС є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки та попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.

Також не доведено позивачем, що інспектор ДПС Первомайської роти Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області Кваснюк Р.А. при складенні матеріалів відносно ОСОБА_1 діяв незаконно та склав протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності із порушенням вимог законодавства.

Стосовно позовних вимог про визнання протоколу серії ВЕ163033 про адміністративне правопорушення від 03.05.2010 року незаконним та скасування суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є владним рішенням, а є лише формою фіксації факту вчинення правопорушення, за змістом КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу притягнення до адміністративної відповідальності, свідченням чого не може служити складання протоколу про адміністративне правопорушення, так як протокол та інші матеріали справи, складені посадовою особою є підставою для подальшого прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 251 КУпАП протокол являється одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, його складання не тягне за собою правових наслідків, а правова оцінка вказаному доказу надається в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному КпАП України.

Тобто, в розумінні ст.18 КАС України, оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, в той час як протокол про адміністративне правопорушення не є документом, що підтверджує притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому в цій частині справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд враховує, що взагалі діючим законодавством не передбачена можливість оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, так як оскарженню підлягає виключно постанова по справі про адміністративне правопорушення, що безпосередньо передбачено главою 24 КпАП України.

Також, згідно з адміністративним позовом ОСОБА_1, копію постанови він отримав 03.05.2010 року, проте адміністративний позов направив до суду поштою 21.05.2010 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті (а.с.8).

Відповідно до статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Статтею 288 КпАП України передбачений порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути  оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 287-289 КпАП України постанова може бути оскаржена на протязі 10 діб після її винесення.

Позивач, наданим йому правом до 21.05.2010 року не скористувався, крім цього зі скаргами на дії співробітника ДАІ до вищестоящих органів не звертався, докази поважності причин пропуску строку звернення  до адміністративного суду ним не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, так як не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 222, 255, 247, 287-294 КпАП України, ст. ст. 9-11, 71, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області Кваснюка Руслана Анатолійовича про визнання дій противоправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Постанова відповідно до положень ст. 171-2 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 13.10.2010 року

Суддя /підпис/

ВІРНО

Суддя