Справа № 686/11075/21

Провадження № 2/686/4030/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., за участю: представника позивача - Грамчук Т.А. , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Хмельницькій області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2021 року до суду звернувся Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Хмельницькій області із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення шкоди в розмірі 635 324,58 грн., заподіяної внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_5 . Позов мотивує тим, що незаконність звільнення ОСОБА_5 з посади заступника начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області встановлено рішеннями суду, на виконання яких Управлінням Держпраці у Хмельницькій області впродовж серпня-жовтня 2020 року було здійснено виплату коштів у зв`язку з поновленням працівника на раніше займаній посаді, а саме: було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, який є фактичним розміром заподіяної позивачам шкоди, оскільки працівник незаконно був звільнений з посади, не виконував свої обов`язки з незалежних від його волі причин, а роботодавець оплатив йому час вимушеного прогулу.

Оскільки звільнення ОСОБА_5 здійснено з порушенням закону за наказами першого заступника Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки ОСОБА_4 №293-к від 10.12.2015 «Про звільнення ОСОБА_5 » та № 303-к від 28.12.2015 «Про внесення змін до наказу від 10.12.2015 року №293-к» та наказами заступника голови комісії з реорганізації територіального управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області ОСОБА_3 №81-к від 11.12.2015 «Про звільнення ОСОБА_5 » та №82-к від 28.12.2015 «Про внесення змін до наказу від 11.12.2015 року №81-К», обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної у зв`язку з виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_4 та ОСОБА_3

22.01.2021 Хмельницька обласна прокуратура спрямувала копію звернення ОСОБА_5 в частині вжиття заходів до стягнення шляхом регресу коштів з винних осіб, які були виплачені у зв`язку з незаконним його звільненням.

Також, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної служби України з питань праці Хмельницька обласна прокуратура звернулась з листом до Державної служби України з питань праці про надання інформації чи вживалися останньою заходи реагування з метою стягнення шляхом регресу коштів з винних осіб, які були виплачені, у зв`язку з незаконним звільненням на підставі судового рішення у справі 822/6297/15 (заходи досудового врегулювання, пред`явлення позову до суду тощо, у разі невжиття заходів - повідомити причини). На зазначений лист надійшла відповідь, з якої вбачається, що остання не вживала і не буде вживати заходи щодо стягнення в порядку регресу коштів з винних осіб, які були виплачені ОСОБА_5 . Управлінням Держпраці у Хмельницькій області на підставі судових рішень у справі 822/6297/15 у зв`язку з його незаконним звільненням. З Управління Держпраці у Хмельницькій області також надійшов лист від 16.04.2021 року, зі змісту якого вбачається, що Управління не бачить підстав для звернення з позовом в порядку регресу.

Так як компетентним органом не вживалось жодних заходів для відновлення інтересів держави, прокурор змушений звернутись до суду із позовом з боку Державної служби України з питань праці та Управління Держпраці у Хмельницькій області, оскільки Державний бюджет може безповоротно втратити виплачені кошти.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задоволити із наведених підстав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечив в повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим, зазначає, що прокурором не доведено своєї правомочності щодо представництва інтересів Державної служби України з питань праці та Управління Держпраці у Хмельницькій області в суді, а обставини на які він посилається як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження під час слухання справи.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши думку представників сторін, суд вважає за можливе слухати справу за даної явки учасників процесу на підставі зібраних доказів.

17.05.2021 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

23.06.2021 року представником відповідача ОСОБА_3 надано відзив на позов, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає, що покладення на нього матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну Управлінню Держпраці у Хмельницькій області виплатою працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як на особу, винну в незаконному звільненні є абсолютно безпідставним. Оскільки він не звільняв ОСОБА_5 і не був наділений в грудні 2015 року повноваженнями представляти Держгірпромнагляд України як суб`єкта призначення та звільнення заступників керівників територіальних органів Держгірпромнагляду. Також позивачем було пропущено строки позовної давності, у зв`язку із чим просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

23.06.2021 року справу призначено до слухання по суті.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне задоволити позов із наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі №822/6297/15 частково задоволено позов ОСОБА_5 та визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області № 81-к від 11.12.2015 «Про звільнення ОСОБА_5 », визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки № 303-к від 28.12.2015 «Про внесення змін до наказу від 10.12.2015 року № 293-к», визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області від 28.12.2015 № 82-к «Про внесення змін до наказу від 11.12.2015 року № 81-к». Постановлено вважати ОСОБА_5 звільненим з роботи з 20 лютого 2017 року. Зобов`язано Управління Держпраці у Хмельницькій області провести нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2015 року по 20 лютого 2017 року включно.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Державної служби України з питань праці та Управління Держпраці у Хмельницькій області відмовлено.

Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27.02.2020 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 скасовано. Скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області та зобов`язання Управління Держпраці у Хмельницькій області провести нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2015 року по 20 лютого 2017 року включно. Направлено справу в цій частині на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 залишено без змін.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 зобов`язано Державну службу України з питань праці поновити ОСОБА_5 на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 16 грудня 2015 року. Стягнуто з Управління Держпраці у Хмельницькій області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2015 року по 10 червня 2020 року у розмірі 738944, 58 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 змінено. Стягнуто з Управління Держпраці у Хмельницькій області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2015 року по 10 червня 2020 року у розмірі 635324, 58 гривень. В решті позовних вимог рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.02.2020 залишено без змін.

Ухвалами Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.12.2020 та від 08.12.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, незаконність звільнення ОСОБА_5 з посади заступника начальника територіального управління Держгіргіромнагляду у Хмельницькій області встановлено вищезазначеними судовими рішеннями, копії яких долучено до матеріалів справи, і в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню.

На виконання судових рішень у справі №822/6297/15 Управлінням Держпраці у Хмельницькій області упродовж серпня - жовтня 2020 року здійснено виплату зазначених коштів, а саме: 3 520,06 грн. - кошти, які перераховані ОСОБА_5 на підставі платіжного доручення №258 від 31.08.2020; 787,09 грн. - податок на дохід найманих працівників, утриманий із середнього заробітку ОСОБА_5 та перерахований на підставі платіжного доручення №259 від 31.08.2020; 507 916,23 грн. - кошти, які перераховані ОСОБА_5 на підставі платіжного доручення №351 від 26.10.2020; 113 571,33 грн. - податок на дохід найманих працівників, утриманий із середнього заробітку ОСОБА_5 та перерахований на підставі платіжного доручення №352 від 26.10.2020; 9 464,28 грн. - військовий збір, утриманий із середнього заробітку ОСОБА_5 та перерахований на підставі платіжного доручення №353 від 26.10.2020; 65,59 грн. - військовий збір, утриманий із середнього заробітку ОСОБА_5 та перерахований на підставі платіжного доручення №260 від 31.08.2020.

Дані обставини об`єктивно підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 27 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що посадові особи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та цивільно-правову відповідальність відповідно до закону. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави в порядку, визначеному законом. Держава має право зворотної вимоги (регресу) до посадових осіб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які заподіяли шкоду, у розмірах і порядку, визначених законодавством.

Підпунктами 9 та 10 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). Посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

За ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку із оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення вдію п.8 ст.134 та нової редакції ст.237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Таким чином, у зв`язку з поновленням працівника на раніше займаній посаді було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, який є фактичним розміром заподіяної позивачам шкоди, оскільки працівник незаконно був звільнений з посади, не виконував свої обов`язки з незалежних від його волі причин, а роботодавець оплатив йому час вимушеного прогулу.

Оскільки звільнення ОСОБА_5 здійснено з порушенням закону за наказами першого заступника Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки ОСОБА_4 №293-к від 10.12.2015 «Про звільнення ОСОБА_5 » та № 303-к від 28.12.2015 «Про внесення змін до наказу від 10.12.2015 року №293-к» та наказами заступника голови комісії з реорганізації територіального управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області ОСОБА_3 №81-к від 11.12.2015 «Про звільнення ОСОБА_5 » та №82-к від 28.12.2015 «Про внесення змін до наказу від 11.12.2015 року №81-К», то обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної у зв`язку з виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 401/1745/16-ц.

А тому, твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що він не може відповідати за даним позовом, суд оцінює критично, оскільки вони нічим не підтверджені та є необгрунтованими.

22.01.2021 Хмельницька обласна прокуратура листом спрямувала копію звернення ОСОБА_5 в частині вжиття заходів до стягнення шляхом регресу коштів з винних осіб, які були виплачені у зв`язку з незаконним його звільненням до Державної служби України з питань праці.

Окрім того, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної служби України з питань праці 16.02.2021 Хмельницька обласна прокуратура звернулась з листом до Державної служби України з питань праці про надання інформації чи вживалися останньою заходи реагування з метою стягнення шляхом регресу коштів з винних осіб, які були виплачені, у зв`язку з незаконним звільненням на підставі судового рішення у справі 822/6297/15 (заходи досудового врегулювання, пред`явлення позову до суду тощо, у разі невжиття заходів - повідомити причини).

04.03.2021з Державної служби України з питань праці до Хмельницької обласної прокуратури надійшла відповідь від 01.03.2021, з якої вбачається, що остання не вживала і не буде вживати заходи щодо стягнення в порядку регресу коштів з винних осіб, які були виплачені ОСОБА_5 . Управлінням Держпраці у Хмельницькій області на підставі судових рішень у справі 822/6297/15 у зв`язку з його незаконним звільненням.

Також 21.04.2021 з Управління Держпраці у Хмельницькій області до Хмельницької обласної прокуратури надійшов лист №2828/21 від 16.04.2021 за підписом т.в.о. начальника Управління ОСОБА_3 зі змісту якого вбачається, що Управління не бачить підстав для звернення з позовом в порядку регресу.

Частинами 1, 2 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи або особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №4/166 «б».

Аналіз позиції Верховного Суду вказує на те, що лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи (зокрема, листування) не відповідають вимогам чинного законодавства, зазначеної позиції.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обгрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Підставою для звернення прокурора з даною позовною заявою стало «не здійснення захисту» Державною службою України з питань праці та Управлінням Держпраці у Хмельницькій області майнових прав та інтересів держави, тобто їх пасивна поведінка. У зв`язку із порушенням інтересів держави, що підтверджується судовими рішеннями у справі №822/6297/15, у якій позивачі виступали відповідачами, листами Хмельницької обласної прокуратури № 15/2-1938-16 від 22.01.2021 та № 15/2-1938-16 від 16.02.2021, листом Державної служби України з питань праці №1314/7.2-21 від 01.03.2021, листом Управління Держпраці у Хмельницькій області від 16.04.2021 №2828/21, платіжними дорученнями про перерахування ОСОБА_5 коштів на виконання судових рішень у справі №822/6297/15, маючи відповідні повноваження для їх захисту, останні протягом тривалого часу року (з серпня 2020 року) не зверталися з позовом до суду на захист інтересів держави.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що прокурором доведено свою правомочність щодо представництва інтересів Державної служби України з питань праці та Управління Держпраці у Хмельницькій області в суді, а тому твердження представника відповідача про те, що прокурор не мав підстав для звернення із зазначеним позовом, суд оцінює критично, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_3 в своєму відзиві на позов просив застосувати строки позовної давності, оскільки вважає, що так як шкода була заподіяна 10.12.2015 року, то письмова пропозиція про відшкодування шкоди мала би бути внесена до 10.12.2018 року, що зроблено не було і як наслідок мало пропуск строків позовної давності.

Однак, з таким твердженням відповідача погодитись не можна, оскільки судові рішення щодо виплати коштів було виконано упродовж серпня-жовтня 2020 року, а з позовом прокурор звернувся 05.05.2021 року, то строки, визначені ст. 233 КЗпП України в один рік, були додержані. За таких обставин, підстави для відмови у задоволенні позову у зв`язку із спливом строку позовної давності, відсутні.

У зв`язку із викладеним, суд вважає, що позовні вимоги Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Хмельницькій області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення шкоди в розмірі 635 324,58 грн., заподіяної внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_5 , є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

При розподілі судових витрат, суд враховує положення ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 134, 237, 136, КЗпП України, ЗУ «Про прокуратуту», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 на користь управління Держпраці у Хмельницькій області (29013. м. Хмельницький, вул. Кам`янецька 74, код ЄДРПОУ 39793137, тел. 65 64 48) шкоду, завдану незаконним звільненням працівника в сумі 635 324 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, рахунок UA188201720343120002000002814, Державна казначейська служба України, МФО 820172) по 4764 грн. 93 коп. з кожного судового збору за подання позовної заяви.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 04.11.2021 року.

Суддя: