Справа №155/650/21

                                                               Провадження №2/155/468/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

27.10.2021                                                                                        м. Горохів

       Горохівський районний суд Волинської області в складі:

       головуючого судді Сметани В.М.,

       за участю секретаря судового засідання Воронюк Н.М.,

       представника відповідачів – Богоноса І.М.,

       розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Горохів цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохів-Сервіс-Авто», про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

       Представник ТзОВ «Українська факторингова компанія» - адвокат Лавренчук О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку.

       Позов мотивує тим, що 27 січня 2020 року на підставі ст.37 ЗУ «Про іпотеку», позивач став власником миєчно-антикорозійного пункту (В2) площею 265,5 кв.м., головного корпусу (А2) площею 1191,5 кв.м., прохідної (Д-1) площею 11,4 кв.м. трансформаторної підстанції (Г-1) площею 17.9 кв.м., допоміжного корпусу (Б-2) площею 1441,4 кв.2, розташованих за адресою АДРЕСА_1 .

       Вищевказані нежитлові приміщення належали на праві приватної власності відповідачу у справі та 25 квітня 2008 року буди передані останнім у іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» згідно договору іпотеки №РМ-SMEA00/044/2008, посвідченого Волошиним С.А. приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області та зареєстрований в реєстрі за №767

       Пунктом 3.2.1 зазначеного договору іпотеки, встановлено, що після оформлення іпотекодавцем у власність земельної ділянки (в строк 365 календарних днів з моменту укладення сторонами цього договору), на якій розташовано предмет іпотеки, або яка прилягає до предмету іпотеки, іпотека буде поширюватися на зазначену земельну ділянку, укласти договір про внесення змін та доповнень до цього договору на умовах, що влаштовують іпотеко держателя.

       Водночас, зазначає, що згідно з відповіді відділу у Горохівському Міжрегіонального управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 19 березня 2020 року №29-3-0.191-58/105-20, земельна ділянка за кадастровим номером 0720810100:03:003:0014, яка розташована на території АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 листопада 2008 року, належить ОСОБА_1 .

       Враховуючи вищезазначене, просить суд визнати за ТзОВ «Українська факторингова компанія» право власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 0720810100:03:003:0014, яка розташована у АДРЕСА_1 , загальною площею 1,5034 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українська факторингова компанія» понесені витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

       Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 11 травня 2021 року було залишено позовну заяву без руху, для усунення позивачем недоліків.

       Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 25 травня 2021 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

       Представником відповідача, 06 липня 2021 року подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позов не визнає. Вказує, що даний позов поданий до неналежного відповідача, оскільки, він не є власником спірної земельної ділянки.

       Представником відповідача ОСОБА_1 , 06 липня 2021 року подано зустрічну позовну заяву про встановлення факту, що має юридичне значення та скасування рішень про реєстрацію права власності. Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 03 серпня 2021 року відмовлено у прийнятті вказаного зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

       Протокольною ухвалою суду від 19 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

       Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 22 вересня 2021 року було залучено до участі у розгляді справи співвідповідача – ТзОВ «Горохів-Сервіс-Авто».

       Представником відповідача ТОВ «Горохів-Сервіс-Авто», 18 жовтня 2021 року подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що товариство є законним власником спірної земельної ділянки, жодних зобов`язань перед позивачем не має. Крім того, позивачем позовні вимоги до ТОВ «Горохів-Сервіс-Авто» заявлені не були. З огляду на наведене, просив в позові відмовити.

       Представник позивача, адвокат Лавренчук О.В. в судове засідання не з`явився, подав суду клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

       Представник відповідачів, адвокат Богонос І.М. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні, оскільки він є безпідставний.

       Заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, установленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Частиною 1 статті 15 ЦК України, встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

       З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

       В силу положень ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

       Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

       Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

       Згідно з копією договору іпотеки №PM-CME A00/044/2008 25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання боргових зобов`язань по кредитному договору укладено зазначений договір, який посвідчено приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошиним Сергієм Анатолійовичем, зареєстровано в реєстрі за номером №768. Згідно даного договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: миєчно – антикорозійний пункт /В-2/, загальною площею 265,5 кв.м., прохідна /Д-1/, загальною площею 11,4 кв.м., головний корпус /А-2/, загальною площею 1191,5 кв.м., допоміжний корпус /Б-2/, загальною площею 1441,4 кв.м., трансформаторна підстанція /Г-1/, загальною площею 17,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа предмета іпотеки 2927,7 кв.м. та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 05 лютого 2008 року приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошиним С.А., за реєстровим №193 (а.с. 7-12).

       В п.3.2.1 копії договору іпотеки №PM-CME A00/044/2008 25 квітня 2008 року, зазначено, що після оформлення іпотекодавцем у власність земельної ділянки (в строк – 365 календарних днів з моменту укладення сторонами зазначеного договору іпотеки) на якій розташовано предмет іпотеки, або яка прилягає до предмету іпотеки, іпотека буде поширюватися на зазначену земельну ділянку, в зв`язку з чим іпотекодавець зобов`язаний на протязі 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання державного акту про право власності на земельну ділянку, укласти договір про внесення змін та доповнень до цього договору на умовах, що влаштовують іпотеко держателя (а.с.8).

       Відповідно до копії договору факторингу №1 від 12 червня 2018 року, акту приймання-передачі документації, та договором відступлення права вимоги за договором іпотеки №PM-CME A00/044/2008 25 квітня 2008 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» передав право грошової вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (а.с.17-24).

       Згідно з копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197988215, №198078516, №198009532, №198067777, №198054095, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» є власником головного корпусу /А-2/, загальною площею 1191,5 кв.м., прохідної /Д-1/, загальною площею 11,4 кв.м., трансформаторної підстанції /Г-1/, загальною площею 17,9 кв.м., миєчно-антикорозійного пункту /В-2/, загальною площею 265,5 кв.м., допоміжного корпусу /Б-2/, загальною площею 1441,4 кв.м. (25-29).

       З копії листа відділу у Горохівському районі головного управління Держгеокадастру у Волинській області за №29-3-0.191-58/105-20 від 19 березня 2020 року, вбачається, що у державному фонді документації відділу знаходиться другий примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №574774 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів від 02 квітня 2010 року за №011008300039, згідно якого власником земельної ділянки за кадастровим номером 0720810100:03:003:0014 є ОСОБА_1 , який набув своє право згідно договору купівлі – продажу земельної ділянки від 07 листопада 2008 року бланк серії ВМА №764327, № реєстрації 2-692. (а.с.30).

       Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №574774, ОСОБА_1 , на підставі купівлі - продажу земельної ділянки від 07 листопада 2008 року серії ВМА №764327, № реєстрації 2-692 є власником земельної ділянки площею 1,5034, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки обслуговування адміністративних та господарських споруд, що також підтверджується копією витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.31-36).

       В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Богонос І.М. надав суду копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №262526066, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:03:003:0014, площею 1,5034 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохів-Сервіс-Авто» (а.с.162).

       Згідно зі ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

       Згідно із ч.1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

       Стаття 377 ЦК України (в редакції станом на 27 січня 2020 року) на набуття права власності на предмети іпотеки передбачала, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

       Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України (в редакції станом на 27 січня 2020 року), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

       Згідно положень ст.133 ЗК України (в редакції станом на 25 квітня 2008 року - дата укладення Договору іпотеки) у заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності. Земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності, може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників. Передача в заставу частини земельної ділянки здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості). Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки. Порядок застави земельних ділянок визначається законом.

       Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про іпотеку»(в редакції станом на 25 квітня 2008 року - дата укладення Договору іпотеки), предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

       Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про іпотеку», частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

       Таким чином, земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише після її виділення в натурі в порядку, визначеному законом.

       Згідно ч.4,5 ст.6 Закону України «Про іпотеку», які стосуються земельної ділянки, на якій знаходиться предмет іпотеки: Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею). Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов`язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.

       Тобто, в даному випадку було б можливим за умови, що у договорі вказано детальний опис земельної ділянки на якій знаходиться предмет іпотеки і яка перебуває у власності чи оренді (користуванні) іпотекодавця.

Разом з тим, з аналізу ст.6 Закону України «Про іпотеку», вбачається, що земельна ділянка та будівля (споруда), яка на ній розташована, нерозривно пов`язані між собою, а отже, іпотека щодо будівлі (споруди) повинна поширюватись і на земельну ділянку, на якій вона розташована, і навпаки, причому навіть у тих випадках, коли предметом у договорі іпотеки визначено лише один об`єкт (або будівля, або забудована земельна ділянка).

       Однак, на думку суду, з урахуванням наведених положень ст.133 ЗК України, ст.13 Закону України «Про оцінку земель», ст.5 Закону України «Про іпотеку», вказане правило може бути застосоване лише у тих випадках коли земельна ділянка на якій знаходиться предмет іпотеки на час укладення договору іпотеки перебуває у власності (користуванні) іпотекодавця і це право власності (користування) є оформлене належним чином.

       З копії договору іпотеки №PM-CME A00/044/2008 25 квітня 2008 року слідує, що на момент його укладення земельна ділянка під предметом іпотеки не належала іпотекодавцю, а отже відповідно до закону останній не володів усіма необхідними правами для розпорядження нею.

       Так, дійсно, положення ст.5 Закону України «Про іпотеку» дозволяють визнати предметом іпотеки майно, яке не належить іпотекодавцю на момент укладення договору, однак із достовірною ймовірністю буде належати йому у майбутньому.

       Разом з тим, стаття 18 Закону України «Про іпотеку»(в редакції станом на 25 квітня 2008 року - дата укладення договору іпотеки) визначає істотні умови іпотечного договору, однією з яких є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення та кадастровий номер.

       Статтею 39 Закону України «Про іпотеку», визначено, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

       Тому, передача будь-якої земельної ділянки у іпотеку, як власне і задоволення даного позову, можливе лише у тому випадку коли з Договору іпотеки або з наданих позивачем інших доказів, суд мав би можливість ідентифікувати спірну земельну ділянку.

       Укладений між сторонами договір іпотеки №PM-CME A00/044/2008 25 квітня 2008 року не містить у собі жодних відомостей про земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, її площу, цільове призначення та правове положення щодо споруд.

       Водночас в матеріалах справи наявна копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №262526066, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:03:003:0014, площею 1,5034 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохів-Сервіс-Авто» (а.с.162).

       Також судом встановлено, що в ТзОВ «Горохів-Сервіс-Авто» перед позивачем відсутні будь які зобов`язання щодо спірної земельної ділянки та майна, яке на ньому розміщено.

       Главі 29 ЦК України «Захист права власності», визначені наступні способи захисту порушених, оспорених чи не визнаних прав: витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов, ст.ст.387-390 ЦК України); усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов, ст.391 ЦК України); визнання права власності (ст.392 ЦК України); визнання незаконним акту, що порушує право власності (ст.393 ЦК України); відшкодування шкоди (ст.394 ЦК України).

       Позивачем не заявлено будь яких позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохів-Сервіс-Авто» в тому числі щодо незаконного відчуження спірної земельної ділянки та витребування її з чужого незаконного володіння.

       Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ТОВ «Українська факторингова компанія» в заявлений вимозі.

       Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 15, 76, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.1, 5, 6, 18, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 13 Закону України «Про оцінку землі», ст.377 ЦК України, ст.ст.120, 133 ЗК України, суд -

УХВАЛИВ:

В позові представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича до ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Горохів-Сервіс-Авто» про визнання права власності на земельну ділянку – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі є:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» - адвокат Лавренчук Олександр Володимирович, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, 65/3, а/с 36 Волинська область

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Горохів-Сервіс-Авто», код ЄДРПО 36604519, м. Горохів, вул. Ісливки 28А

Дата складання повного тексту рішення 04 листопада 2021 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області                                                                 В.М. Сметана