Справа №2-а-2997/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29.11.2010 року                                                                                                              м. Вінниця                                                  

Суддя Ленінського  районного суду м. Вінниця Голота Л.О. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, про визнання протиправними дії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії втраті годувальника , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця про визнання протиправними дії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії втраті годувальника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона дружина померлого ОСОБА_2 потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаним з аварією на ЧАЕС, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15 червня 1974 року. Відповідно до пенсійного посвідчення за НОМЕР_1 виданого УПФУ в Ленінському районі м. Вінниця перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця, та отримую пенсію по віку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік позивачки, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2. Захворювання, що призвело до смерті визнано таким, що пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком виданого 29.09.2010 року за №16379. За час життя ОСОБА_2 і позивачка були зареєстровані та проживали разом по день смерті, що підтверджується довідкою №3411 виданою 07.10.2010 року.

Відповідно до Довідки №1036 від 19.10.2010 року ОСОБА_1 присвоєний статус вдови померлого громадянина ЧАЕС 1 категорії (ліквідатора), також даний статус підтверджується посвідченням дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії першої смерть якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до ст. 36 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року пенсія  у  зв'язку  з  втратою  годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника,  які  були  на його  утриманні,  за  наявності  в  годувальника  на  день  смерті страхового стажу,  який був би  необхідний  йому  для  призначення пенсії  по  інвалідності,  а  в  разі  смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього  Закону,  -  незалежно від тривалості страхового стажу.  При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того,  чи  були вони на утриманні годувальника.

Батьки і  чоловік  (дружина)  померлого,  які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

2. Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

     1) чоловік (дружина),   батько,  мати,  якщо вони є інвалідами або  досягли  пенсійного віку,  передбаченого  статтею  26  цього Закону;

Відповідно до ст. 37 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року пенсія  у  зв'язку  з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного  члена  сім'ї  -  50  відсотків пенсії   за  віком  померлого  годувальника;  на  двох  та  більше непрацездатних членів  сім'ї  -  100  відсотків  пенсії  за  віком померлого   годувальника,   що  розподіляється  між  ними  рівними частками.

Вона зверталась до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника (мого чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії від пенсії, яка йому була нарахована відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.05.2010 року відповідно до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ”.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в призначенні пенсії по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії, яка йому була нарахована відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.05.2010 року відповідно до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” у зв’язку з тим, що рішення суду не стосувалось призначення пенсії по втраті годувальника.

Вважає, що відмова відповідача у здійснені їй перерахунку пенсії з урахуванням вище вказаного є протиправною.

У позові ставиться питання про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії, призначеної у відповідності до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування”; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії, призначеної у відповідності до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” починаючи з 01.07.2010 року;

Відповідач надав до суду письмові запереченя згідно яких, чоловікові  позивачки призначення пенсії були проведенні у порядку, визначеному Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ та у розмірах, встановлених Постановами Кабінетом міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та  № 654 від 16.07.2008р. та просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 дружина померлого ОСОБА_2 потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаним з аварією на ЧАЕС, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15 червня 1974 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік позивачки, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2. Захворювання, що призвело до смерті визнано таким, що пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком виданого 29.09.2010 року за №16379.  

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця та отримує пенсію як ліквідатор наслідків ЧАЕС, що підтверджується пенсійним посвідченням за НОМЕР_1.

Відповідно до посвідченням дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії першої смерть якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою позивачці присвоєний статус вдови померлого громадянина ЧАЕС 1 категорії (ліквідатора).

    Позивач зверталась до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника (мого чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії від пенсії, яка йому була нарахована відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.05.2010 року відповідно до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування ”.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в призначенні пенсії по втраті годувальника ( чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії, яка йому була нарахована відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.05.2010 року відповідно до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” у зв’язку з тим, що рішення суду не стосувалось призначення пенсії по втраті годувальника..

Враховуючи положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відмова управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в призначенні пенсії по втраті годувальника є неправомірною та не обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді; а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема для інвалідів ІІ групи, не може бути нижчим 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено і рівень пенсії зазначеної категорії громадян було зменшено.

            Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

            В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.

            Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України, як акт прямої дії.            

     Відповідно до ст. 1 З.У. ?ро пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року Громадяни  України  мають  право   на    державне    пенсійне забезпечення за  віком,  по  інвалідності,  у  зв'язку  з  втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 37 З.У. ?ро пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року право  на  пенсію  в  разі    втрати    годувальника    мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні  (стаття  38).  При  цьому  дітям  пенсії  призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які  не  були  на  його утриманні, також мають  право  на  пенсію,  якщо  згодом  втратили  джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

     а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18  років  або старші цього віку, якщо вони стали  інвалідами  до  досягнення  18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови,  якщо  вони  не мають працездатних батьків;

     б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;

Відповідно до ст. 47 З.У. ?ро пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім’ї померлого вважається непрацездатним згідно з статтею 37 цього Закону, а членам сім’ї, які досягли: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років, — довічно.Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому настали обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Відповідно до ст. 36 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року пенсія  у  зв'язку  з  втратою  годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника,  які  були  на його  утриманні,  за  наявності  в  годувальника  на  день  смерті страхового стажу,  який був би  необхідний  йому  для  призначення пенсії  по  інвалідності,  а  в  разі  смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього  Закону,  -  незалежно від тривалості страхового стажу.  При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того,  чи  були вони на утриманні годувальника.

Батьки і  чоловік  (дружина)  померлого,  які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

2. Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

     1) чоловік (дружина),   батько,  мати,  якщо вони є інвалідами або  досягли  пенсійного віку,  передбаченого  статтею  26  цього Закону;

Відповідно до ст. 37 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року пенсія  у  зв'язку  з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного  члена  сім'ї  -  50  відсотків пенсії   за  віком  померлого  годувальника;  на  двох  та  більше непрацездатних членів  сім'ї  -  100  відсотків  пенсії  за  віком померлого   годувальника,   що  розподіляється  між  ними  рівними частками.

 Відповідно до ст. 37 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року пенсія  у  зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період,  протягом якого  член  сім'ї  померлого  годувальника вважається  непрацездатним  згідно  із  частиною  другою статті 36 цього  Закону,  а  членам  сім'ї,  які  досягли  пенсійного  віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

      Також, слід звернути увагу на те, що вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

У відповідності до положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до  частини  третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Зазначена норма є імперативною, і свідчить,  що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, суд приходить до переконання про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії, призначеної у відповідності до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” починаючи з 01.07.2010 року.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 24, 46, 64  Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 28, 36, 37  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1, 37, 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 11,71,86,159,163,183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:    

Позов задовольнити.

       Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії, призначеної у відповідності до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „ Про   загальнообов’язкове пенсійне страхування ”;

       Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці   призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 2 групи) в розмірі 50 відсотків від пенсії, призначеної у відповідності до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” починаючи з 01.07.2010 року;      

         Постанову суду допустити до негайного виконання.    

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання.

Суддя:  /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: