Справа № 2-562\07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2007 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Сидорука Є.І.,
при секретарі Осіпчук А..В.
з участю позивача ОСОБА_1.
представника позивача - адвоката ОСОБА_2.
представника відповідача ОСОБА_3.
розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору суборенди
недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і в обґрунтування своєї позиції пояснив, що до договору суборенди земельної ділянки водного фонду від 25.05.04 року не можуть бути застосовані вимоги ст. 15 Закону України « Про оренду землі». Як вбачається з ст. 8 вказаного Закону умови договору суборенди земельної діялнки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Умови оскаржуваного договору обмежуються умовами договору оренди земельної ділянки між позивачем і Рівненською РДА. На момент розгляду справи вказаний договір не дійсним не визнаний. Крім того, у вказаному договорі визначено всі його суттєві умови.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що укладений ним договір суборенди від 25.05.04 року з відповідачем не відповідає вимогам ст. 15 Закону України « Про оренду землі», а тому рахується нечинним..
Просить суд визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки водного фонду ( водного об»єкта) від 25.04.2004 року укладений між ним та відповідачем.
Відповідач та його представник в судовому засіданні пояснили, що оскільки договір оренди земельної ділянки водного фонду укладений між позивачем та Рівненською РДА дійсний , то немає підстав для визнання недійсним договору суборенди від 25.04.04 року укладеним між ним та позивачем. Умови окаржуваного договору обмежуються умовами договору оренди земельної ділянки, і у даному договорі визначено всі його суттєві умови.
Представник Рівненської районної державної адміністрації та Рівненської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явились, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Суд заслухавши пояснення сторін, всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки укладеним між Рівненською РДА та ОСОБА_1. від 22 серпня 2003 року , в аренду відповідачу передана земельна ділянка водного фонду ( водного об»єкта), що знаходиться на території Великоомелянської сільської Ради Рівненського району загальною площею 23,5 га. для рибогосподарських потреб.
Відповідно до ст. 93 Земельного Кодексу України - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
25 травня 2004 року ОСОБА_1. заключив договір суборенди з ОСОБА_4. , відповідно до якого передав в суборенду земельну ділянку водного фонду ( водного об»єкта), що знаходиться на території Великоомелянської сільської Ради Рівненського району загальною площею 23,5 га. Для
рибогосподарських потреб.
Згідно ст.8 Закону України « Про оренду землі» - орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в субоернду. Умови договору суборенди земельної діялнки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Однак з договору суборенди вбачається, що в ньому орендодавцем виступає ОСОБА_1. А орендарем ОСОБА_4., хоча згідно ч. 5 ст. 93 Земельного Кодексу України - оредодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи, ОСОБА_1. не є власником чи уповноваженим ним органом.
Відповідно до п. 2.2. договору суборенди від 25.05.2004 року договір укладається на термін - до закінчення строку, визначеного договором оренди цієї земельної ділянки, посвідченого Рівненською районною державною нотаріальною конторою 22.08.03 року. Строк суборенди в односторонньому порядку зміні не підлягає.
Як вбачається з п. 2.2. договору оренди від 22.08.2003 року - договір укладається на термін 49 років , починаючи з дати його реєстрації.
Крім того з п. З.2. договору суборенди вбачається, що орендар має право переважного придбання у власність взятої в суборенду земельної ділянки у відповідності до закону та переважного права інших умов на поновлення договору суборенди.
Таким чином, суд рахує, що вказана умова виходить за межі терміну дії основного Договору, оскільки договір Суборенди не може перевищувати строк оренди за основним Договором.
Згідно ст. 15 Закону України « Про оренду землі» вбачається, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний
стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди,
порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди,
проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення
дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема
земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з
відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Однак з умов договору суборенди жодним чином не передбачена відповідальність сторін, в тому числі несплата орендної плати, не визначено сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини та інше, чим порушені вимоги ст. 15 даного Закону.
Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інші заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).
Згідно ч.2 ст. 216 ЦК України - у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала за виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оцінюючи в сукупності докази, суд рахує, що позовні вимоги ОСОБА_1. Є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Крім того, підлягають до задоволенні на користь позивача судові витрати у відповідності до ст. 88 ЦПК України у сумі 81 грн.
На підставі ст. ст. 8 , 15 Закону України « Про оренду землі» , ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. 93 Земельного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10,59,60, 88, 208,209,213,214,215,218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним Договір суборенди земельної ділянки водного фонду ( водного ) об»єкта від 25 травня 2004 року укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 81 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається апеляційному суду через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою. Яка її подає до Рівненського апеляційного суду.