Справа № 2– 3476/10

РІШЕННЯ

Іменем     України

              13 серпня 2010 року  

               Калінінський районний суд м. Донецька Донецької області в складі: судді Гладка І.А. при секретарі Кумській Л.І. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни.

В обґрунтування  вимог Позивач зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна щомісячно підвищуватись на 30 % мінімальної пенсії в Україні за віком. Відповідач у порушення вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» доплату до пенсії Позивача у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не нарахував і не сплачував, чим порушив його права та інтереси. Просив відповідача перерахувати та виплатити доплату до пенсії за віком, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2009 рік по теперішній час, та виплачувати в подальшому.

Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду надала письмові заперечення проти позовних вимог, в яких просить відмовити у задоволені позову Позивачки у повному обсязі, посилаючись на те, що у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на цілі, не передбачені цим Законом. У зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року законодавчим органом не було прийнято жодних нормативних актів на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищені пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, а також в якому порядку обчислювати вказаний розмір, а тому не має підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Пунктом 2 п. 41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме текст ст. 6 викладено у такій редакції: Дітям війни (крім тих на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду  України від 22.05.2009 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». На підставі цього рішення нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», втратила свою чинність. А ні рішенням Конституційного суду України, а ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено відновлення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року КМ України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відповідно до п. 8 якої встановлено, що «дітям війни» до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у відповідних твердих розмірах, а тому саме цим порядком органи Пенсійного фону України виплачується доплата до пенсій «дітям війни». Просив в задоволенні позову відмовити, справу розглянути у відсутність представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.        

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 віднесено до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Калінінському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вимоги Позивачки щодо проведення перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2009 році підлягає задоволенню.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, 10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн.            

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльності відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити певні дії, а саме зобов’язати в подальшому відповідача проводити  виплати соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії дитині війни, є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для її встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 22017-Ш, згідно статті 1 прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,15,215, Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково .

Управлінню Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька здійснити перерахування та виплату за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1  доплати до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2009 року по день винесення рішення судом  - 12.08.2010 року, з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1  по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрати по сплаті держмита в сумі 51 грн., а всього в сумі 171 грн.

В частині позовних вимог про зобов’язання здійснювати нарахування та виплату доплати до пенсії, як дитині війни  в майбутньому -  відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.  

 СУДДЯ:                                                              І.А. Гладка

                 Калінінський районний суд м. Донецька

                                                           83052, м. Донецька, пр. Мира 50 тел. 94-11-24

____________________________________________________________________________________________________

№  2 – 3476/2010 від 15.07.2010р.

                                                                                         ОСОБА_1

                                                                                     АДРЕСА_1

                                                                           УПФУ в Калінінському районі м. Донецька

                                                                                         вул. Овнатаняна, 50, м. Донецьк-17

Направляю Вам копію рішення Калінінського районного суду м. Донецька у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни».

Суддя                                                                                                   І.А.Гладка