Справа № 2-а-501/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

         «12» лютого 2010 року Перевальський районний суд Луганської області

у складі:     головуючого-судді:                                           Сініцина Е.М.

                        при секретарі:                                               Шевцовій О.Ю.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Перевальську Луганської області

         адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В :

         Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», посилаючись на наступне.

         Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни, в зв’язку з чим має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яка повинна виплачуватись з 01 січня 2006 року, що визначено в ст. 6 зазначеного Закону. Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст. ст. 71, 111 «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розділом ІІ п.41, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена, але Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., та від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008 р., зазначені зміни були визнані неконституційними, та такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод. Крім того, зазначеними Рішеннями визначено, що Законом «Про Державний бюджет України» не можна вносити зміни в вже існуючи Закони. 19 січня 2010 року вона звернулася з письмовою заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області з проханням провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги в розмірі, передбаченим Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Однак їй було відмовлено у виплаті належних сум і доплат, мотивуючи тим, що кошти з державного бюджету на ці виплати не надходили. Тому вона просить суд відновити строк для звернення до суду, у зв’язку з поважністю обставин його пропуску, зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, зобов’язавши здійснювати нарахування та виплату їй зазначене підвищення до пенсії надалі при нарахуванні пенсії.

         В судове засідання позивач не з’явилася, надавши заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що бездіяльності Управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області допущено не було, всі передбачені підвищення позивачу проведені вчасно і в повному обсязі, як особі, що має статус дитини війни. На законодавчому рівні, суперечливість ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не приведені до виконання, тому вважають позов не обґрунтованим і в позові повинно відмовити. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а тому в позові необхідно відмовити також і з цих підстав.

         Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню – частково.

         Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням за № НОМЕР_1 (а.с.5), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.

     Ч. 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

         Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

         Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Статтями 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була зупинена, але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., зазначені зміни були визнані неконституційними. В Розділі ІІ пункті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни також визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.        

         Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.

         На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в 2007 році була зупинена та у 2008 році була змінена, але з ухваленням Рішень Конституційним Судом України, зазначені зміни були визнані неконституційними, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області, з часу ухвалення зазначених рішень, не перерахувало та не виплатило позивачу щомісячне підвищення до пенсії, тому суд вважає можливим визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни. Крім того, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, набрали чинності з дня їх ухвалення, то суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити, за період часу – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.

      Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Відповідно до Рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, № 26-рп/2008 від 27 листопада 2008 року закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

    Отже, нарахування та виплата у 2009 році позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни повинна здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині підвищення до пенсії в розмірі 30% за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, оскільки зазначені виплати є щомісячні та норми закону не скасовувались та не змінювались.

          Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

         Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» із змінами від 15 березня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень. А статтею 58 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривень, з 01 липня 2007 року – 482 гривень, з 01 жовтня - 498 гривень. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 року складає 573 грн.

         Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити  30 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачеві – ОСОБА_1 , виходячи з розміру: з 09 липня 2007 року - 406 гривень, з 01 жовтня 2007 року - 411 гривень до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 481 гривня , з 01 липня 2008 року - 482 гривні, з 01 жовтня 2008 року – 498 гривень, з 01 листопада 2009 року – 573 гривні.

        Заявлені позивачем позовні вимоги в частині зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області надалі при нарахуванні пенсії здійсняти розрахунок та виплату підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням мінімальної пенсії на момент розрахунку суми щомісячної державної допомоги, суд вважає такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з того, що об’єктом судового захисту є порушені права, свободи, чи інтереси, і в момент вирішення спору зазначене порушення відсутнє.

            На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163 КАС України, суд, -

    П О С Т А Н О В И В :    

             позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - задовольнити частково.

     Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

            Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, та з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_1 за цей період.

            У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання особою, яка бере участь у справі, копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

                Головуючий - суддя: