справа№ 2-395 \ 07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року Рівненський міський суд

головуючий Герасимчук М.К.,

при секретарі Бардабуш Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне до Рівненського авіаційно-спортивного клубу, ОСОБА_1 про скасування акту про нещасний випадок Н-1 від 29 липня 1973 року, -

встановив:

У своєму позові відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне (далі-Фонд) просить суд скасувати та визнати недійсним Акт форми Н-1 від 29 липня 1973 року, про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом відносно ОСОБА_1, за його безпідставністю. В обгрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 працювала слюсарем - складальником на Рівненському заводі високовольтної апаратури. Вона займалась парашутним спортом в Рівненському авіаційно - спортивному клубі. 29 липня 1973 року під час виконання групового стрибка через недосвідченість та неуважність, ОСОБА_1 зіткнулася у повітрі з іншим парашутистом, внаслідок чого отримала травму. По даному факту Рівненським авіаційно-спортивним клубом був складений Акт Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Вважає, що даний нещасний випадок не можу бути пов'язаний з виробництвом, оскільки ОСОБА_1 отримала травму під час занять парашутним спортом з особистих аматорських інтересів і це не пов'язано з виробництвом. В трудових відносинах вона перебувала з Рівненським заводом високовольтної апаратури, працюючи слюсарем-складальником. На момент отримання ОСОБА_1. травми, до 24 лютого 1975 року діяло Положення про розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві, затверджене постановою Президії ВЦСПС від 20 травня 1966 року. Вказує, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1. при занятті з аматорських інтересів парашутним спортом, не входить до переліку обставин, які пов'язані з виробництвом. В спортклубі остання займалась лише спортом для себе, і акт, який був складений, суперечить діючому на той час Положенню. Рівненський авіаційно-спортивний клуб не мав права складати акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, оскільки ОСОБА_1 не перебувала з ним в трудових відносинах, а лише з заводом. Відповідно, неправомірно складений акт форми Н-1 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача Романуха С А. позов підтримав, суду пояснив, що наслідком звернення до суду з даним позовом є рішення Рівненського міського суду від 12 грудня 2005 року, за яким на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне покладено обов"язок по відшкодуванню збитків та щомісячних виплат, пов"язаних з отриманням ОСОБА_1. виробничої травми, яка засвідчена Актом форми Н-1 від 29 липня 1973 року.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2. визнав позов безпідставним, суду пояснив, що законність Акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 відносно ОСОБА_1 встановлена рішенням Рівненського міського суду від 12 грудня 2005 року. Просив в задоволені позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, суду пояснила, що Акт форми Н-1 від 29 липня 1973 року про нещасний випадок був складений з дотриманням законодавства, яке діяло на момент його складання. На той час вона працювала на Рівненському заводі високовольтної апаратури і була спортсменом - парашутистом Рівненського авіаційно-спортивного клубу Товариства сприяння обороні України. Травму отримала саме під час тренувань в спортивному клубі. Крім того, законність Акту встановлена рішенням суду. Просила в задоволені позову відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3. визнав позов безпідставним, суду пояснив, що в рішенні Рівненського міського суду від 5 грудня 2005 року, яке є чинним, повністю дослідженні усі обставини і факти, які підтверджують законність оспорюваного позивачем Акту форми Н -1 від 29 липня 1973 року. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Судом встановлено, що 29 липня 1973 року, спортсмен-парашутист ОСОБА_1, під час виконання стрибка з парашутом отримала травму. 29 липня 1973 року Рівненським АСК ДОСААФ (реорганізованим в Рівненський авіаційно-спортивний клуб), був складений Акт про нещасний випадок на виробництві Форми Н-1. На момент складання даного акту діяло Положення про розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві, затверджене постановою Президії ВЦСПС від 20 травня 1966 року. Є необгрунтованими доводи позивача на неправомірність складання спірного акту з посиланням на те, що ОСОБА_1 не перебувала у трудових стосунках з Рівненським авіаційно-спортивним клубом. Пункт 6 Положення передбачав, якщо в результаті розслідування не встановлено зв'язок нещасного випадку з виробництвом, в акті Форми Н-1 робиться відмітка "нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом", яка в оспорюваному акті відсутня.

Доводи позивача щодо неправомірності Акту форми Н-1 від 29 липня 1973 року відносно ОСОБА_1, складеного Рівненським авіаційно-спортивним клубом, дослідженні рішенням Рівненського міського суду від 5 грудня 2005 року, а тому, відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи.

Керуючись ст. 10,11, 60, 61,212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволені позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне до Рівненського авіаційно-спортивного клубу, ОСОБА_1 про скасування акту про нещасний випадок Н-1 від 29 липня 1973 року відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом

двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4

ст. 295 ЦПК України.