Справа № 391/267/20

Провадження № 1-кп/390/133/21

УХВАЛА

"03" листопада 2021 р. Колегія суддів Кіровоградського районного суду Кіровоградської області

у складі: головуючої - судді Бойко І.А.,

суддів - Пасічника Д.І., Гершкула І.М.,

при секретарі – Губанові М.М.,

за участю прокурора – Маслюкова Д.Ю.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Гольфіндер Т.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – Гольфіндер С.К.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький кримінальне провадження №12019120180000240 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 05.12.2017 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Гузун, Ниспоренського району, республіка Молдова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, немаючого утриманців, без постійного місця реєстрації та проживання, раніше судимого:

- 27.08.2018 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 днів, яке обґрунтував наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків..

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки він засуджений Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області.

Захисник обвинуваченого – адвокат Гольфіндер С.К. підтримав позицію свого підзахисного, просив залишити його підзахисного в умовах слідчого ізолятора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Гольфіндер С.К. підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження, в частині заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався судом, останній раз ухвалою суду від 13.09.2021 строк тримання під вартою обвинуваченому продовжено до 11.11.2021.

Колегія суддів вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як  ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке є умисним, насильницьким, корисливим, вчиненим групою осіб. Покарання за вчинення даного кримінального правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

       Крім того, суд вважає, що на даний час не зменшився ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на свідків в рамках даного кримінального провадження, в цілях викривлення їх показів, та продовжує існувати, оскільки свідки судом не допитані всі свідки, а інформація, яку свідки можуть повідомити суду, може мати суттєве значення для доведення або спростування вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Також судом прийнято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 двічі притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за злочини проти власності, а також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період відбування іспитового строку, що свідчить про підвищений рівень його суспільної небезпеки та наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що обвинувачений ОСОБА_2 не має стійких соціальних зв`язків - не працює, не одружений, не має постійного місця реєстрації та проживання. Зазначені обставини свідчать про асоційованість особи обвинуваченого, небажання стати на шлях виправлення, що становить підвищену небезпеку для суспільства та окремих осіб.

Вищенаведене свідчить, що ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувались при застосуванні і продовженні обвинуваченому ОСОБА_2 дії даного виду запобіжного заходу судом, на даний час не знизились та не відпали, а тому підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який, відсутні, отже дію обраного відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому можливість внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 331, 372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 10.00 год. 03 листопада 2021 року по 10.00 год. 01 січня 2022 року.

Строк дії ухвали визначити до 10.00 год. 01.01.2022 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.

       Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

       Судді:         Бойко І.А.                 Пасічник Д.І.                 Гершкул І.М.