АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Плавич С.В.,
за участю: представника позивача, АТ ""УкрСиббанк", Конончук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", про розірвання договору поруки,
в с т а н о в и л а:
21 травня 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство, скорочена назва – АТ "УкрСиббанк") звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 03 серпня 2006 року між АТ "УкрСиббанк" та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11024912000, відповідно до якого позичальнику було передано грошові кошти в іноземній валюті в сумі 197 000 дол. США, що за курсом НБУ становило 994 850 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 11, 8 % річних строком до 03 серпня 2027 року з погашенням кредиту, відсотків та комісії у встановлені строки. Одночасно у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ "УкрСиббанк" і відповідачкою ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, у відповідності до якого позичальник передав в іпотеку банку нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 270, 8 кв.м. 02 серпня 2006 року між АТ "УкрСиббанк" відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. У порушення умов договору позичальник та поручитель не виконали зобов’язання за кредитним договором.
02 березня 2009 року позичальнику та поручителю були вручені письмові вимоги про дострокове повернення кредиту від 26 лютого 2009 року, але своїх зобов’язань за договорами вони не виконали. Станом на 27 квітня 2009 року заборгованість складає 190 100, 34 дол. США, що курсом НБУ становить 1 463 772, 65 грн., які складаються з: за основним боргом та простроченим кредитом – 178 232 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 372 386, 40 грн., по строковим та простроченим процентам за користування кредитом – 11 089, 45 дол. США, що за курсом НБУ становить 85 388, 77 грн., суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 385, 26 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 966, 50 грн., суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом – 393, 63 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 030, 98 грн.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 14, 16, 553, 554, 590, 610, 611, 625 ЦК України, позивач просив суд позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала.
Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечував і 19 серпня 2009 року звернувся до суду з вказаним зустрічним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що договір поруки підлягає розірванню, оскільки відсутня письмова згода одного з подружжя щодо укладання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору. У січні 2007 року позичальниця припинила сімейні відносини з ним, звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом на розірвання шлюбу та поділ квартири та використовує кредит не в інтересах сім'ї.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд зустрічні вимоги задовольнити (а.с. 70-72).
Рішенням суду першої інстанції первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Суд стягнув з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 190 100, 34 дол. США, що курсом НБУ становить 1 463 772, 65 грн., які складаються з: за основним боргом та простроченим кредитом – 178 232 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 372 386, 40 грн., по строковим та простроченим процентам за користування кредитом – 11 089, 45 дол. США, що за курсом НБУ становить 85 388, 77 грн., суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 385, 26 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 966, 50 грн., суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом – 393, 63 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 030, 98 грн., а також судові витрати по 975 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове рішення, яким стягнути заборгованість за кредитним договором лише з неї, мотивуючи тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи.
Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи сповіщені належним чином.
За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
У відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка відповідачів в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач, АТ "УкрСиббанк", просить апеляційну скаргу відповідачки відхилити у зв’язку з безпідставністю її доводів.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_3 заслухавши пояснення представника позивача, АТ ""УкрСиббанк", ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки, задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 серпня 2006 року між АТ "УкрСиббанк" та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11024912000, відповідно до якого позичальнику було передано грошові кошти в іноземній валюті в сумі 197 000 дол. США, що за курсом НБУ становило 994 850 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 11, 8 % річних строком до 03 серпня 2027 року з погашенням кредиту, відсотків та комісії у встановлені строки (а.с. 8-25).
Одночасно у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ "УкрСиббанк" і відповідачкою ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, у відповідності до якого позичальник передав в іпотеку банку нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 270, 8 кв.м. (а.с. 42-47).
02 серпня 2006 року між АТ "УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. У порушення умов договору позичальник та поручитель не виконали зобов’язання за кредитним договором (а.с. 32-33).
02 березня 2009 року позичальнику та поручителю були вручені письмові вимоги про дострокове повернення кредиту від 26 лютого 2009 року, але своїх зобов’язань за договорами вони не виконали (а.с. 34-37).
Станом на 27 квітня 2009 року заборгованість складає 190 100, 34 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 463 772, 65 грн., які складаються з: за основним боргом та простроченим кредитом – 178 232 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 372 386, 40 грн., по строковим та простроченим процентам за користування кредитом – 11 089, 45 дол. США, що за курсом НБУ становить 85 388, 77 грн., суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 385, 26 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 966, 50 грн., суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом – 393, 63 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 030, 98 грн. (а.с. 38-41).
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позичальник, відповідачка ОСОБА_3, та поручитель, відповідач ОСОБА_4, не виконали взяті на себе зобов’язання за кредитним договором і за договором поруки в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.
Тому права позивача були порушені і у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України підлягають судовому захисту шляхом стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 190 100, 34 дол. США, що курсом НБУ становить 1 463 772, 65 грн. солідарно.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних вимог, суд першої інстанції правильно виходив, що ні в зустрічній позовній заяві, ні в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_4 не наведено обставин, які породжують передбачені законом підстави для розірвання договору поруки.
Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.
Твердження відповідачки ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду не відповідає вимогам закону, оскільки суд не врахував, що заборгованість за кредитним договором повинна бути стягнута лише з неї, не приймаються до уваги, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для зміни рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
Р.Д. Громік