665/780/21

1-кп/662/223/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року                                                Новотроїцький районний суд

                                                                       Херсонської області

в складі: головуючого судді - Добрострой О.С.

при секретарі судового засідання– Тетерятник К.В.

за участю прокурора – Фурдас І.О.

захисника – Кушнеренко І.В.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченої – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Новотроїцьке Херсонської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020230250000405 від 03.12.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

       В провадженні Новотроїцького районного суду Херсонської області знаходиться на розгляді вказане вище кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

       Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 08.09.2021 року продовжено раніше обраний обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 08 вересня 2021 року до 06 листопада 2021 року.

       У судовому засіданні прокурор звернувся до суду  клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_2 з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує останній в разі визнання її винуватості, може переховуватися від суду та впливати на свідків, які ще не допитані судом, та схиляти їх до зміни показань з метою уникнути відповідальності за скоєне.

       Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши про те, що клопотання є необгрунтованим, так як прокурором належним чином не доведені заявлені ризики, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачена думку свого захисника підтримала.

Дослідивши обґрунтування поданого прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з наступних підстав.

       Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

       Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч.3 ст. 331 КПК України).

       Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2 ст. 331 КПК України).

       Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 177 КПК України).

       До ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

       Відповідно до ч.1 ст. 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

       Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, і на думку суду підозра є обґрунтованою.

Суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 , яка сталих соціальних зв`язків не має та обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого умисного злочину, наслідком якого настала смерть потерпілого, опинившись на волі зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання її винуватою у злочині.

Наявними є ризики, передбачені у статті 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились і не втратили своєї актуальності, а саме ризик, який може перешкоджати розгляду кримінального провадження є переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 усвідомлює суворість покарання, що загрожує їй за вчинене нею кримінальне правопорушення, та намагатиметься його уникнути шляхом умисної зміни місця проживання та подальшого переховування.

Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, її соціальні зв`язки за місцем мешкання надто слабкі для запобігання настанню вказаного ризику. Обвинувачена перебуває на обліку у лікаря-нарколога КНП «Чаплинська районна лікарня» з діагнозом «хронічний алкоголізм». Наявність на утриманні неповнолітніх дітей не запобігатиме настанню даного ризику, оскільки згідно банку даних служби у справах дітей Чаплинської РДА сім`я, ОСОБА_3 перебуває на обліку сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах, у зв`язку із зловживанням спиртними напоями. Крім того, відносно ОСОБА_3 Чаплинським районним судом Херсонської області розглядалися справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання обов`язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей (спрва №665/341/19, 665/597/20), за наслідками розгляду яких провадження в справі закривалось у зв"язку з малозначністю вчинених правопорушень та обмеження усним зауваженням.

Другим ризиком є те, що ОСОБА_4 може впливати на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), схиляти їх до зміни показань з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки ОСОБА_5 та свідки мешкають в одному населеному пункті, в одному будинку, тому підозрювана матиме реальну змогу спонукати їх до зміни показань.

       При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

       За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Доводи сторони захисту на користь обвинуваченої у даному випадку не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпеченні виконання обвинуваченою процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.

       Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

       Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

       Висока імовірність переховування обвинуваченої від суду, а також її вплив на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,197,331, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто з 01 листопада 2021 року до 30 грудня 2021 року включно, з утриманням її в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» .

Строк дії ухвали визначити до 30 грудня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам провадження для відома та направити до ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» (м. Херсон, вул. Перекопська, 10) для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області протягом семи днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя Новотроїцького районного суду

       Херсонської області         О. С. Добрострой