Справа №2-2540/07
РІШЕННЯ
іменем України
22 березня 2007 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі:
головуючого - Музичук Н.Ю.
при секретарі - Хоменчук С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Рівнешляхбуд" про визнання права власності на однокімнатну квартиру, керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 208,209,212-215, 218,223,292,294 ЦПК України, суд-
встановив:
В січні 2007 року ОСОБА_1. звернулась в суд із позовом до ВАТ "Рівнешляхбуд", третя особа КП "Рівненське МБТІ", про визнання права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в місті Рівне та зобов"язання КП Рівненське МБТІ зареєструваїти за ним право власності на цю однокімнатну квартиру.
В заяві вказувала, то 21 січня 1997 року нею укладений договір з ТзОВ "Будінвест" уступки вимоги боргу, з якого вбачається, що ТзОВ "Будінвест", являючись первісним кредитором ВАТ "Рівнешляхбуд" /як пайовик будівництва однокімнатної квартири на другому поверсі у будинку по АДРЕСА_1 в м. Рівне/ уступило їй право вимоги боргу від ВАТ Рівнешляхбуд" у вигляді однокімнатної квартири на другому поверсі будинку по АДРЕСА_1 На підтвердження права вимоги боргу від відповідача товариством "Будінвест", згідно п.5 вказаного договору, їй було передано оригінал листа ВАТ "Рівнешляхбуд" №4 від 09.01.1997 року, в якому ВАТ "Рівнешляхбуд" гарантує, що по завершенню будівництва вищевказаного будинку передасть однокімнатну квартиру на другому поверсі. В грудні 2006 року їй стало відомо, що житловий будинок у м. Рівне по АДРЕСА_1 вже збудований і половина його заселена. 19.12.2006 року вона звернулась до відповідача з листом в якому просила вказане товариство вжити заходів щодо оформлення за нею у встановленому порядку документів про належне їй право власності на однокімнатну квартиру цього будинку і передачу їй такої квартири. 26.12.2006 року відповідач своїм листом відмовив у визнанні її права на квартиру з тих підстав, що вона не перебуває на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов в списках відповідача та запропонував грошову компенсацію пайового внеску, на що вона не погоджується. Таким чином, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання свого зобов'язання, чим порушив положення ст.ст. 525,526 ЦПК України, та порушив законні права позивачки. Із заперечень відповідача ВАТ "Рівнешляхбуд" на позовну заяву ОСОБА_1. вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги і просить відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного: громадянка ОСОБА_1. не перебувала і не перебуває на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов, ведення якого здійснює ВАТ "Рівнешляхбуд" та його структурні підрозділи, а розподіл квартир відбувається виключно з дотриманням черговості; ТзОВ "Будінвест" проводило субпідрядні роботи по будівництву зазначеного будинку вартість яких, що дорівнювала вартості однокімнатної квартири, була зарахована відповідачем в якості пайового внеску в цей будинок, проте ТОВ "Будінвест" у 2005 році припинило свою діяльність і відповідач не має перед ким виконувати свій обов'язок по передачі однокімнатної квартири; ВАТ "Рівнешляхбуд" з громадянкою ОСОБА_1. ніяких угод та договорів не підписувало. Представник позивача ОСОБА_2. підтримав позовні вимоги і доводи позовної заяви в частині визнання за позивачкою права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а в частині зобов'язання КП "РМБТІ" реєстрації права власності у встановленому порядку просить залишити позовні вимоги без розгляду, потреби до залучення КП до участі в справі не вбачає. Додаткових доказів, які б підтверджували вказані в позовній заяві обставини, надати чи вказати на них не може. Вважає вимоги обгрунтованими, доведеним і просить їх задовольнити. Представник відповідача ВАТ "Рівнешляхбуд" в справі не визнала позовні вимоги ОСОБА_1., підтримала надані заперечення, просить в задоволенні позову відмовити.
Оцінюючи пояснення представників сторін, дослідженні надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав. Відповідно до положень ст. ст. 10 ч.3, 60 ч.І ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом /ст..61 цього Кодексу/. Встановлено, що п.2.1.1. Договору про сумісну діяльність по будівництву 130-квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 м. Рівне від 16 червня 1999 року між "Забудовником" УКБ Рівненського міськвиконкому та "Пайовиком" ВАТ "Рівнешляхбуд", чинного на даний час, передбачене надання відповідачу 57 квартир. На підставі договору від 15 .12.2005 року про уточнення умов договору про сумісну діяльність у будівництві 130-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 16.06.1999 року, що Забудовник зобов'язується передати Пайовику /відповідачу/ у введеному в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 м. Рівне 49 квартир, в тому числі НОМЕР_1, для розподілу по черзі між працівниками, що перебувають на квартирному обліку. Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого
будівництвом об"єкта від 11.05.2006 року, затвердженого Розпорядженням міського голови №839-р від 12.05.2006 року та зареєстрованого Рівненською міською інспекцією ДАБК 12.05.2006 року за №70, прийнято в експлуатацію І черга житлового будинку АДРЕСА_1. Розпорядженням міського голови №875-р від 18.05.2006 року "Про розподіл та передачу житлової площі підприємствам організаціям та фізичним особам в житловому будинку на АДРЕСА_1 черга у м. Рівному в додатку №1 остаточно розподілена житлова площа в цьому житловому будинку, з розподілом вищезазначеної квартири №121 відповідачу ВАТ "Рівнешляхбуд".
Із гарантійного листа зі штампом ВАТ „Рівнешляхбуд" за №4 від 09.01.1997 року вбачаються зобов"язання від імені відповідача перед ТОВ „Будінвест" Рівненська філія по зарахуванню виконаних ними через ШБУ „Магістраль" в якості пайового внеску однокімнатної квартири вищенаведеного будинку по завершенню будівництва, яка має бути передана по завершенню будівництва. Проте, такий лист не оформлений і не посвідчений належним чином, не містить необхідних реквізитів юридичних осіб. Будь-яких належним чином оформлених доказів на підтвердження такого зобов"язання між юридичними особами ні позивачем ні відповідачем не надано і про них не повідомлено суд. Згідно повідомлення ГУ статистики в Рівненській області від 14.02.2007 року №02-2-05/144 встановлено, що 29.09.2005 року зареєстроване припинення юридичної особи ТзОВ „БУДІНВЕСТ", названого кредитора за вищенаведеним гарантійним листом №4 від імені відповідача. Згідно положень ст. 516 ЦК України, зміна кредитора в зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інакше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов"язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов"язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов"язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов"язанні. Позивачем наданий Договір уступки вимоги боргу від 21 січня 1997 року від імені первісного кредитора ТОВ „Будінвест", який уступає новому кредитору в особі ОСОБА_1. право вимоги боргу у вигляді однокімнатної квартири у будинку АДРЕСА_1 м. Рівне від боржника ВАТ „Рівнешляхбуд". Даний примірник договору містить печатку Рівненської філії ТзОВ „Будінвест", встановлення достовірності якої після припинення юридичної особи неможливе та певний підпис без вказівки на посадову особу. Вказаний договір не приймається до виконання відповідачем.
Оцінюючи зазначений договір, суд відмічає, що такий договір, ніби підписаний через 11 днів після підтвердження зобов"язання боржником ВАТ „Рівнешляхбуд" перед первісним кредитором, не містить підстави заміни кредитора у зобов"язанні, не посвідчений належним чином, укладений без згоди і без повідомлення про це боржника, викликає сумнів суду і не може бути прийнятий до уваги, як допустимий, належний, переконливий доказ у відсутності інших достовірних доказів з цього приводу. Будь яких інших доказів переходу до нового кредитора прав у зобов"язанні, чим може бути підтверджена достовірність вищенаведеного договору між ТОВ „Будінвест" і ОСОБА_1. від 21.01.1997 року суду не надано, про такі не повідомлено, їх не встановлено судом. Покликання і доводи представника позивача щодо відмови відповідача в односторонньому порядку від виконання зобов"язання, в порушення ст..ст.525,526 ЦК України безпідставні та не можуть бути прийняті до уваги. Позивачем не доведено наявних зобов"язань відповідача перед нею, які б виникли на підставі обопільних угод чи інших правочинів, та повинні виконуватись в порядку передбаченому вищенаведеними нормами ст.ст.525,526 ЦК України.
З огляду на викладене, оцінюючи досліджені докази в сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
На підставі викладеного, ст.ст.516,517, ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 208,209,212-215, 218,223,292,294 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Рівнешляхбуд" про визнання права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1/ в місті Рівне відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання такої заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.