Справа № 2-955/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року                           смт Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в  складі:  

судді  - Копіци О.В.    

при секретарі Пойзнер В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ «Алакозай» про визнання недійсним договору безпроцентної позики, укладеного між сторонами 09.12.2008 року.

Ухвалою суду від 03.03.2010 року до спільного розгляду прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Алакозай» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за укладеним договором.

В судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі доручення просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позові, зустрічний позов ТОВ «Алакозай»  не визнав на підставах, викладених в відзиві на позов.

Представник відповідача за первісним позовом ТОВ «Алакозай»  позов ОСОБА_1 не визнав на підставах, викладених в запереченнях на позовну заяву (а.с.36-38), заявлені зустрічні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а в зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.12.2008 року між сторонами, а саме ТОВ «Алакозай» в особі директора Халіма А.А. (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір безпроцентної позики, згідно з п.1.1 якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 50000 грн. на строк до 09.05.2009 року.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до умов укладеного договору, а саме п.6.1 Договір набирає чинності з моменту надання Позикодавцем суми позики Позичальнику (а.с.13).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Як встановлено, в період з 07.12.2008 року по 10.12.2008 року директор ТОВ «Алакозай»  Халім А.А. знаходився за межами території України, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України №0.253-10138/0/15-10 від 03.09.2010 року (а.с.98), отже 09.12.2008 року не міг підписати в м. Одесі оскаржуваний договір.

Також, 09.12.2008 року директором ТОВ «Алакозай» Халімом А.А. підписаний видатковий касовий ордер №741 про видачу ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 50000 грн. (а.с.42).

При цьому, пояснення представника відповідача про те, що договір міг бути підписаний в інший день, що не може бути підставою для визнання його недійсним, спростовуються наступними доказами.

Позивач ОСОБА_1 в період з серпня 2005 року по 15.12.2008 року працював на посаді водія-експедитора ТОВ «Алакозай».

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 01.12.20008 року він просить звільнити його з посади водія ТОВ «Алакозай» (а.с.15).

Знаходячись у відрядженні в період з 03.12.2008 року по 05.12.2008 року при передачі отримувачу товарно-матеріальних цінностей було виявлено їх нестачу (розкрадання) на суму 77727,00 грн. З цього приводу, 04.12.2008 року ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Центрального РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим (а.с.11).

Відповідно до наказу №08/431/1-К від 15.12.2008 року ТОВ «Алакозай» ОСОБА_1 звільнений з посади водія-експедитора з 15.12.2008 року на підставі поданої ним 01.12.2008 року заяви (а.с.45).

Таким чином, проаналізувавши вказані документи, суд вважає, що грошові кошти в розмірі 50000 грн. відповідач від ТОВ «Алакозай» фактично не отримував, оскільки без дозволу керівника підприємства, який в цей час перебував за межами України та не міг підписати видатковий касовий ордер, касир не могла видавати грошові кошти, що свідчить про те, що між сторонами договір саме 09.12.2008 року укладений не був.

При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_1 не мав намір позичати у відповідача будь-які грошові кошти, що свідчить про укладення сторонами фіктивного правочину, а не правочину під впливом тиску або насильства, про що вказує позивач. Також заслуговують на увагу пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що договір він, хоча і підписав, однак вимушений був зробити це при тих обставинах, що склались 05.12.2008 року при передачі отримувачу товарно-матеріальних цінностей, коли було виявлено їх нестачу (розкрадання) на суму 77727,00 грн.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний».

Згідно з ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики  на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця  або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно з Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.08.2009 року, винесеною  прокуратурою Комінтернівського району Одеської області відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 відносно посадових осіб ТОВ «Алакозай» (а.с.74-75).

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За наявності перелічених обставин, суд дійшов до висновку, що між сторонами фактично не був укладений договір позики, оскільки відповідач не передавав позивачу грошові кошти у власність, як це передбачає ст.. 1046 ЦК України.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 фактично не отримував від ТОВ «Алакозай» грошові кошти за договором позики від 09.12.2008 року, що згідно з вимогами ст. 1046 ЦК України є підставою вважати, що між сторонами не були породжені цивільні права та обов'язки та у ОСОБА_1 не виник перед ТОВ «Алакозай» обов’язок щодо повернення грошових коштів в розмірі 50000 грн., а також штрафних санкцій на загальну суму 211050,00 грн.

Згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, у суду не має підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Алакозай»

На підставі викладеного вище, к еруючись ст.ст.11, 234, 1046, 1051 ЦК України,  вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 10, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» про визнання договору недійсним   - задовольнити.

Визнати недійсним договір безпроцентної позики №23, укладений 09.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алакозай» та ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»  на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті державного мита у розмірі 8,5 грн. та 37 грн. – за ІТЗ судового процесу.

В задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за укладеним договором у розмірі 211050,00 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 16 листопада 2010 року

Суддя /підпис/

ВІРНО

Суддя