Справа №2-347

                                                                                                                                                    2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    9 грудня 2010 року                                                                  м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

           в складі:    головуючого судді                                    Гандзюка Д.М.

                      секретарів                                        Петращук Т.Ю., Гайтанюк М.М.

 з участю:   позивачки                                                       ОСОБА_1

                    представника відповідача                             Кренець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення не донарахованих коштів за роботу в гірській місцевості та компенсацію за невчасну виплату таких коштів,-

                                                                        в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення не донарахованих 8 335 грн. 33 коп. за роботу в гірській місцевості, 1 905 грн. 01 коп. компенсації за невчасну виплату коштів за роботу в гірському населеному пункті та 500 грн. судових витрат.

Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 24.10.2007 р. вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. З 29.10.2007 р. позивачка працювала на посаді старшого касира відділення №6, яке розташоване в м.Яремче. З 17.03.2008 р. вона переведена на посаду провідного експерта (з продажу, роздрібний бізнес) названого відділення. У квітні 2009 р. відділення було перейменовано у відділення №22 і позивачка була переведене у відділення №22. 28.07.2009 р. позивачка звільнилася з займаної посади.

Позивачка вважає, що за час її роботи в гірському населеному пункті відповідач  не підвищив посадовий оклад позивачки на 25%, що складає 8 335 грн. 33 коп.. За невчасну виплату вказаної суми відповідач зобов’язаний виплатити їй компенсацію в розмірі 1 905 грн. 01 коп..

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Вона пояснила, що має посвідчення особи, яка проживає і працює в населеному пункті, якому надано статус гірського населеного пункту. Таке посвідчення вона отримала після припинення роботи у відповідача. Позивачка просить задоволити позов.

Представник відповідача позов не визнав. Представник пояснив, що позивачка працювала у відповідача у вказаний нею період і на зазначених нею посадах у відділенні №6, а пізніше у відділенні №22. Але посадовий оклад позивачки не підлягав підвищенню на 25%, постільки був вищим мінімальної гарантії в оплаті праці, визначеної генеральною угодою. Представник також вважає, що позивачка не мала статусу особи, яка працює, проживає в населеному пункті, якому надано статус гірського. Тому представник відповідача просить відмовити в позові.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі та стверджуються записами у копії трудової книжки позивачки (а.с.4-5) та копіях наказів (а.с.50-54), встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 24.10.2007 р. до 28.07.2009 р.. Згідно записів у договорах (а.с.7, 9) та наказах (50-52), відділення №6, яке пізніше було перейменовано на відділення №22, знаходиться в м.Яремче і робоче місце позивачки знаходилося у м.Яремче з 29.10.2007 р. до часу звільнення.

Поясненнями позивачки, які визнав відповідач встановлено, що за час роботи у відповідача посадовий оклад позивачки не підвищувався на 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. №648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах». Розміри посадового окладу позивачки наведено у довідках про доходи, подані суду відповідачем (а.с.17-23).

          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. №648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах", на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків. З 1 січня 2003 р. діє правило, що у разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, також підлягають підвищенню на 25 відсотків.

          Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. №647 "Про перелік населених пунктів, яким надано статус гірських", місту Яремче надано статус гірського населеного пункту. Дослідженими судом доказами встановлено, що позивачка постійно працювала в цьому населеному пункті з 29.10.2007 р..

            Гарантії соціального захисту громадян, які проживають, працюють або навчаються в гірських населених пунктах, врегульовані положеннями Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Стаття 5 названого Закону передбачає, що статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають або постійно працюють у цьому населеному пункті, про що виконавчий орган місцевої ради видає посвідчення встановленого зразка. Рішення виконавчого органу місцевої ради про відмову у наданні громадянинові такого статусу може бути оскаржено до суду.

            Проте позивачка під час роботи у відповідача належним чином не набула статусу особи, яка проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, постільки відповідне посвідчення отримала 31 липня 2009 р. після припинення трудових відносин з відповідачем, що стверджується копією посвідчення (а.с.123). Тому підстави для підвищення їй посадового окладу на 25% у відповідача були відсутні.

           Вимога позивачки про стягнення компенсації за невчасну виплату підвищення до посадового окладу за роботу в гірському населеному пункті не грунтується на вимогах закону і також не підлягає задоволенню. Відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати,  компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки виплати нарахованих грошових доходів. Але судом встановлено,  що доплата до посадового окладу не була нарахована позивачці.

            На підставі ст.ст.221, 233 КЗпП України, ст.5 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", та керуючись ст.ст.  213-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

в задоволенні позову відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 8335 гривень 33 копійки заробітної плати за роботу в гірському населеному пункті, 1 905 гривень 01 копійку компенсації за невчасну виплату коштів за роботу в гірському населеному пункті та 500 гривень судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                 СУДДЯ: