Справа № 2-72/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.04.2007 р.                                                                                                  смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді: Вотьканича В.А.,

при секретарі с/з Синчук Н.М.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача - юрисконсульта Чекан В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяоб-ленерго" (далі - ВАТ «Закарпаттяобленерго») про скасування Акту про порушення правил корис­тування електричною енергією та за зустрічним позовом ВАТ «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у сумі 7 965 грн. 10 коп.,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 р. позивач звернувся в суд із зазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що 29.12.2006 р. працівниками Воловецького РЕМ щодо нього було складено Акт про порушення пра­вил користування електричною енергією № 61219. Позивач вважає, що він порушення правил ко­ристування електричною енергією не допускав, а тому просив скасувати оскаржуваний акт.

Відповідач ВАТ «Закарпаттяобленерго» пред'явило зустрічний позов до ОСОБА_1. про відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення правил користування електричною енер­гією, зокрема за те, що ним було змонтовано сховану проводку, що відключає лічильник від наван­таження, і спожита таким чином електроенергія не обліковувалася. На підставі Акта від 29.12.2006 р. № 61219 визначено заподіяні збитки на суму 6 965 грн. 10 коп., які просив стягнути з позивача.

В судовому засіданні представник позивача позов доповнив вимогою про визнання недійс­ною угоди №341 від 02.02.2007 р. на погашення заборгованості. Зустрічний позов не визнав, вважа­ючи, що Акт від 29.19.2006 р. №61219 є незаконним через відсутність порушень з його боку.

Представник відповідача юрисконсульт Чекан В.В. позов не визнала мотивуючи свою пози­цію тим, що він поданий з метою ухилитися від відшкодування заподіяних збитків. Зустрічний позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в заяві, просила зустрічний позов задово­льнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд встановив насту­пне.

Зобов'язання з постачання електричною енергією виникло між сторонами на підставі дого­вору від 03.04.2002 р. В пункті 20 договору передбачено, що споживач несе відповідальність за: по­рушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі са­мовільного під єднання до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відпові­дно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання 'настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених по­становою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (далі - Правила)встановлено, що спо­живач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Судом встановлено, що 29.12.2006 p. контролерами енергонагляду Воловецького РЕМ у бу­динку позивача ОСОБА_1. було виявлено самовільне підключення до електромережі в обхід при­ладу обліку, в результаті чого спожита електроенергія не обліковувалася і не оплачувалася, про що в присутності позивача було складено акт № 61219, який від підписання акта відмовився.

У відповідності з п.53 Правил акт вважається дійсним, якщо його підписали три представ­ники енергопостачальника. З оспорюваного Акта вбачається, що його підписано трьома представ­никами Воловецького РЕМ, зокрема ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., і цього факту пози­вач в суді не заперечував.

Допитані як свідки контролери Воловецького РЕМ ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. підтвердили факт порушення правил користування електроенергією позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідаль­ність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

На підставі досліджених доказів суд визнав факт порушення позивачем правил користу­вання електричною енергією встановленим, а складений Акт № від 29.10.2005 р. таким, що відпові­дає вимогам закону, а тому підстав для визнання його недійсним немає.

Разом з тим, суд визнав, що угода між ВАТ «Закарпаттяобленерго» від 02.02.2007 р. №341-ж, про погашення заборгованості перед енергопостачальною компанією, укладена позивачем під впливом помилки, а тому не може тягнути за собою юридичних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.219 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий право чин може бути визнаний судом недійсним, істо­тне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. пояснив, що уклав угоду внаслідок помилки, вва­жаючи, що після сплати 330 грн. йому буде відновлено постачання електроенергії.

Зі змісту п.1 Угоди від 02.02.2007 р. №341-ж вбачається, що споживач проводить оплату за­боргованості і спожитої електричної енергії, тоді як в угоді на ОСОБА_1. покладено обов'язок відшкодувати збитки внаслідок порушення правил користування електричною енергією.

Вирішуючи питання про розмір збитків, що підлягають стягненню па користь ВАТ «Закар­паттяобленерго» суд, згідно з ч.4 ст.1193 ЦК України враховує, що ОСОБА_1. є пенсіонером, пе­ребуває у тяжкому матеріальному становищі, що підтверджено довідкою про доходи, а тому роз­мір відшкодування слід зменшити.

Судові витрати по справі, які складаються з державного мита в сумі 51 грн. та витрат на ін­формаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 17 грн. і підтверджені відповідними квитанціями, підлягають стягнення з відповідача на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, ЦК України, п.п.36, 53 „Правил користування електричною енергією для населення", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачаль-ної компанії «Закарпаттяобленерго» про скасування Акту про порушення правил користування електричною енергією задовольнити частково.

Визнати недійсною угоду №341 від 02.02.2007 р. на погашення заборгованості за електроене­ргію укладену між ОСОБА_1. та ВАТ «Закарпаттяобленерго».

Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Зака­рпаттяобленерго" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задовольнити част­ково.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків на ко­ристь ВАТ „Закарпаттяобленерго" 1500 (тисячу п'ятсот) грн., сплачені судові витрати на інформа­ційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 17 грн. і державне мито в сумі 51 грн., а всього І 581 (тисячу п'ятсот вісімдесят одну) грн.

Сторони вправі оскаржити рішення суду до апеляційного суду Закарпатської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якаю заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі вправі подати заяву про апеляційне оска­рження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішен­ня суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду За­карпатської області через Воловецький районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надси­лається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.