ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/6232/21 Головуючий в І інстанції Булах Є.М.

Номер провадження 22-ц/819/1572/21 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Орловської Н.В.

суддів: Кузнєцової О.А.

Майданіка В.В.

секретар Юськів І.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Кравцов Сергій Ігорович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

16.04.2021 р. ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ директора Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті №88 від 29.03.2021р. «Про затвердження рішень науково - педагогічної ради» в частині відрахування учениці 9 ПМВ класу ОСОБА_2 з Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті;

- стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є ученицею 9 ПМВ класу Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті. Наказом №88-г від 29.03.2021 р. на підставі рішення науково - педагогічної ради № 29 від 29.03.2021 р. ОСОБА_2 відраховано з ліцею. В якості підстави відрахування зазначено порушення обов`язків здобувачів освіти, визначених ст. 53 Закону України «Про освіту», Статуту та Правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів Херсонського академічного ліцею імені В.В.Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті щодо дотримання етичних норм, поваги, гідності, прав, свобод та законних інтересів усіх учасників освітнього процесу.

Позивач вважає, що відрахування її дочки з вказаного навчального закладу є незаконним та таким, що проведено з порушенням встановленої законом процедури, оскільки не попереджено про розгляд вказаного питання за два тижні до проведення педагогічної наради, а також та за відсутності належних підстав, виключний перелік яких встановлений Порядком № 367 від 16.04.2018 р. Крім того, позивач вказує на те, що внаслідок незаконного відрахування відповідачем порушено право ОСОБА_2 на освіту, гарантоване Конституцією України. З огляду на викладене наполягає на задоволенні її позовних вимог.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2021р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідно до п. 1.17. Правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів за грубе або систематичне порушення Правил учень відраховується з ліцею.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази судом встановлено, що ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за невиконання обов`язків учнів шляхом відрахування з академічного ліцею.

Підставою такого рішення стало порушення нею обов`язків здобувачів освіти, визначених ст. 53 ЗУ «Про світу», Статуту та правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів ліцею щодо дотримання етичних норм, поваги, гідності, прав, свобод та законних інтересів усіх учасників освітнього процесу. Зокрема, неодноразове допущення ОСОБА_3 грубих, лайливих та образливих висловлювань на адресу учасників освітнього процесу (однокласники та вчителі дівчини), що суперечить принципам діяльності ліцею, закладеним у його Статуті та Правилах, а також ЗУ «Про освіту» та ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Актом розслідування службової комісії ліцею встановлено, що учениця визнала факт неетичних висловів, однак висновків щодо своєї неналежної поведінки не зробила та продовжила чинити психологічне насильство із застосуванням засобів електронних комунікацій (вайбер група) стосовно інших учасників освітнього процесу.

Суд вважав, що дії, вчинені ОСОБА_3 по відношенню до однокласників та вчителів, які проявилися у крайній мірі неповаги та приниженні їх честі, гідності та достоїнства, правомірно сприйняті керівництвом ліцею як грубе порушення Правил, за обставин, що склалися. При цьому, застосований керівництвом ліцею захід дисциплінарного стягнення у вигляді відрахування є очікуваним і прийнятним у світлі практики ЄСПЛ щодо дотримання права на освіту, яке може бути обмежено за погану поведінку (див. Whitman проти Сполученого Королівства).

Щодо доводу позивача про те, що перелік підстав для відрахування є вичерпним, у зв`язку із чим відповідач неправомірно видав спірний наказ про відрахування ОСОБА_2 , то суд зазначив, що з урахуванням норм діючого законодавства про освіту, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки вирізняє суб`єкта та форму прийняття рішення про відрахування учнів із закладів освіти (наказ керівника закладу освіти, рішення педагогічної ради, рішення педагогічної ради та наказ керівника) в залежності від підстав відрахування. При цьому, перелік підстав, з яких може бути відраховано із закладу освіти осіб, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали відповідний документ про освіту після завершення останнього класу ліцею, відповідно до рішення педагогічної ради (п. 3 Розділу ІV. наказу №367) є невизначеним. Тому твердження сторони позивача щодо вичерпності підстав для відрахування учнів із закладів освіти, є хибними.

Також суд визнав такими, що не ґрунтуються на вимогах закону і твердження позивача про те, що заклад освіти повинен письмово проінформувати у двотижневий строк до дня засідання педагогічної ради щодо можливого відрахування, оскільки такий обов`язок покладено на заклад освіти у випадку відрахування учнів 9 класу, яких було зараховано до закладу за результатами конкурсу і які здобули початковий результат (1, 2 чи 3 бали) чи не здобули жодного результату річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з одного з предметів, що ними вивчалися поглиблено відповідно до освітньої програми та навчального плану закладу освіти чи індивідуального навчального плану учня. А відтак, при відрахуванні учнів з інших підстав такого обов`язку для закладу освіти наказом №367 не передбачено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ директора Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті №88 від 29.03.2021 «Про затвердження рішень науково-педагогічної ради» в частині відрахування учениці 9 ПМВ класу ОСОБА_2 з Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті є таким, що не суперечить діючому законодавству та прийнятий у відповідності до законодавства, що регулює спірні правовідносини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Кравцов Сергій Ігорович, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, неправильну оцінку та дослідження доказів, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2021 року скасувати і постановити нове про задоволення позову.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом взято до уваги докази, які не є належними та допустимими у розумінні норм ЦПК України. Крім того, судом неправильно застосовано пункт 3 розділу IV Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України № 367 від 16.04.2018р., яким визначено, що відповідно до рішення педагогічної ради можуть бути відраховані із закладу освіти особи, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали відповідний документ про освіту, але тільки після завершення останнього класу ліцею, що є обов`язковою умовою. ОСОБА_3 не закінчила дев`ятий клас ліцею, а тому відрахування дитини на підставі вказаного пункту є незаконним.

Крім того, суд першої інстанції не зазначив, на підставі яких доказів він дійшов висновку, що саме згідно п.3 розділу IV зазначеного вище Порядку відповідачем було відраховано ОСОБА_3 з ліцею, оскільки оскаржуваний наказ не містить посилань на вказаний пункт.

З огляду на викладене апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Херсонського академічного ліцею імені О.В.Мішукова доводи апелянта не визнає, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2021р. без змін.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт недопустимої поведінки ОСОБА_2 , яка будучи ученицею ліцею допускала лайливі висловлювання по відношенню до своїх одногрупників та учителя, принижуючи їх честь та гідність. Факт такої поведінки не заперечується і самою позивачкою.

Щодо доводу апелянта про неправильне застосування судом п.3 розділу IV Порядку №367, то представник відповідача вважає, що вказана норма не допускає подвійного тлумачення та чітко передбачає, що особи, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали диплом про повну загальну середню освіту відповідно до рішення педагогічної ради можуть бути відраховані із закладу освіти або переведені на іншу (крім денної) форму здобуття освіти в цьому самому або іншому закладі освіти. При цьому, ані Порядок № 367, ані Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» не вимагають зазначення в наказах пункту Порядку, на підставі якого здійснено відрахування учня. Законом не встановлено виключний перелік випадків, за яких допускається відрахування учнів ліцею. Згідно з п.1.17 Правил внутрішнього розпорядку ліцею за грубе порушення або систематичне порушення Правил учень відраховується з Ліцею . Відповідно до ст. 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту» і ст. 53 Закону України «Про освіту» педагогічна рада має право відрахувати учня за порушення правил внутрішнього розпорядку закладу освіти. Таким чином, на думку представника відповідача, науково - педагогічна рада діяла в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Також представник відповідача зазначає про відсутність порушення права ОСОБА_3 на освіту внаслідок її виключення з ліцею, оскільки вона має можливість навчатися в будь-якому іншому навчальному закладі. Крім того, вступ до ліцею відбувається на конкурсній основі і метою його діяльності є навчання дітей з рівнем вище середнього. Натомість, протягом навчання у ліцеї ОСОБА_3 демонструвала середній рівень навчальних досягнень, низькі бали по профільним предметам, допускала прогули.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, судом встановлені такі обставини.

Рішенням Херсонської міської ради від 21.06.1994 року №288 «Про відкриття ліцею при Херсонському педагогічному інституті» з 15 серпня 1994 року при Херсонському державному педагогічному інституті відкрито ліцей, який за інформацією з ЄДРЮОФОПГФ є комунальною організацією (установою, закладом). (а.с.69)

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.03.2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського обласного управління юстиції, матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 . (а.с.9)

24 червня 2019 року ОСОБА_3 зарахованого до 8 ПМВ класу ліцею, про що свідчить запис в особовій справі №Т/191 учениці ОСОБА_2 . (а.с.14-16)

25.03.2021 року класний керівник 9 ПМВ класу ОСОБА_6 звернулася до директора Херсонського академічного ліцею імені О.В.Мішукова з заявою, за змістом якої повідомила, що 25.03.2021 року учні 9 ПМВ класу під час проведення он-лайн уроків поширювали неетичні, нецензурні висловлювання щодо однокласників та окремих вчителів у класній групі вайбер. Один із батьків учня надіслав скріншоти цього спілкування, у яких учні, серед яких ОСОБА_3 , нецензурно висловлювалися по відношенню до однокласників, образливо коментуючи їх сімейне життя та членів їх родини. Класним керівником були вжиті різні заходи виховного впливу: індивідуальні бесіди з учнями щодо дотримання ними Статуту ліцею та правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів, години спілкування з класним колективом, батьківські збори, зустріч з представниками національної поліції щодо профілактики суіцидальних випадків та кібербулінгу серед підлітків. Просила розглянути питання щодо систематичного порушення учнями 9 ПМВ класу Правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів та Статуту ліцею та вжити адміністративні заходи. (а.с.50)

Відповідно до наказу від 25.03.2021 року №25 «Про створення службової комісії з розслідування за фактом звернення класного керівника 9 ПМВ класу ОСОБА_6 » створено службову комісію для проведення розслідування у строк до 29 березня 2021 року. (а.с.65)

Актом розслідування службової комісії ліцею щодо фактів, викладених в заяві класного керівника 9 ПМВ класу №Я-1 від 25.03.21 встановлено, що 25.03.2021 року учні, серед яких ОСОБА_3 , нецензурно висловлювалися у класному чаті у вайбер по відношенню до учасників освітнього процесу під час дистанційного уроку з алгебри. Учні в образливому вигляді коментували дії вчителів та класного керівника з використанням ненормативної лексики. З протоколу бесіди практичного психолога ОСОБА_7 з учнями ліцею встановлено факт визнання ОСОБА_3 вищезазначених дій. Учнями, зокрема ОСОБА_3 , також порушені норми Статуту та Правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів Херсонського академічного ліцею ім. О.В. Мішукова ХМР при ХДУ.

З огляду на викладене комісією встановлено факти порушення ст. 53, 54 Закону України «Про освіту», а саме:

-порушено право здобувачів освіти на повагу людської гідності, на захист від приниження честі і гідності, будь-яких форм насильства та дискримінації за будь-якою ознакою під час освітнього процесу;

-не виконано здобувачами освіти обов`язок дотримуватися етичних норм, поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;

-порушено право педагогічних працівників, науково - педагогічних працівників на захист професійної честі і гідності.

Комісією рекомендовано розглянути питання про притягнення до відповідальності учнів 9 ПМВ класу, зокрема ОСОБА_3 , на засіданні науково - педагогічної ради 29 березня 2021 року. (а.с.66)

Згідно витягу з протоколу №9 засідання науково-педагогічної ради ліцею від 29 березня 2021 року, на підставі ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» ухвалено за порушення обов`язків здобувачів освіти, визначених ст. 53 ЗУ «Про освіту», Статуту та Правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів ліцею щодо дотримання етичних норм, поваги, гідності, прав, свобод та законних інтересів усіх учасників освітнього процесу, відрахувати учнів 9 ПМВ класу, зокрема ОСОБА_3 , з Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті. (а.с.12)

Наказом директора ліцею від 29 березня 2021 року №88-г «Про затвердження рішень науково-педагогічної ради» за порушення обов`язків здобувачів освіти, визначених ст. 53 ЗУ «Про освіту», Статуту та Правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів ліцею щодо дотримання етичних норм, поваги, гідності, прав, свобод та законних інтересів усіх учасників освітнього процесу, відраховано учнів 9 ПМВ класу, зокрема ОСОБА_3 , з Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті. (а.с.13)

Вважаючи вказаний наказ в частині відрахування ОСОБА_3 з ліцею протиправним, а її право на освіту порушеним, позивач звернулася до суду з даним позовом та наполягає на його задоволенні.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ЗУ «Про освіту» здобувачі освіти зобов`язані, окрім іншого: поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності. Здобувачі освіти мають також інші права та обов`язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» установчими документами закладу загальної середньої освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками. Статут може містити інші положення з питань, передбачених цим Законом та/або з питань, що не врегульовані законодавством, у тому числі щодо особливостей утворення і діяльності закладу загальної середньої освіти. Положення статуту не повинні суперечити законодавству.

Відповідно до п. 1.1. Статуту ліцею, ліцей є загальноосвітнім навчальним закладом ІІ, ІІІ ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

Відповідно до п. 1.10. Статуту, у своїй діяльності ліцей керується: Конституцією України, законами України «Про освіту», «;Про загальну середню освіту», Положенням «Про загальноосвітній навчальний заклад», затвердженим постановою КМУ від 27.08.2010 №778, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», наказами, інструкціями та іншими нормативними документами КМУ та МОН України в питаннях загальної середньої освіти, рішеннями його засновників, внутрішніми документами Ліцею (Концепцією діяльності Ліцею, Колективним договором, структурою управління Ліцеєм, інструкціями, положеннями тощо), цим статутом та іншим чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.4. Статуту учні ліцею, окрім іншого, зобов`язані: з належною повагою та шаною ставитися до інших учнів, учителів, наставників, старших колег Ліцею та професорсько-викладацького складу університету; бути дисциплінованими, не допускати негідних вчинків та утримувати від цього інших; виконувати вимоги педагогічних та інших працівників Ліцею відповідно до Статуту і правил внутрішнього розпорядку Ліцею ; дотримуватися вимог законодавства, моральних та етичних норм.

За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов`язків, порушення Статуту, правил внутрішнього розпорядку на них можуть накладатися стягнення (попередження, догана, зняття дисциплінарного балу із загального рейтингу тощо).

Батьки та особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, їхнє виховання і зобов`язані, окрім іншого, виховувати в дітях повагу до законів, прав, основних свобод людини; забезпечувати дотримання дітьми вимог Статуту Ліцею ( п. 5.14. Статуту).

Відповідно до п. 6.4.1. Статуту Директор Ліцею, окрім іншого, забезпечує права учнів (вихованців) на захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання.

За пунктом 6.6.1. Статуту, науково-педагогічна рада розглядає питання, зокрема, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів (вихованців), працівників Ліцею за невиконання ними своїх обов`язків у встановленому законом порядку, та вирішує інші питання, пов`язані з діяльністю Ліцею.

Преамбулою закріплено, що Правила внутрішнього розпорядку ліцеїстів ліцею (далі по тексту - Правила), складено у відповідності до чинного законодавства, зокрема Конституції України, Цивільного та Кримінального кодексів України, Закону України «Про захист суспільної моралі», Статуту Ліцею .

Відповідно до п. 1.8. Правил, кожен учень має турбуватися про честь ліцею, підтримувати його традиції і авторитет, як в стінах навчального закладу так і за його межами.

Пунктом 1.10. Правил, встановлено, що фізична конфронтація, залякування і знущання над людиною або твариною є неприпустимими формами поведінки учнів у ліцеї та за його межами.

За пунктом 1.11. Правил, забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

Згідно до п. 1.12. Правил, ліцеїсти повинні бути ввічливими, з повагою ставитися до усіх учасників освітнього процесу, проявляти пошану по старших, піклуватися про молодших.

Відповідно до п. 1.17. Правил, за грубе або систематичне порушення Правил учень відраховується з ліцею.

За положенням пункту 2.8. Правил, спілкування зі старшими, однолітками має бути виваженим, привітним і доброзичливим. Учень не повинен вживати ненормативну лексику, принизливі й образливі вислови тощо.

Означені правила внутрішнього розпорядку є обов`язковими для виконання всіма учнями ліцею.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відрахування ОСОБА_3 з академічного ліцею стало порушення нею обов`язків здобувачів освіти, визначених ст. 53 ЗУ «Про світу», Статуту та правил внутрішнього розпорядку ліцеїстів ліцею щодо дотримання етичних норм, поваги, гідності, прав, свобод та законних інтересів усіх учасників освітнього процесу. Зокрема, неодноразове допущення ОСОБА_3 грубих, лайливих та образливих висловлювань на адресу учасників освітнього процесу (однокласники та вчителі дівчини), що суперечить принципам діяльності ліцею, закладеним у його Статуті та Правилах, а також ЗУ «Про освіту» та ЗУ «Про повну загальну середню освіту».

З досліджених наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі змісту електронних повідомлень, автором яких є дочка позивача, вбачається, що 25.03.2021 р. ОСОБА_3 нецензурно висловлювалася на адресу учня ліцею, у образливій та лайливій формі коментувала його сімейне життя та обставини його проживання без матері, неодноразово застосовуючи алегоричні порівняння образливого характеру. Висловлювання аналогічного характеру були вжиті ОСОБА_3 і на адресу вчителів.

Виявивши вказані обставини класним керівником були вжиті заходи, спрямовані на припинення такої поведінки ОСОБА_3 , проведено бесіду з її матір`ю ОСОБА_1 , до відома якої було донесено зміст наведеної переписки та висловлювань, автором яких є її дочка.

Крім того, 25.03.2021р. психологом ліцею ОСОБА_7 також проведено бесіду з учнями 9 ПМВ класу щодо використання та поширення ними у класній Viber групі ненормативної лексики, у ході якої ОСОБА_3 було підтверджено факт використання та поширення нею образливих висловлювань та ненормативної лексики по відношенню до класного керівника, учнів та вчителів ліцею. (а.с.62)

Зі змісту скрін-копій листування у Viber вбачається, що 25.03.2021р. ОСОБА_3 надіслано на адресу її класного керівника повідомлення з вибаченнями щодо наведеного вище інциденту.

Проте, 26.03.2021р. ОСОБА_3 продовжено нецензурні висловлювання у класній Viber групі на адресу її класного керівника у образливій та лайливій формі.

У ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 також не заперечила факт вчинення її дочкою ОСОБА_3 вказаних дій.

З огляду на викладені обставини апеляційний суд вважає, що дії, вчинені ОСОБА_3 по відношенню до однокласників та вчителів, які проявилися у крайній мірі неповаги та приниженні їх честі, гідності та достоїнства, обґрунтовано сприйняті керівництвом ліцею як грубе порушення Закону України «Про освіту» та Правил.

При цьому, застосований керівництвом ліцею захід дисциплінарного стягнення у вигляді відрахування є очікуваним і прийнятним у світлі практики ЄСПЛ щодо дотримання права на освіту, яке може бути обмежено за погану поведінку (див. Whitman проти Сполученого Королівства).

Довід позивача про неналежність та недопустимість наявних в матеріалах справи доказів колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач не заперечує обставини, які вказані докази підтверджують, та не зазначає, в якій частині вони містять недостовірну інформацію.

Посилання позивача на те, що внаслідок відрахування з ліцею право на освіту її дочки ОСОБА_3 є порушеним, колегія суддів також вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Право на освіту - це право людини на здобуття певного обсягу знань, культурних навичок, професійної орієнтації, які необхідні для нормальної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства. Освіта - це цілеспрямований процес виховання і навчання з метою набуття встановлених державою освітніх рівнів.

За положеннями статті 53 Конституції України право на освіту гарантовано кожному (частина перша); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (частина третя). Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13).

Перше речення статті 2 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує загальне особисте право на освіту. Друге речення цієї статті 2 гарантує право батьків забезпечувати освіту дітей відповідно до своїх релігійних і світоглядних переконань. Стаття 2 Протоколу №1 є одним цілим з домінуючим першим реченням, а право, гарантоване другим реченням, спирається на основоположне право на освіту.

Проте, право на освіту не є абсолютним, оскільки може підпадати під очевидно дозволені обмеження, беручи до уваги, що це право «за своїм характером потребує регламентування з боку держави» (ibidem, § 5, стор. 32; див. також, mutatis mutandis, Golder проти Сполученого Королівства, § 38; Fayed проти Сполученого Королівства, § 65).

Право на освіту не виключає застосування дисциплінарних заходів, зокрема, тимчасового або остаточного виключення з навчального закладу за списування (Sulak проти Туреччини (dec.)) або за погану поведінку (Whitman проти Сполученого Королівства (dec.)).

Конституція України проголошує життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпеку як найвищу соціальну цінність (частина перша статті 3), наголошуючи, що кожен має право на повагу до його гідності, оскільки вказане право є природним та не може бути обмежене або порушене іншими особам, або ставитися на противагу правам інших.

Суд зазначає, що реалізація особою права на освіту не повинна порушувати права інших учасників освітнього процесу на повагу до їх честі та гідності.

Таким чином, за встановлених у даній справі обставин апеляційний суд вважає, що відрахування ОСОБА_2 з лав учнів Херсонського академічного ліцею ім. О.В. Мішукова не є порушенням її права на освіту, оскільки таке відрахування спричинено її недопустимою поведінкою, яка порушує право інших учнів та вчителів ліцею на повагу до своєї честі та гідності.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, за наявності розгалуженої системи закладів освіти, які надають можливість громадянам здобути базову/ профільну середню освіту (гімназії, ліцеї), можливості зарахування на вільні місця впродовж навчального року - у порядку надходження заяв про зарахування, право ОСОБА_3 на освіту може бути реалізовано за бажання у іншому навчальному закладі.

Щодо доводу позивача про порушення відповідачем порядку здійснення відрахування ОСОБА_3 , то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018р. № 367 затверджено «Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» (далі - Порядок № 367).

Розділом ІV вказаного Порядку врегульовано питання щодо відрахування учнів із закладів середньої освіти.

Так, згідно пункту 1 розділу ІV Порядку №367 із закладу освіти відраховуються учні, які:

1) здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту;

2) зараховані до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;

3) переводяться до іншого закладу освіти відповідно до розділу ІІІ цього Порядку;

4) вибувають на постійне місце проживання за межі України.

Відрахування із зазначених підстав здійснюється шляхом видання відповідного наказу керівником закладу освіти.

Про відрахування учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з причин, визначених підпунктами 3, 4 цього пункту, заклад освіти, з якого переводиться (відраховується) учень, не пізніше наступного робочого дня з дня видання наказу повідомляє відповідну службу у справах дітей.

Пунктом 2 розділу ІV Порядку №367 передбачено, що за рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу керівника можуть бути відраховані (чи переведені на іншу (крім денної) форму здобуття загальної середньої освіти у цьому самому чи іншому закладі освіти) учні 9 класу, яких було зараховано до закладу за результатами конкурсу і які здобули початковий результат (1, 2 чи 3 бали) чи не здобули жодного результату річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з одного з предметів, що ними вивчалися поглиблено відповідно до освітньої програми та навчального плану закладу освіти чи індивідуального навчального плану учня.

Про можливе відрахування батьки дитини та орган управління освітою за місцем проживання учня повинні бути письмово поінформовані у двотижневий строк до дня засідання педагогічної ради щодо можливого відрахування.

Рішення про відрахування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, приймається лише за згодою органів опіки та піклування.

Згідно п. 3 розділу ІV Порядку №367 особи, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали відповідний документ про освіту після завершення останнього класу ліцею, відповідно до рішення педагогічної ради можуть бути відраховані із закладу освіти або переведені на іншу (крім денної) форму здобуття освіти в цьому самому або іншому закладі освіти.

Здійснюючи системний аналіз наведених положень законодавства суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки вирізняє суб`єкта та форму прийняття рішення про відрахування учнів із закладів освіти (наказ керівника закладу освіти, рішення педагогічної ради, рішення педагогічної ради та наказ керівника) в залежності від підстав відрахування. При цьому, перелік підстав, з яких може бути відраховано із закладу освіти осіб, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали відповідний документ про освіту після завершення останнього класу ліцею, відповідно до рішення педагогічної ради (п. 3 Розділу ІV. наказу №367) є невизначеним.

З урахуванням вище викладених норм діючого законодавства слід дійти висновку що твердження сторони позивача з приводу вичерпності підстав для відрахування учнів із закладів середньої освіти, є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Необґрунтованим також є твердження позивача про те, що відповідачем не виконано обов`язок щодо завчасного (за два тижні) повідомлення про розгляд питання щодо відрахування учениці з ліцею, оскільки як зазначено у 2 розділу ІV Порядку №367, такий обов`язок покладено на заклад освіти у випадку відрахування учнів 9 класу, яких було зараховано до закладу за результатами конкурсу і які здобули початковий результат (1, 2 чи 3 бали) чи не здобули жодного результату річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з одного з предметів, що ними вивчалися поглиблено відповідно до освітньої програми та навчального плану закладу освіти чи індивідуального навчального плану учня.

Як вбачається з матеріалів справи, відрахування ОСОБА_3 відбулося не з підстав, передбачених п. 2 Розділу ІV Порядку №367, а тому у відповідача не виникав обов`язок попереджати батьків учениці про її можливе відрахування.

Щодо посилання позивача на необґрунтованість оскаржуваного наказу, а саме відсутність у ньому посилань на допущені ОСОБА_3 порушення, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» педагогічна рада, окрім іншого, приймає рішення щодо переведення учнів на наступний рік навчання, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та інших учасників освітнього процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти зобов`язаний, окрім іншого, здійснювати зарахування, переведення, відрахування учнів, а також їх заохочення (відзначення) та притягнення до відповідальності відповідно до вимог законодавства.

Згідно наведеного вище п. 3 розділу ІV Порядку №367 відрахування осіб, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали відповідний документ про освіту після завершення останнього класу ліцею, здійснюється відповідно до рішення педагогічної ради.

Таким чином, в даних спірних правовідносинах підставою для відрахування ОСОБА_3 з Херсонського академічного ліцею ім. О.В.Мішукова є рішення науково - педагогічної ради, оформлене протоколом від 29.03.2021р., яке є обґрунтованим, містить обставини допущеного ОСОБА_2 порушення та посилання на порушені нею норми, а оскаржуваний наказ директора ліцею від 29.03.2021р. № 88-г є лише формою реалізації наведеного рішення науково - педагогічної ради.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ директора Херсонського академічного ліцею імені О.В.Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті №88 від 29.03.2021 «Про затвердження рішень науково-педагогічної ради» в частині відрахування учениці 9 ПМВ класу ОСОБА_3 з Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті є таким, що не суперечить діючому законодавству та прийнятий у відповідності до законодавства, що регулює спірні правовідносини.

За відсутності підстав для визнання спірного наказу протиправним та його скасування, а також з огляду на похідний характер вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 274, 375 ЦПК України, суд

ПОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Кравцов Сергій Ігорович, залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 01 листопада 2021 року.

Головуючий ________________ Н.В.Орловська

Судді: ________________ О.А.Кузнєцова

________________ В.В.Майданік