Справа № 2-1927/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010  року                                  

Вінницький районний суд Вінницької області  

В складі: головуючого  судді:            Гриценко І.Г.

                   при секретарі:           Манюк Л.В.

за участю представника позивача Харчук В.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Ерсте банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.04.2008 року між ВАТ «Ерсте банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/3951/3/13973. Того ж дня в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4 по кредитному договору, між ВАТ «Ерсте банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/3951/3/13973/1.

Згідно договору № 014/3951/3/13973 позивач виконав свої зобов’язання у повному обсязі та надав кредит у тимчасове платне користування на умовах: сума кредиту – 3000,00 доларів США, дата погашення кредиту 17.04.2011 року, процентна ставка – 17 % річних.

В порушення умов Кредитного договору № 014/3951/3/13973 від 18.04.2008 року ОСОБА_4 починаючи з квітня 2009 року не сплачував плату за користування кредитом (процентів) та заборгованість по кредиту.

Станом на 12.10.2010 року заборгованість позичальника перед позивачем, яка виникла у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору становить 2093,63 доларів США, що еквівалентно 19829,80 грн.

В зв’язку з порушенням зобов’язань, встановлених зазначеним кредитним договором щодо сплати процентів, заборгованості по кредиту та відмовою добровільно погасити заборгованість, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому Законом порядку, про що свідчать розписки про отримання ними поштових повідомлень, які знаходяться в матеріалах справи, причину своєї неявки суду не повідомили.

    Тому суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти такого розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступні обставини справи та правовідносини, що випливають із них.

18.04.2008 року між ВАТ «Ерсте банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/3951/3/13973, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 3000,00 доларів США та зобов’язався погашати кредит на умовах, визначених договором.

Крім того, 18.04.2008 року в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4 по кредитному договору, між ВАТ «Ерсте банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/3951/3/13973/1.

Факт отримання ОСОБА_4 кредитних коштів в сумі 3000,00 доларів США підтверджується заявою про видачу готівки № 3951/134200 від 18.04.2008 року.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача ОСОБА_4 перед позивачем, яка виникла у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору № 014/3951/3/13973 від 18.04.2008 року станом на день розгляду даної справи по суті становить: прострочена заборгованість по сумі кредиту 1948 доларів 72 центів США, несплачені відсотки 144 долари 91 цент США, 380,34 грн. пені за прострочення оплати відсотків, 2889,46 грн. пені за прострочення повернення тіла кредиту, а всього 19829,80 грн.

Добровільно погасити заборгованість за вказаним кредитним договором позичальник ОСОБА_4 і його поручитель ОСОБА_3 відмовляються.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.  

У відповідності ч. 1 ст. 1052 ЦК у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення відображені в Договорі поруки.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ст. 3, ст. 509 ч. 3 ЦК України встановлено загальні засади цивільного законодавства та засади, на яких має ґрунтуватись зобов’язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Судом встановлено, що позивачу було відомо про невиконання відповідачем ОСОБА_4 вимог кредитного договору ще в квітні 2009 року. При цьому встановлено, що позивач в цей період вимоги про стягнення пені з відповідачів не пред’являв, тому пропустив строк позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 258 ЦК України і доказів поважності причин пропуску цього строку суду не надав.

За таких обставин вимога про стягнення пені з відповідачів підлягає до часткового задоволення, а саме за період з 16.10.2010 року по 12.10.2010 року.

У зв’язку з цим суд вважає, що слід стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте банк» загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 19454,56 грн. та відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 194,54 грн. та 120,00 грн. витрат на ІТЗ.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України; ст.ст. 3, 256, 258, 261, 509, 526, 546, 549, 551, 554, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,-

                                                      ВИРІШИВ:  

            Позов задоволити частково.    

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» 19454 гривні 56 коп. заборгованості за кредитним договором №014/3951/3/13973 від 18.04.2008 року, що виникла станом на 12.10.2010 року, та понесені судові витрати: 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи і 194,54 грн. судового збору, а всього 19768 грн. 03 коп.

В задоволенні решти суми позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: