Справа № 419/1398/21

Провадження № 2/419/281/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Шапка О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про зняття заборони відчуження з нерухомого майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Новоайдарської селищної ради про зняття заборони на нерухоме майно.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_3 . Після їх смерті відкрилась спадщина на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач у встановлений законом строк прийняв спадщину, звернувшись із заявою до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу Кузьменко М.С., яка йому повідомила, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно на вказаний житловий будинок накладено заборону (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 2667124, зареєстрований 07.12.2005 Новоайдарською державною нотаріальною конторою, архівний номер: 2787123LUGANSK20, архівна дата 17.08.2001 на підставі повідомлення б/н Ворошиловградського будбанку, дата виникнення 05.04.1979, № 6, власник ОСОБА_2 .

Зняти зазначену заборону не має можливості у зв`язку із тим, що Ворошиловградський будбанк ліквідовано та відсутній його правонаступник, що позбавляє позивача можливості звернутися до банка-правонаступника для надання відповідного листа, який би підтверджував повернення позики його батьками. Посилаючись на положення ЦК України, позивач просив зняти заборону зі спадкового майна.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 13.09.2021 витребувано від Новоайдарської державної нотаріальної контори документи, що стали підставою для внесення заборони на нерухоме майно, щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 та також витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , заведеної приватним нотаріусом Кузьменко М.С.

Новоайдарська державна нотаріальна контора на ухвалу суду надала відповідь, згідно якої архівні документи зазначеного органу передані на зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву, який знаходиться на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_2 ..  

На виконання ухвали суду від 13.09.2021 приватним нотаріусом надано копію спадкової справи після смерті матері позивача ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задовольнити. Також надав суду копію кредитного договору № 2455 від 08.06.1979, відповідно до якого його батько брав кредит на придбання меблів. Зазначив, що йому не відомо про наявність заборгованості за вказаним кредитом, жодних стягнень з батьків за їх життя не здійснювалось.

Представник відповідача Новоайдарської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Правом на відзив відповідач не скористався.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, копію спадкової справи, та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав позику у 1979 році на придбання меблів.

Згідно копії договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва особистого житлового будинку на праві приватної власності від 17.08.1973 року вбачається, що на підставі рішення виконкому Новоайдарської поселкової ради депутатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка для будівництва особистого житлового будинку на праві приватної власності.

Відповідно до копії державного акту на право довічного успадкованого володіння землею встановлено, що його видано на підставі рішення Новоайдарської поселкової ради народних депутатів від 30.09.1992 № 106 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надається у довічне успадковуване володіння 0,1406 га землі.

З копії договору про поділ майна між подружжям, який посвідчений приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області Приз С.В. 09.12.1998 та зареєстрований за № 625/98, серії ААР № 777860 встановлено, що у власність ОСОБА_3 переходить Ѕ частка житлового будинку з усіма господарськими побудовами та земельною ділянкою, яке розташоване по АДРЕСА_1 .

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.12.2005 за № 2667124 Новоайдарською державною нотаріальною конторою до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження заборона (архівний запис) щодо будинку: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 , на підставі повідомлення б/н Ворошиловградського будбанку.

Згідно відповіді Національного банку України на звернення позивача, вбачається, у зв`язку з реорганізацією банківської системи СРСР у 1987 році Будбанк СРСР реорганізований у Промбудбанк СРСР. Станом на 03.06.2021 державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, який став правонаступником Промбудбанку України, документи (справи) Будбанку СРСР на архівне зберігання не передавались.

З копії спадкової справи встановлено, що 29.04.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.11.2020 встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свідоцтвом по смерть серії НОМЕР_3 від 23.07.2018 підтверджується факт смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до копії Повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу встановлено, що шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний на підставі рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 15.01.1999, про що видане свідоцтво про розірвання шлюбу 26.01.1999, серія НОМЕР_4 .

Згідно копії заповіту посвідченого приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області Кузьменко М.С. від 17.06.2015, зареєстрованого в реєстрі № 158 вбачається, що все належне майно ОСОБА_3 вона після свої смерті заповідає своєму сину – ОСОБА_1 . Даний заповіт зареєстрований за № 57584200 згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Відповідно до статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, зміна правовідношення, припинення правовідношення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Запис про заборону на нерухоме майно, а саме на будинок АДРЕСА_1 , що внесений 07.12.2005 року Новоайдарською державною нотаріальною конторою до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна перешкоджає позивачу оформити право власності на спадкове майно.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою та другою статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

З матеріалів справи вбачається, що заборона на нерухоме майно, що згідно заповіту успадковується позивачем, здійснена внаслідок отримання його батьками позики в 1979 році.

Наразі у позивача відсутні докази про повернення позики, які в свою чергу можуть свідчити про наявність підстав для зняття заборони на нерухоме майно.

Підстави зняття заборони на нерухоме майно передбачено ст. 74 Закону України «Про нотаріат».

Згідно пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Відповідно до пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Суд враховує, що в 1979 році заборона на нерухоме майно здійснена в інтересах Ворошиловградського будбанку. Наразі правонаступник зазначеного банку відсутній, як і відсутні будь-які архіви банку.

Суд у даному впиадку застосовує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, що передбачено положеннями ст. 10 ЦПК України.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 13  Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено Право на ефективний засіб юридичного захисту та передбачено, що Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішенні ЄСПЛ «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (№ 38722/02, п.75) зазначено, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею (ст.13 Конвенції) повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для продовження заборони на нерухоме майно не існує жодної правової підстави, заборона на майно чинить перешкоди у здійсненні позивачем оформлення спадкових прав на житловий будинок, крім того, на думку суду, права третіх осіб у даному випадку не можуть бути порушені, оскільки на сьогодні відсутній банк правонаступник, а тому з метою захисту права власника на вільне володіння та розпорядження майном, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про зняття заборони відчуження з нерухомого майна- задовольнити.

Зняти заборону відчуження з нерухомого майна – будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2667124, зареєстрований 07.12.2005 Новоайдарською державною нотаріальною конторою, архівний номер: 2787123LUGANSK20, архівна дата 17.08.2001 на підставі повідомлення б/н Ворошиловградського будбанку, дата виникнення 05.04.1979, № 6, власник ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 листопада 2021 року.

Суддя Ю.О. Глазкова