Справа № 2о-117

                                    2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 року            Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

        головуючого                     – судді Дмитрієва Т.М.

                    при секретарі                       – Яровій Л.А.

за участю: заявника         -  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – Управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі АР Крим, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме - трудової книжки, яка заповнена 12 липня 1972 року відділом кадрів Хлопрадгоспу Дальверзін № 1 на ім’я «ОСОБА_2 ОСОБА_2» та трудової книжки, яка заповнена у 1991 році відділом кадрів колгоспу ім. Леніна Совєтського району Кримської області на ім’я «ОСОБА_2».

Вимоги заяви мотивовані тим, що при зверненні до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим для призначення пенсії за віком у її правовстановлюючих документах було виявлено розбіжності у анкетних даних наданих документів, що є перешкодою для нарахування та отримання пенсії.

Представник заінтересованої особи – Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим у судове засідання не з’явився, надіславши на адресу суду заяву у якої просить розглянути справу за його відсутності. При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника заінтересованої особи.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 підтримала вимоги заяви та просила встановити факт належності їй трудових книжок, при цьому зазначила, що іншої можливості встановити факт належності вказаних документів не має, у зв’язку з ліквідацією підприємства, вказала, що встановлення даного факту необхідно для призначення та отримання пенсії за віком. При цьому пояснила, що її близькі та знайомі звуть як «ОСОБА_2», однак в паспорті вона записана як «ОСОБА_2», крім того вказала, що її батько звали ОСОБА_2, але в паспорті по батькові не зазначено за традиціями її населення Республіки Узбекистан

Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, допитавши свідків, встановив наступні обставини.

Згідно ст. 256 ЦПК України справи про належність правовстановлюючих документів розглядаються судом.

Відповідно до паспорта громадянина України серії ЕС НОМЕР_1 (а.с. 4), виданого Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим 15 грудня 1998 року, заявниця значиться як ОСОБА_2 (російською мовою – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка   Бекабадського району Ташкентської області .

Проте, у трудовій книжці, яка заповнена 12 липня 1972 року відділом кадрів Хлопрадгоспу Дальверзін № 1 російською мовою на ім’я «ОСОБА_2» (а.с. 9-12). Таким чином прізвище та рік народження, які зазначені у вказаному правовстановлюючому документі ідентичні прізвищу та ріку народження, зазначеним у паспорті заявниці, ім’я співзвучне імені заявниці та розрізняється лише одною літерою, а по батькові зазначено помилково, що могло бути результатом помилки.

У трудовій книжці, яка заповнена 1991 році відділом кадрів колгоспу ім. Леніна Совєтського району Кримської області російською мовою на ім’я «ОСОБА_2» (а.с. 13-14). Таким чином прізвище та рік народження, які зазначені у вказаному правовстановлюючому документі ідентичні прізвищу та ріку народження, зазначеним у паспорті заявниці, а ім’я співзвучне імені заявниці та розрізняється лише одною літерою, що могло бути результатом помилки.

Також належність зазначених правовстановлюючих документів саме заявниці підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у судовому засіданні повідомили про те, що вони тривалий час знають заявницю та їм достовірно відомо, що заявниця працювала у Хлопрадгоспу Дальверзін № 1 та колгоспу ім. Леніна Совєтського району Кримської області. У суду немає підстав для того, щоб ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками.

Враховуючи те, що факт належності правовстановлюючого документу знайшов своє підтвердження, встановлення даного факту має юридичне значення для заявника – можливість реалізувати своє право на призначення та отримання пенсії, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_2 задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 158 ч. 2, 169, 212-218, 234, 235, 259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що трудова книжка, яка заповнена 12 липня 1972 року відділом кадрів Хлопрадгоспу Дальверзін № 1 на ім’я «ОСОБА_2 ОСОБА_2», належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити факт, що трудова книжка, яка заповнена у 1991 році відділом кадрів колгоспу ім. Леніна Совєтського району Кримської області на ім’я «ОСОБА_2», належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:        підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Т.М. Дмитрієв