Справа №2-а-2602/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Панченко О.О.,
при секретарі Лисенко Л.М.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Волошина Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Авдіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої разової компенсації, різниці в компенсаціях, суд, -
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та стягнення з відповідача недоплаченої разової компенсації за 2006 рік, різниці в компенсаціях, всього у сумі 5155,20 гривень. Посилався на те, що він був визнаний МСЕК 07.10.2003 року інвалідом 3 групи, з 26.06.2006 року — інвалідом 2-ї групи. Також є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС і відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на разову компенсацію як інвалід 3-ї групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на час виплати, яки проведена в 2006 році. Проте відповідач, незважаючи на вимоги закону, сплатив йому разову компенсацію відповідно до постанови Кабінету міністрів України у розмірі 94,8 грн. Крім цього, ст.48 зазначеного Закону передбачає виплату різниці в компенсаціях у випадку встановлення інвалідності вищої групи. Однак, відповідач відмовляється сплачувати різницю в компенсаціях.
В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав, посилаючись на те, що Закони України мають найвищу силу перед постановами Кабінету Міністрів України, тому суд повинен застосувати саме норми закону та задовольнити його позов.
Представник відповідача Волошин Є.В., що діє на підставі довіреності, вимоги позовної заяви не визнав. Зазначив, що розмір соціальних витрат, які здійснюються за рахунок державного бюджету (а УПСЗН є тільки розпорядником цих коштів) визначаються тільки постановами Кабінету Міністрів України. А оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” визначений розмір разової компенсації громадянам, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема 3-ї групи, у сумі 94,80 грн., які виплачені позивачеві, тому в позові просили відмовити. Виплатити різницю в компенсаціях УПСЗН не має можливості в зв'язку з накладенням арешту на рахунок. При цьому позивачеві вказана різниця у компенсаціях нарахована відповідно до Постанови КМУ №836.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.
Позивачу відповідно до довідки МСЕК ДОН-04 НОМЕР_1 від 26.06.2006 року було встановлено інвалідність 2-ї групи. Також позивач на вказаний час мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС., перебував на обліку в УПСЗН Авдіївської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції від 06.06.1996 року, що діяла на момент встановлення інвалідності вищої групи, передбачено, зокрема, що інвалідам 2-ї групи виплачується одноразова компенсація у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, що у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка складалася на момент встановлення інвалідності.
Згідно ст..109 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2006 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
На час визначення позивачу 2-ої групи інвалідності діяла постанова Кабінету Міністрів №836, що встановлювала розміри соціальних виплат залежно від розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином станом на 26.06.2006 року діяли норми Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» та Постанова Кабінету Міністрів №836, до якої 12.07.2005 року були внесені зміни згідно Постанови Кабінету Міністрів України №562.
Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачуються в таких розмірах: інвалідам 2 групи – 284,200 гривень, інвалідам 3 групи – 189,60 гривень.
Як вбачається з відповіді ОСОБА_1 від 24.06.2010 року йому на час призначення інвалідності 3 групи, а саме 07.10.2003 року сплачено одноразову компенсацію за шкоду нанесену здоров’ю у розмірі 189,60 гривень, а станом на 26.06.2006 рік (час вт встановлення 2 групи інвалідності) проведено виплату різниці одноразової компенсації за встановлення вищої групи інвалідності 94,80 гривень, отже порушення законодавства з боку Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради не встановлено.
Що стосується строків, то відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч.3 ст. 99 КАС України передбачена можливість встановлення строків для захисту прав, свобод і інтересів особи не тільки цим кодексом, але й іншими законами. Відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення шкоди, нанесеної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я та смертю. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та стягнення різниці в компенсаціях, що сплачується за ушкодження здоров’я внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради, то строк для звернення до суду збіг. Позивач не ставить питання про поновлення строку для оскарження і не надає суду обґрунтованих причин про можливість поновлення строку. За вимогами ст.. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
На підставі ст. 8, 19, 50 Конституції України, ст.48, 63 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 89 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік”, керуючись ст.ст.8, 9, 11, 21, 69-71, 94, 99, 100, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , ст. 268 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення різниці в компенсаціях - відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги, які подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Авдіївський міський суд. Апеляційне скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: