Справа № 22ц-14055/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Ібадова Н.П.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Карташова О.Ю.
Луганської В.М.
при секретарі - Рубльові Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті ОСОБА_3 справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись з апеляційною скаргою, ОСОБА_4 посилається на те ё що суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини справи, які мають значення для справи ё і ставить питання про скасування рішення і надіслання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач вважає рішення законним і обґрунтованим.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час і місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом. У викладенні обставин, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги, позивач зазначила, що 19 грудня 2009 року відповідач, знаходячись біля будинку №30 по вулиці Петраковського міста Ровеньки , ображав її, провокував з нею лайку та виражався при цьому на її адресу нецензурною бранню. За вказані дії щодо відповідача було складено протокол за статтею 173 КУпАП. Дана адміністративна справа щодо відповідача розглядалася Ровеньківським міським судом Луганської області, яка після розгляду апеляційної скарги відповідача залишилася у законній силі. Неправомірними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, оскільки вона змушена була звертатися до правоохоронних органів за захистом від хуліганських дій відповідача і тепер вона постійно переживає, що знов зустрінеться з відповідачем і він знов буде її ображати, бо це ним скоюється систематично. Просила стягнути з відповідача на свою користь за завдану моральну шкоду 10000 гривень.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що із матеріалів адміністративної справи № 3-65-10 убачається, що відповідно до протоколу ЛГ № 8-7368 19 грудня 2009 року, о 17 годині 30 хвилин, по вул. Петраковського, 30, ОСОБА_5 чіплявся до ОСОБА_4, потім зірвав її антену,чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Із вказаного адміністративного матеріалу не вбачається, щоб ОСОБА_5 ображав ОСОБА_4 та провокував з нею лайку і висловлювався на її адресу нецензурною бранню. Крім цього, з вказаного матеріалу видно, що ОСОБА_5 характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи позитивно.
Спір судом вирішено на підставі ст.ст.21,22,29 Конституції Україниёст.ст.16,23,269,275 ЦК України, при ухваленні рішення суд керувався роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди»ёст.ст.10,11,57,58,60,202,209,212-215 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позову,суд першої інстанції виходів з того, що позивач не довела обставин завдання їй відповідачем моральної шкоди.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.
Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст.ст.23ё1167 ЦК України.
Визначення моральної шкоди міститься в ст. 23 ЦК України і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року / з подальшими змінами / « Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди». Так, під моральною шкодою слід зрозуміти утрати немайнового характеру внаслідок душевних або фізичних страждань чи інших негативних явищ, завданих фізичній або юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачено ст.1167 ЦК України. Ними є: наявність моральної шкоди, протиправна поведінка завдавача шкоди, причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою завдавачаё вина. Вказані підстави мають бути у сукупності.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, яка встановлює змагальність сторін, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків ё встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні даніё на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи / ч.1 ст.57 ЦПК України /.
Згідно зі ст.60 ЦПК України, яка передбачає обов’язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ё крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем у справі ОСОБА_4 не доведено заподіяння їй моральної шкоди внаслідок протиправної поведінки завдавача – відповідача у справі ОСОБА_5, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги постанову апеляційного суду, якою встановлено, що відповідач висловлювався на її адресу нецензурною бранню, спростовується матеріалами справи, оскільки в рішенні суд зазначив, що постанова суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності постановою апеляційного суду залишена без змін.
Довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідач в судовому засіданні визнав обставини, при яких він скоїв щодо неї адміністративне правопорушення, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки судом першої інстанції встановлено , що відповідач допустив протиправну поведінку , але у задоволенні позову відмовлено з підстав не доведеності позивачем завдання їй протиправною поведінкою відповідача моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують і не є підставою для його скасування.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При викладених обставинах апеляційна скарга позивача ОСОБА_4 має бути відхилена і рішення суду залишено без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді