Справа 2а-1243/2010 р.
У Х В А Л А
23 листопада 2010 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі про виплату недоплати по пенсії ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до відповідача, де вказуючи, що йому як інваліду чорнобильцю з моменту встановлення ІІ групи інвалідності – 04.11.08 р. по 01.02.09 р. УПФУ в Станично-Луганському районі виплачувало пенсію та додаткову пенсію в значно меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просив суд визнати з цих підстав неправомірними дії відповідача та зобов’язати останнього за вказаний період перерахувати пенсію відповідно до вимог закону.
Також в зазначеному позові позивач просить поновити йому строк відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, зазначаючи, що відповідно до ст. 268 ЦК України строк позовної давності не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а він є інвалідом.
З цими підставами для поновлення строку для звернення з цим позовом до суду погодитися не можна.
Положеннями ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Як вбачається – позивачу за вказаний ним період часу пенсія у відповідному до закону розмірі не нараховувалася.
Крім того в даному випадку є помилковими посилання позивача на вимоги ст. 268 ЦК України, оскільки пенсія як ліквідатору наслідків на ЧАЕС не є компенсаційною виплатою за шкоду спричинену здоров’ю, якою є допомога на оздоровлення, на яку позивач також має право, а є пенсійною виплатою, у зв’язку зі втратою ним працездатності.
Положеннями ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (ч. 1 ст. 100 КАС України) .
За таких обставин, враховуючи, що положення ст. 268 ЦК України на правовідносини, що склалися між сторонами не розповсюджуються, зазначений позов ОСОБА_1, вимоги в якому стосуються періоду, який передує шестимісячному строку для звернення до суду, підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі про виплату недоплати по пенсії – залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом п’яти днів з дня отримання позивачем її копії.
Суддя Є.О. Соболєв