Справа № 2а-1193/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 р. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Мельниченко С.П.
при секретарі Білодід Ю.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження УДАІ Кочевського Геннадія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження УДАІ Кочевського Геннадія Володимировича в якому позивач просить суд: скасувати постанову серії АЕ № 329441 від 15.07.2010 р., винесену відповідачем, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст.. 133-1 КУпАП.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що він рухаючись 15.07.2010 року на автомобілі БАЗ А079 д/н НОМЕР_1 по вулиці З. Білої в м. Новомосковську, був зупинений відповідачем, який склав протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою визнав позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 133-1 КУпАП, а саме в тому, що він керуючи автомобілем БАЗ А079 д/н НОМЕР_1 по вулиці З. Білої в м. Новомосковську, який використовується для надання послуг перевезення пасажирів на комерційній основі, який зберігався поза встановленим місцем стоянки.
Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки інспектор не бачив місце зберігання автомобіля, а отже не мав підстав розбити висновок про те, що автомобіль зберігався у не встановленому місці.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд до відома не поставив.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що 15.07.2010 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення згідно якого 15.07.2010 р. о 07-20 годин в м. Новомосковську на вул. Зіни Білої – вул. Куйбишева водій ОСОБА_1 керував автомобілем БАЗ А079 д/н НОМЕР_1, який використовується для надання послуг перевезення пасажирів на комерційній основі та зберігався поза встановленим місцем стоянки, чим порушив вимоги ст.. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» за що передбачена відповідальність по ч. 8 ст. 133-1 КУпАП.
В цей же день відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 329441, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 133-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Суд вважає, що постанова винесена відповідачем підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено обов’язок власників (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.
Ч. 8 ст. 133-1 КУпАП передбачає відповідальність за зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Фактично єдиним доказом винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, данні в якому викладені суперечливо. Так, з одного боку відповідач вказує що позивач керував автомобілем по вул. З. Білої, а з іншого, що він зберігав автомобіль поза встановленим місцем стоянки, що взаємовиключає одне одного, а отже при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач мав дати оцінку протоколу і прийняти рішення згідно чинного законодавства, чого зроблено не було, що потягло за собою винесення помилкової постанови.
Також необхідно зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення позивач вказав, що він надав пояснення на окремому аркуші.
Судом витребувались вказані пояснення у відповідача, однак останній їх не надав. Враховуючи, що ст.. 71 КАС України обов’язок доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач не надав ані заперечень проти позову, ані доказів які в нього є, суд приходить до висновку, що відповідач позовні вимоги визнає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 71, 128, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 251, 258, 268, 292, 293 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження УДАІ Кочевського Геннадія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії АЕ № 329441, винесену 15.07.2010 року інспектором ДПС взводу супроводження УДАІ ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Мельниченко