КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа: № 2в-40/09/0670

Головуючий суддя суду 1 інстанцій Романченко Є.Ю.,

суддя-доповідач - Бабенко К.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бабенка К.А.,

суддів: Попович О.В.,

 Шведа Е.Ю.,

при секретарі: Спєлковій М.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Коростень до Відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем для виконання рішень Господарського суду Житомирської області та Житомирського окружного адміністративного суду направлено Відповідачу виконавчі листи від 06.04.07 року № 2/339 та від 26.05.08 року №2-а-2482/08 щодо стягнення з підприємства Коростенської виправної колонії №71 (м. Коростень) заборгованості по сплаті страхових внесків у сумах 124174,51 грн., 13028,39 грн. відповідно.

Відповідачем порушено черговість кредиторів визначену ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) при розподілі коштів за реалізоване майно боржника, відповідно до якої, у разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею.

У першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна; у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані

3 трудовими правовідносинами, після чого задовольняються вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимоги щодо виплати наданої адвокатами юридичної допомоги, виплати винагороди, що належить автору за використання його твору, відкриття, винаходу, промислового зразка, на які видано відповідні свідоцтва. Після повного задоволення зазначених вимог задовольняються вимоги громадян за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та вимоги громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх майну злочином або адміністративним правопорушенням; у четверту чергу задовольняються вимоги щодо податків і неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування).

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105- XIV (далі - Закон № 1105-XIV), страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно із ст. 47 вищезазначеного Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків відноситься до погашення третьої черги.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції залишити без задоволення, а Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено в повному обсязі 05.11.2010 року.