Справа № 11-603/10 Головуючий у першій інстанції – Сівчук А.Є.
ст.286 ч.2 КК України Доповідач в апеляційній інстанції – Лозовський А.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 10 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Лозовського А.О.
суддів – Бешти Г.Б., Опейди В.О.
з участю прокурора – Смолюка Б.С.
підсудного – ОСОБА_3,
захисника - адвоката – ОСОБА_4
законного представника потерпілого – ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Зазначеним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Бараши Ємільчинського району Житомирської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, працюючий ортопедом-травматологом у Волинському обласному дитячому територіальному об’єднанні, з вищою освітою, раніше не судимий, - засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 3 /три/ роки.
Запобіжний захід щодо нього залишено попередній – підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 8360 (вісім тисяч триста) гривень 10 коп. матеріальної шкоди, 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди та 500 (п’ятсот) гривень витрат за надання юридичної допомоги, а всього 58860 (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 10 коп.
Вироком вирішено долю речових доказів і судових витрат.
ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 03 серпня 2009 року близько 20 години 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2103» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Ковельська в місті Луцьку від вулиці Набережна в напрямку вулиці Глінки, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що на перехресті вулиць Червоного Хреста – Ковельська, на якому перебував пішохід ОСОБА_8, проявив безпечність та неуважність, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, який рухався по пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку руху автомобіля. Своїми діями він порушив вимоги п.п.12.3,18.4 Правил дорожнього руху України. В результаті наїзду на нього пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому сідничної кістки тазу зліва з травматичним розривом уретри, порушенням сечоспуску, з приводу чого було проведено оперативне втручання– цистостомія з постановкою катетера в сечовий міхур, множинні садна обличчя, правого ліктьового та колінного суглобів, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1651 від 09.09.2009 року за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В поданій на вирок апеляції помічник прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок щодо ОСОБА_3 у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості, постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
У зміні та доповненні до апеляції помічник прокурора міста Луцька прохає виправити у резолютивній частині своєї апеляції ч.2 ст.289 на ч.2 ст.286 КК України.
Засуджений ОСОБА_3 в поданих ним апеляціях просить скасувати вирок суду першої інстанції, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування, або виправдати його за ч.2 ст.286 КК України. Посилається на те, що висновки суду не підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні. Вважає, що правил дорожнього руху не порушував, а діяв відповідно до дорожньої обстановки, винним у виникненні дорожньо-транспортної пригоди вважає потерпілого ОСОБА_8, який раптово вискочив на проїзну частину. Зазначає, що судом при призначенні покарання не було враховано те, що він надавав потерпілому першу медичну допомогу, транспортував його до лікарні, відшкодував йому частину коштів на лікування. Також не враховано інші пом’якшуючі його вину обставини, які дають підстави для застосування до нього ст.75 КК України. Вважає, що судом безпідставно задоволено цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, рахує що не перевірені чеки та квитанції надані цивільним позивачем. Також вказує на те, що при задоволенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди не встановлено жодних доказів, які б підтверджували такий її розмір.
У своїй апеляції захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 прохає вирок суду скасувати, ОСОБА_3 виправдати за ч.2 ст.286 КК України, а позовну заяву потерпілих залишити без задоволення. Зазначає, що судом залишено поза увагою те, що ОСОБА_3 після наїзду на потерпілого надавав йому першу медичну допомогу, доставив його до лікарні, чим фактично усунув більш тяжкі наслідки від ДТП. Також добровільно надавав матеріальну допомогу на лікування потерпілого і надав допомогу як лікар. Зазначає, що судом безпідставно задоволено цивільний позов потерпілих на загальну суму 58860 (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот) гривень.
В поданих на апеляцію запереченнях законний представник потерпілого ОСОБА_8 покладається на думку суду і не бажає позбавляти ОСОБА_3 волі.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 та його захисник-адвокат ОСОБА_9 змінили свої вимоги і просили справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у іншому складі.
Вислухавши доповідача, який виклав суть оскарженого вироку і доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав подану ним апеляцію, а апеляції засудженого і його захисника прохав залишити без задоволення, засудженого та його адвоката ОСОБА_9, які не погодилися з апеляцією прокурора, а апеляції адвоката ОСОБА_6 та засудженого підтримали частково, просили задовольнити в частині скасування вироку, ОСОБА_3 пояснив, що визнає свою вину у вчиненні злочину , колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляцій помічника прокурора міста Луцька, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6
При розгляді справи в суді першої інстанції допущено ряд процесуальних порушень та не у повному обсязі з’ясовано обставини вчинення ОСОБА_3 злочину, у вчиненні якого його визнано винуватим.
У порушення вимог ч.2,3 ст.297 КПК України суд після читання обвинувального висновку не надав право ОСОБА_5, яку визнав цивільним позивачем, оголосити позовну заяву ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_8, чим порушено її процесуальні права.
Суд першої інстанції згідно ст..299 КПК України не визначив обсяг доказів, які мали досліджуватися при проведенні судового слідства. Не дослідив приєднані до позовної заяви ОСОБА_10 документи, які були прийняті як докази при вирішенні цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди. При цьому суд, задовольняючи позов у цій частині, не обґрунтував прийняте рішення.
Із протоколу судового засідання та змісту апеляцій засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6 убачається, що ОСОБА_3 відразу після скоєння наїзду на потерпілого ОСОБА_8 надавав останньому кваліфіковану медичну допомогу, що повинно враховуватися при визначенні підсудному покарання, але судом дані обставини не досліджувалися.
У виступах державного обвинувача та законного представника не вказано жодного слова щодо вирішення цивільного позову (а.с.254).
Колегія суддів вважає, що для усунення наведених вище недоліків вирок суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, у ході якого необхідно дослідити зібрані досудовим слідством докази із дотриманням кримінально-процесуального закону. Зокрема, для правильного визначення підсудному покарання перевірити всі дані про його особу, про поведінку відразу після вчинення злочину, про відношення до скоєного.
Вирішити питання про залучення до участі у справі як третьої особи страхової компанії «Княжа», якою була застрахована його цивільно-правова відповідальність як власника автомобіля у разі дорожньо-транспортної пригоди.
Покарання ОСОБА_3 при доведеності його винуватості у вчиненні злочину слід призначити з урахуванням вимог ст..65 КК України.
Керуючись ст..ст.365-366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий /підпис/ Лозовський А.О.
Судді /підписи/ Бешта Г.Б., Опейда В.О.
Згідно оригіналу:
Суддя апеляційного суду
Волинської області А.О.Лозовський