ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року м. Київ № 640/9392/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Донця В.А., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Шайка С.В., представника відповідача Жука Ю.О., представників третіх осіб Різника В.С., Ігнатенка О.Ю., Тарновської І.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «Вовчинецька громада» до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада, Міністерство розвитку громад та територій України, Івано-Франківська обласна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

Громадська організація «Вовчинецька громада» (далі - позивач, ГО «Вовчинецька громада») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, Кабмін), в якому просила:

визнати недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області» в частині включення Вовчинецької сільської ради до переліку територіальних громад, що увійдуть до складу спроможної Івано-Франківської громади;

визнати недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Івано-Франківської області» в частині включення Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської до складу Івано-Франківської територіальної громади.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що територіальна громада села Вовчинець не брала участі у процесі прийняття рішення щодо формування території об`єднаної громади, та не надавала згоди на об`єднання з іншими територіальними громадами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, а також зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в даній адміністративній справі, у виданні, в якому цей нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений.

З матеріалів справи видно, що на виконання вимог ухвали, відповідачем опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 21.05.2021 №38 повідомлення (т. 2 а.с. 31) про відкриття провадження у даній справі, а також дані про дату, час і місце її розгляду.

У відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с. 66-75) представник Кабміну вказує на правомірність спірних актів, а також на відсутність порушеного права позивача, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство розвитку громад та територій України та Івано-Франківську обласну державну адміністрацію, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Івано-Франківську міську раду.

Пояснення Івано-Франківської міської ради (т. 1 а.с. 244-246) обґрунтовані відсутністю у позивача права на звернення до суду, у тому числі внаслідок відсутності порушеного права, з огляду на що представник останньої просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 клопотання представника Івано-Франківської міської ради задоволено частково - закрито провадження у даній справі в частині вимог ГО «Вовчинецька громада» до Кабміну про визнання недійсним розпорядження від 22.04.2020 №483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області» в частині включення Вовчинецької сільської ради до переліку територіальних громад, що увійдуть до складу спроможної Івано-Франківської громади, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021, у справі №640/11405/20 виключено Вовчинецьку сільську раду Івано-Франківської міської ради з переліку територіальних громад, що увійдуть до складу спроможної Івано-Франківської територіальної громади у розпорядженні Кабміну від 22.04.2020 №483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області».

Таким чином, суд розглядає дану справу лише в частині визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р в оскаржуваній частині.

Пояснення представника Міністерства розвитку громад та територій України (т. 2 а.с. 4-6) та представника Івано-Франківської обласної державної адміністрації (т. 2 а.с. 21-25) також зводяться до відсутності порушеного права позивача, внаслідок чого представники просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні учасники підтримали свої письмові позиції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2020, відповідно до абзацу 1 пункту 71 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кабміном прийнято розпорядження №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» (т. 1 а.с. 21-28), яким визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Івано-Франківської області згідно з додатком.

Згідно з додатком до вказаного розпорядження (т. 1 а.с. 28) до Івано-Франківської територіальної громади, з адміністративним центром територіальної громади у місті Івано-Франківськ, увійшла, зокрема, Вовчинецька територіальна громада.

Вважаючи протиправним включення спірним розпорядженням відповідача Вовчинецької територіальної громади до Івано-Франківської територіальної громади, з адміністративним центром територіальної громади у м. Івано-Франківськ, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

(1) Щодо наявності підстав у позивача для звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Так, частиною 2 статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт, яким і є оскаржуваний акт, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Враховуючи наведене, право оскаржити вказане розпорядження, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" від 22.03.2012 №4572-VI громадське об`єднання (організація) - це добровільне об`єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Частиною 3 статті 3 цього ж Закону визначено, що такий принцип утворення і діяльності організації як самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Так, з наявного в матеріалах справи статуту позивача (т. 1 а.с. 37-45) вбачається, що основною метою діяльності організації є створення умов для забезпечення реалізації законних конституційних прав членів організації та підвищення рівня правової освіти серед населення, пропаганди демократичних прав суспільства, задоволення та захист законних національних, соціальних, економічних, історичних, культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян, сприяння захисту законних інтересів громадян села Вовчинець (пункт 2.1).

Завданнями (напрямами діяльності) Організації, зокрема, є: сприяння створенню умов для самовизначення, самоорганізації, самореалізації, саморозвитку мешканців села та залучення її до всіх процесів розвитку суспільства; представлення інтересів членів організації у взаємовідносинах з органами влади (в тому числі місцевої влади) та місцевого самоврядування; захист прав мешканців села Вовчинець; здійснення та захист прав і свобод, задоволення законних національних, соціальних, економічних та інших спільних інтересів громадян і своїх членів (пункт 2.2).

Як видно з матеріалів справи, ГО «Вовчинецька громада» налічує значну кількість жителів села Вовчинець (більше 200 чоловік), які є членами ГО «Вовчинецька громада» відповідно до наявних в матеріалах справ реєстру членів ГО та їх заяв (т. 2 а.с. 124-130, 136-196) та безпосередньо зареєстровані в селі Вовчинець (т. 2 а.с. 197-298, т. 3 а.с. 1-251) і вважають, що Кабміном порушено їх права, оскільки включено село до складу Івано-Франківської територіальної громади без їх згоди.

Отже, зважаючи на розповсюдження спірного розпорядження на Вовчинецьку громаду, таке розпорядження застосовується до жителів села Вовчинець - членів ГО «Вовчинецька громада», яка звернулась до суду в інтересах останніх, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами (т. 2 а.с. 57-60, 65).

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що жителі села Вовчинець, які звернулись до суду через ГО «Вовчинецька громада» в своїх інтересах, є учасниками правовідносин, на які розповсюджується спірне розпорядження, а також, що вони є суб`єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, у зв`язку з чим твердження представників відповідача та третіх осіб щодо відсутності права на звернення до суду та стосовно відсутності порушеного права, є недоречними та, відповідно, не приймаються колегією суддів до уваги.

(2) Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабмін є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Згідно з пунктом 10 статті 116 Конституції України Кабмін здійснює інші повноваження, визначені Конституцію та законами України.

Аналогічне положення закріплено і в статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», якою передбачено, що Кабмін здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабмін в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. При цьому, організація, повноваження і порядок діяльності, зокрема, Кабміну, визначаються Конституцією і законами України (частина 2 статті 120 Конституції України).

Так, дійсно абзацом 1 пункту 71 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Кабмін наділений повноваженнями до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначати адміністративні центри територіальних громад та затверджувати території територіальних громад.

Водночас, вказані повноваження не є безумовними та повинні здійснюватися в системному взаємозв`язку з іншими вимогами норм чинного законодавства України, що і передбачено вимогами частини 2 статті 19 Конституції України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (частина 3 статті 140 Конституції України).

Статтею 146 Основного Закону України встановлено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Згідно з статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначені принципи та процедура об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст.

За змістом цього Закону об`єднання територіальних громад повинно відбуватись на підставі вільного, добровільного волевиявлення територіальної громади на підставі громадського обговорення і на підставі рішення відповідної ради про об`єднання, яке ухвалено за наслідками такого обговорення.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» передбачено, що об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Відповідно до частин 7 та 8 статті 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад.

Кабінет Міністрів України може визнати об`єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об`єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об`єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об`єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 9 вказаного Закону).

Отже, враховуючи положення Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, об`єднана територіальна громада утворюється виключно шляхом прийняття добровільного рішення про об`єднання тих територіальних громад, які виявили бажання об`єднатись, або в разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі.

Відповідно, ті територіальні громади, які в добровільному порядку (добровільне рішення громадян громади) не приймали рішення про об`єднання, не можуть бути примусово включені до об`єднаної територіальної громади.

Інакше кажучи, Кабмін не наділений повноваженнями включати до об`єднаної територіальної громади територіальні громади без їх рішення про таке об`єднання, що є порушенням конституційного права членів громади, зокрема, на формування своїх представницьких органів.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 6 Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, що ратифікована Україною 15.07.1997 та вступила в силу 01.01.1998, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління.

Органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в конституції чи національному законодавстві (стаття 11 Європейської Хартії).

Відповідно до пунктів 14-16 розділу ІІ Рекомендації Rec Комітетів міністрів Ради Європи (2004) 12 «Про процеси зміни кордонів та/або структури органів місцевої й регіональної влад» (ухвалено 20.10.2004 на 900-му засіданні заступників міністрів) реформи, що ґрунтуються на добровільній участі органів місцевої або регіональної влади певного рівня, є бажанішими, ніж реформи за законодавчим рішенням вищого органу влади всупереч бажанню нижчої ланки влади. Задля здійснення успішної реформи ініціативу «знизу догори» може бути доповнено ухвалою вищого органу влади, навіть усупереч волі деяких інших органів влади, що беруть участь у реформуванні. Задля успішності реформи ініціатива «згори донизу» має шукати добровільну підтримку відповідної ланки територіальної адміністрації, яка підлягає реформуванню. Учасники та інші зацікавлені представники мають брати участь у реформах, починаючи з підготовчого етапу. Злиття та інші реформи, пов`язані зі зміною меж, слід здійснювати тільки відповідно до принципів, гарантованих Європейською хартією місцевого самоврядування (наприклад, консультації з відповідними місцевими громадами, можливо, через референдум). Це не означає, що центральні органи влади не можуть створювати позитивні стимули органам місцевої чи регіональної влади для співробітництва, злиття, децентралізації або участі в деконцентрації.

Більше того, відповідно до пункту 54 постанови Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №240/4761/18 (адміністративне провадження №К/9901/13692/19) об`єднання територіальних громад можливе лише після прийняття суміжними радами відповідних рішень про згоду на таке об`єднання.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, в межах даної адміністративної справи необхідно встановити, чи створена об`єднана територіальна громада відповідно до вимог законодавства та чи увійшла Вовчинецька громада до складу цієї об`єднаної територіальної громади за чіткою процедурою, визначеною законодавством, та чи були порушенні права територіальної громади при її включенні до складу об`єднаної територіальної громади на вільне волевиявлення такого включення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021, у справі №640/11405/20 за позовом Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради до Кабінету Міністрів України, треті особи: Івано-Франківська обласна державна адміністрація, Міністерство розвитку громад та територій України, про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабміну від 22.04.2020 №483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області», встановлено, зокрема, що: «Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку, що Хриплинською та Вовчинецькою сільськими радами висловлено заперечення проти об`єднання, що не співвідносяться з принципом добровільності, який, за визначенням, вимагає активної або мовчазної згоди, однак відповідачем, без жодного обґрунтування, не враховано такі зауваження, що, у свою чергу, має своїм наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів згаданих сільських рад.».

З огляду на встановлені судом обставини стосовно не тільки відсутності активної або мовчазної згоди на об`єднання, а і наявності заперечення проти об`єднання, про що також зазначає позивач та чого не спростовано відповідачем, суд вважає, що відповідачем прийнято спірне розпорядження в оскаржуваній частині за відсутності на те достатніх правових підстав.

(3) Законом України від 16.04.2020 №562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», яким розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 71, передбачено, що визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюються на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей (підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення»).

Вказаним рішенням у справі №640/11405/20, яке набрало законної сили, зокрема, виключено Вовчинецьку сільську раду Івано-Франківської міської ради з переліку територіальних громад, що увійдуть до складу спроможної Івано-Франківської територіальної громади у розпорядженні Кабміну від 22.04.2020 №483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області».

За таких обставин, наразі відсутня основа, передбачена підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.04.2020 №562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», для визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад в частині Вовчинецької громади внаслідок виключення вказаної ради. Відповідно, суд відхиляє доводи представника третьої особи щодо прийняття розглядуваного розпорядження на інших підставах.

Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає, що спірне розпорядження в оскаржуваній частині прийнято з порушенням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Вказані порушення за висновком суду є самостійними та достатніми для твердження про протиправність та нечинність спірного розпорядження в оскаржуваній частині.

Згідно з частиною 9 статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини 3 статті 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За вказаних обставин та наведеного правового регулювання, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та нечинним додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Івано-Франківської області» в частині включення Вовчинецької територіальної громади до складу Івано-Франківської територіальної громади.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності прийняття розпорядження у спірній частині.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до частини 1 статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Івано-Франківської області» в частині включення Вовчинецької територіальної громади до складу Івано-Франківської територіальної громади у відповідному виданні, після набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 139, 241-246, 255, 264 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Громадської організації «Вовчинецька громада» до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада, Міністерство розвитку громад та територій України, Івано-Франківська обласна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Івано-Франківської області» в частині включення Вовчинецької територіальної громади до складу Івано-Франківської територіальної громади.

Стягнути на користь Громадської організації «Вовчинецька громада» понесені нею витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України у розмірі 2 270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Зобов`язати Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Івано-Франківської області» в частині включення Вовчинецької територіальної громади до складу Івано-Франківської територіальної громади у відповідному виданні, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Громадська організація «Вовчинецька громада» (76491, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Вовчинець, вул. Гайдея Григорія, 65; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 43896523).

Відповідач - Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: відсутній).

Третя особа - Івано-Франківська міська рада (76004, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, 21; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 33644700).

Третя особа - Міністерство розвитку громад та територій України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 37471928).

Третя особа - Івано-Франківська обласна державна адміністрація (76004, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, 21; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 20567921).

Повний текст рішення складено 28.10.2021.

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя: В.А. Донець

Суддя: Т.І. Шейко