ПОСТАНОВА
Іменем України
Справа №2а-4250/2010
26 листопада 2010 року Суддя Калінінського районного суду м. Донецька Ткаченко Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради про поновлення строку для звернення до суду, та перерахунок і стягнення недоплати до одноразової допомоги при народженні дитини та державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, -
ВСТАНОВИВ:
25 жовтня 2010 р. до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради про перерахунок та виплату одноразової допомоги при народженні дітей відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» та стягнення соціальної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку згідно зі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 02 квітня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила доньку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, внаслідок чого знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради, від держави отримує соціальну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. У зв’язку з тим, що позивачка вважає, що відповідачем порушена вищевказана норма закону і порушені її конституційні права, вона звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України, просить задовольнити її позовні вимоги, виходячи з встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09 липня 2007 року по 02 квітня 2008 року та стягнути з відповідача належну до виплати суму. Крім того, просила також стягнути не донараховану одноразову допомогу при народженні дитини, оскільки Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради нарахувало їй лише 8500 грн. на кожну дитину, в той час, як відповідно до вимог закону така допомога повинна надаватися в сумі, яка кратна 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.
Позивачка просить поновити їй строк звернення до суду, оскільки про порядок нарахування та розмір допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, їй стало відомо лише після висвітлення подій у засобах масової інформації. Крім того, про порушення своїх прав дізналася, коли отримала відповідь відповідача від 02.08.2010 року.
Ухвалою судді від 05.11.2010 року по справі відкрито скорочене провадження, яка разом з копією адміністративного позову та доданими до нього документами направлена відповідачу. Вказаний пакет документів отриманий відповідачем 15.11.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення. Оскільки представником відповідача до суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та позовної заяви не надані заперечення проти позову і посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, не надана заява про визнання позову, суд вважає можливим розглянути справу на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 р. № 2811-Х11 встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно ч.1 ст.1 вказаного Закону, громадянин України в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Згідно ст. 15 цього Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджено свідоцтвами про народження. З травня 2005 року позивачці призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену діючим законодавством України, яка згідно Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» від 21.11.1992 року зі змінами та доповненнями та Постанови Кабінету Міністрів України „Порядок призначення та виплати державної допомоги сім*ям з дітьми» №1751 від 27.12.2001 року, сплачується відповідачем Управлінням праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради.
Позивачці було сплачено з 26.05.2005 року по 31.12.2007 року допомогу по догляду за дітьми в розмірі 180 грн. щомісячно; з 01.01.2008 року по 02.04.2008 року – в розмірі 260 грн. щомісячно. Вказані обставини підтверджені довідкою УПСЗН та сторонами не заперечувалися.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 N489-У затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6- років в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
Статтею 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст. 43 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на 2007 рік та встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми від 21.11.1992 № 2811-XI та Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: допомога по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривен для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Конституцією України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.
Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Затверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України) .
Рішенням Конституційного Суду України: від 09.07.2007р. № б-рп/2907 по справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, в тому числі визнано неконституційним абзац третій частини другої статті 56 ,71 цього закону щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточним, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції.
Згідно абзацу другого статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 повинно було нарахувати та сплатити позивачці допомогу по догляду за дітьми – доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з урахуванням вимог ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.», а саме: за період з липня по вересень 2007 р. по 463 грн., з жовтня по грудень 2007 р. по 470 грн. щомісячно на кожну дитину.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був, відповідно до діючого законодавства, донарахувати і сплатити позивачці додатково суму соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Що стосується стягнення недоотриманої допомоги за період з 01 січня по 02 квітня 2008 року, то в даній частині слід відмовити з тих підстав, що п.п. 7 п. 23 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів” Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року № 107-VI встановлено допомогу по догляду за дитиною в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Зазначене положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року № 107-VI не конституційним не визнавалося, тому позивачка отримувала допомогу згідно закону.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь одноразової допомоги при народженні дитини суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка народила доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуваKF на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради? і їй була призначена допомога при народженні дітей у розмірі 16995 грн. 20 коп., що підтверджується довідкою УПСЗН Калінінської районної в м. Донецьку ради.
Згідно ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ст.77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» №3235-IV від 20.12.2005 року дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено на 2006 рік.
Одночасно з тим, ст. 61 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що відповідно до Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога при народженні дитини здійснюється у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн. відповідачем була призначена правомірно і підстав для задоволенні позову в цій частині суд не вбачає.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд дістається висновку, що термін звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав пропущений позивачкою з поважних причин, а тому задовольняє її клопотання про поновлення цього строку.
Згідно зі ст. 94 КАС України, з урахуванням часткового задоволення адміністративного позову, з місцевого бюджету Калінінської районної м. Донецька Ради необхідно стягнути на користь позивачки суму судового збору у розмірі 1 грн.70 коп., відповідно до задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, Рішень Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.»,Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 р.”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 р.”., Постанови Кабінету Міністрів України „Порядок призначення та виплати державної допомоги сім*ям з дітьми», керуючись ст.ст. 94, 99, 100 ч.2, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради про перерахунок та стягнення одноразової допомоги при народженні дитини та державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради за рахунок коштів Державного бюджету України провести ОСОБА_1, 1976 року народження, недоотриману суму державної допомоги по догляду за дітьми: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до досягнення трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розрахунку розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити за безпідставністю.
Стягнути з місцевого бюджету Калінінської районної м. Донецька Ради на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 грн.70 коп., сплачену при зверненні до суду.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ: