РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1348/21

Провадження № 2/293/674/2021

19 жовтня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді                                Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання        Тишкевич К.Б.,

з участю представника позивача                 Мамедова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз», третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, припинення права оренди та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі

17.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Благодійний Союз», в якому просить:

1. Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні належними йому земельними ділянками за кадастровим номером 1825683600:11:000:0003, розміром 3,12 га та кадастровим номером 1825683600:11:000:0039, розміром 0,51 га, шляхом повернення вказаних земельних ділянок Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» її власнику ОСОБА_1 .

2. Припинити право оренди ТОВ «Благодійний союз» на земельну ділянку за кадастровим номером 1825683600:11:000:0003, розміром 3,12 га, та на земельну ділянку за кадастровим номером 1825683600:11:000:0039, розміром 0,51 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 21.12.2016.

3.Скасувати рішення державного реєстратора КП "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" Дем`янчук Ірини Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34769930 від 13.04.2017 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825683600:11:000:0039 за ТОВ "Благодійний Союз ", номер запису про інше речове право: 19967230 від 06.04.2017 та скасувати рішення державного реєстратора КП "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" Дем`янчук Ірини Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34770730 від 13.04.2017 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825683600:11:000:0003 за ТОВ "Благодійний Союз ", номер запису про інше речове право: 19967710 від 06.04.2017.

Ухвалою від 22.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 13.07.2021 (а.с.32-33).

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, від 13.07.2021 за клопотанням представника позивача суд відклав підготовче судове засідання на 17.08.2021 (а.с.44-45).

17.08.2021 справа не розглядалась в зв`язку з перебуванням головуючої по справі судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню №293/1606/21 (а.с.53).

Суд ухвалою від 06.09.2021закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.10.2021 (а.с.65-66).

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та якому на праві власності належали земельні ділянки за кадастровими номерами:1825683600:11:000:0003, площею 3,12 га та 1825683600:11:000:0039 – 0,51 га, що розташовані на території Жадьківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Вказані земельні ділянки були зареєстровані 13.03.2006 та належали його покійному дідові ОСОБА_2 .

За життя, ОСОБА_2 , уклав договір оренди землі за №175 від 15.03.2008 з ТОВ «Жадьківське» строком на 10 років.

23.02.2021 позивач зареєстрував право власності на вище вказані земельні ділянки.

07.04.2021 за його заявою державним реєстратором Назімовою К.С. сформовані інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за якими встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 1825683600:11:000:0003 та 825683600:11:000:0039 передані в строкове платне користування строком на 10 років ТОВ «Благодійний союз», код ЄДРПОУ 35893156.

Держану реєстрацію речового права проведено 06.04.2017 державним реєстратором КП «Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області» Дем`янчук І.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від 13.04.2017 щодо земельної ділянки 1825683600:11:000:0003 та 34769930 від 13.04.2017 щодо земельної ділянки 825683600:11:000:0039. Підставою державної реєстрації вказано договір оренди землі від 21.12.2016, а орендодавцем вказано – позивача.

Однак станом на грудень 2016 позивач не набув права власності на спірні земельні ділянки, тому не міг бути стороною вказаного правочину та не мав наміру укладати договір оренди землі з ТОВ «Благодійний союз».

У зв`язку з викладеним, позивач просить усунути перешкоди в користуванні спірними земельними ділянками, повернувши їх йому від ТОВ «Благодійний союз». Припинити право оренди ТОВ «Благодійний союз» на вказані земельні ділянки та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обмежень за №19967230 від 06.04.2017 та №19967710 від 06.04.2017.

19.10.2021 в судовому засіданні представник позивача Мамедов А.В. позов підтримав, просив його задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Благодійсний союз» в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.75).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області в судове засідання також не з`явився, був повідомлений про день та час розгляду справи в суді шляхом відправлення судової повістки, яка вручена не була, "відправлення не вручено під час доставки" (а.с.74).

Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчуком В.І. від 18.02.2021, після смерті  ОСОБА_2 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1  спадщину прийняв його онук -  ОСОБА_1 , а саме: дві земельні ділянки площею 3,6252 га за кадастровими номерами 1825683600:11:000:0003, 1825683600:11:000:0039, розташовані на території Жадьківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.16).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825683600:11:000:0039 проведено 23.02.2021 за ОСОБА_1 . Згідно запису за №19967230 від 06.04.2021 вказано земельна ділянка перебуває в оренді відповідно до договору б/н від 21.12.2016. Орендар ТОВ «Благодійний союз», а орендодавець ОСОБА_1 (а.с.12-13).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825683600:11:000:0003 проведено 23.02.2021 за ОСОБА_1 . Згідно запису за №19967710 від 06.04.2021 вказано земельна ділянка перебуває в оренді відповідно до договору б/н від 21.12.2016. Орендар ТОВ «Благодійний союз», а орендодавець ОСОБА_1 (а.с.14-15).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків недійсності даного правочину та скасування державної реєстрації спірного договору.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У відповідності до статті 17 ЗУ "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Нормами ст.125 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229 - 233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Отже, розглядаючи позовну вимогу про усунення ОСОБА_1 перешкод в користуванні та розпорядженні належними йому земельними ділянками, шляхом повернення йому вказаних земельних ділянок Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). До останніх належать як суб`єкти речових прав (наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися майном), так і суб`єкти зобов`язальних прав, які пов`язані з володінням (наприклад, орендар, охоронець, перевізник). У разі порушення третьою особою права користування і розпорядження майном і власник, і володілець цього майна набувають права на подання негаторного позову. У цьому випадку при вирішенні питання про те, хто з них може бути позивачем за негаторним позовом, слід виходити з обсягу правомірності обох названих осіб.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Також, у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17 зроблено висновок, що якщо власник земельної ділянки не підписував договір оренди землі, то для того щоб повернути собі земельну ділянку слід подавати негаторний позов, на який строки позовної давності не розповсюджуються.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_1 є власником спірних земельних ділянок, зареєструвавши 23.02.2021 право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.16-20). Також встановлено, що ОСОБА_1 нічого не було відомо про спірний договір оренди землі від 21.12.2016, який він не укладав та не підписував з ТОВ «Благодійний союз», так як станом на грудень 2016 року не набув права власності на спірні земельні ділянки та не міг бути стороною вказаного правочину.

Враховуючи викладене, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном та повернення такого майна, а тому вимога позивача про усунення ОСОБА_1 перешкод в користуванні та розпорядженні належними йому земельними ділянками за кадастровим номером 1825683600:11:000:0003, розміром 3,12 га та кадастровим номером 1825683600:11:000:0039, розміром 0,51 га, шляхом повернення вказаних земельних ділянок Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» її власнику ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу позивача про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем на підставі договору від 21.12.2016, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст.125 Земельного кодексу України (ЗК України), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України ).

З аналізу вищезазначених норам законодавства випливає, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (у редакції чинній на час виникнення спірних Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Згідно п. 2 ч.1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2017 державним реєстратором КП "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району у Житомирській області" проведено державну реєстрацію договору оренди землі від 21.12.2016 щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1825683600:11:000:0003, 1825683600:11:000:0039, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 13, 15).

Згідно зі статтею 11 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

У ході вирішення спору суд встановив, що договір оренди землі  від 21.12.2016, реєстрація якого була здійснена державним реєстратором за індексним номером 34769930 від 13.04.2017 та №34770730 від 13.04.2017 є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору, а тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договорів оренди землі.

Отже, реєстрація права оренди ТОВ "Благодійний Союз" на вищевказані земельні ділянки, за обставин, що договір оренди орендодавець ОСОБА_1 фактично не підписував (неукладений правочин) не відповідає вимогам закону.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позивача про наявність правових підстав для скасування рішення про державну реєстрації договорів оренди (запису про проведену державну реєстрацію), проведеної КП "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району у Житомирській області" щодо земельних ділянок за кадастровими номерами1825683600:11:000:0003, 1825683600:11:000:0039.

Водночас, суд вважає за необхідне також зазначити про те, що відповідно до ст. 29 згаданого вище Закону, державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Частиною першою ст.18 вищезгаданого Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (частина четверта статті 18 Закону).

Частиною третьою статті 10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" передбачено, що державний реєстратор, зокрема:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

-під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником;

- під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що одним із обов`язків державного реєстратора є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й зобов`язаний, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Проте, як свідчать матеріали справи, в період дії первісного договору оренди землі від 15.03.2008, що був укладений між ОСОБА_2 та СТОВ "Жадьківське", та діяв на момент проведення державної реєстрації договору оренди землі від 21.12.2016, державним реєстратором КП "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району у Житомирській області", за заявою відповідача, проведено 06.04.2017 державну реєстрацію договору оренди землі від 21.12.2016, а також вчинено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Суд зазначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, вчинені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, записи про інше речове право за № 19967230 та №19967710 від 06.04.2017 про державну реєстрацію прав та обтяжень щодо земельних ділянок на підставі договору оренди землі від 21.12.2016 є також, що здійснені в порушення норм ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та підлягають скасуванню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині припинення права оренди ТОВ «Благодійний союз» на спірні земельні ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

З аналізу норм законодавства випливає, що оскільки право оренди відповідача ТОВ «Благодійний союз» на належні позивачеві ОСОБА_1 земельні ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому захист порушеного права позивача вимагає також і припинення права оренди відповідача ТОВ «Благодійний союз». Отже, позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина перша статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір суд стягує з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 13-16, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні належними йому земельними ділянками за кадастровим номером 1825683600:11:000:0003, розміром 3,12 га та кадастровим номером 1825683600:11:000:0039, розміром 0,51 га, шляхом повернення вказаних земельних ділянок Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» її власнику ОСОБА_1 .

Припинити право оренди ТОВ «Благодійний союз» на земельну ділянку за кадастровим номером 1825683600:11:000:0003, розміром 3,12 га, та на земельну ділянку за кадастровим номером 1825683600:11:000:0039, розміром 0,51 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 21.12.2016.

Скасувати рішення державного реєстратора КП "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" Дем`янчук Ірини Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34769930 від 13.04.2017 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825683600:11:000:0039 за суб`єктом іншого речового права ТОВ "Благодійний Союз ", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право: 19967230 від 06.04.2017.

Скасувати рішення державного реєстратора КП "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" Дем`янчук Ірини Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34770730 від 13.04.2017 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825683600:11:000:0003 за суб`єктом іншого речового права ТОВ "Благодійний Союз ", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право: 19967710 від 06.04.2017.

Стягнути з ТОВ "Благодійний Союз" (с.Чудин, Радомишльський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 35893156) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2724,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повний текст рішення складений: 29.10.2021

Головуюча суддя Л.Й. Проценко