Справа № 2-96/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року Рожищенський районний суд Волинської області

в складі:   головуючого -                                  судді Матвій чу к Л.В.

при секретарі -                                  Заверухи Л.В.

представника позивача -                 ОСОБА_4

відповідача -                                     ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Рожищенської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, Рожищенської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Свої вимоги обгрунтовуює тим, що в м.АДРЕСА_1проживав її батько ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1року. 18.09.2006 року їй стало відомо про смерть батька та прийняття спадщини за законом його сином ОСОБА_2, який не повідомив органам державного нотаріату про існування інших спадкоємців, а також не повідомив її про смерть батька. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2. видано незаконно. Просить визнати свідоцтво про право на спадщину, видане Рожищенською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2після смерті ОСОБА_3недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4позов підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2позов не визнав, суду пояснив, що на час прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_3. йому не було відомо про наявність інших спадкоємців, а саме дочки ОСОБА_1., тому він прийняв спадщтну за законом, про що Рожищенською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину.

Представник Рожищенської державної нотарільної контори в судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Згідно ст.528 чинного на день відкриття спадщини ЦК України в редакції 1963 року не мають права стати спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або кого-небудь

з спадкоємців або зробили замах на їх життя.

Не мають права стати спадкоємцями за законом батьки після дітей, у відношенні яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також батьки і повнолітні діти, що злісно ухилялися від виконання покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 560 ЦК України( в редакції 1963 року) спадкоємці закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави.

Згідно ч.1 ст. 561 ЦК України(1963 року) свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 1301 ЦК України( в редакції 2003 року), чинного на момент видачі свідоцтва про право на спадщину, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1року( а.с. 52)

Як вбачається з матеріалів спадкової справи спадщина після смерті ОСОБА_3. була прийнята його сином - ОСОБА_2 (а.с.50-65).

Крім відповідача ОСОБА_2, спадкоємцями першої черги є його рідна сестра ОСОБА_6, яка відмовилась від своєї частки у спадковому майні, та позивач ОСОБА_1, яка в установлений законом строк спадщини не прийняла.

Згідно рішення Рожищенського районного суду від 10 листопада 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено( а.с. 84-85).

Відповідач ОСОБА_2прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1року, в складі якої є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом 4

листопада 2004 року( а.с.64).

В судовому засіданні з пояснень відповідача, свідка ОСОБА_7. встановлено, що на час прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3. та видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2. відповідачу не було відомо про існування спадкоємця ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачка не довела, що відповідачу було відомо про спадкоємця ОСОБА_1. та що він умисно не повідомив про неї державного нотаріуса при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

На підставі вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2державним нотаріусом Рожищенської державної нотаріальної контори є правомірною так як відповідач мав право стати спадкоємцем за законом відповідно до вимог ст. 528 ЦК України ( 1963) року., підстав для визнання недійсним даного свідоцтва про право на спадщину немає. Отже, в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 528, 548, 549, 560, 561ЦК України( в редакції 1963 року), 1301 ЦК( в редакції 2003 року) суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1до ОСОБА_2, Рожищенської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.