Справа №:755/9271/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Бурдейна С.М.

розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії,

установив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на дволанцюгову повітряну лінію електричних мереж ПЛ-10 Кв «Підгірці-Безрадичі» - на опорах бетонних - 182 шт., яка підключена від ПС «Підгірці» АТ «Українська залізниця», яка включена як складова частина культурно-розважального центру готельного типу з кафе-баром, та заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних органів як спеціальним суб`єктам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_2 .

Свою заяву обґрунтував тим, що він є власником повітряно-кабельної лінії 10 Кв від тягової підстанції ПС «Підгірці» АТ «Українська залізниця» до переїзду через з/д біля ст. Безрадичі, яка була побудована ТОВ «Енергія» ЛТД на його замовлення, які відповідач оформив на своє ім`я, фактично виступаючи від його (заявника) імені. 07.12.2018 року він зареєстрував своє право власності на спірний об`єкт, однак в подальшому рішення скасовано Міністерством юстиції України. В березні В березні 2021 року йому стало відомо, що 19.01.2021 року приватний нотаріус Дубенко К.Є. зареєстрував право власності на 1/2 частину культурно-розважального центру готельного типу з кафе-баром, куди було внесено відомості і про комплексну трансформаторну підстанцію з електроустановками інженерного (зовнішнього) електрозабезпечення. Однак, право власності на повітряно-кабельну лінію не може бути зареєстровано, оскільки це заборонено законом, та вона проходить вздовж залізничних колій та не може бути включена до об`єкту нерухомого майна. Натомість, він є власником даного майна в силу норм ст. 331 ЦК України. З мережі інтернет йому стало відомо, що відповідач має намір продати належний розважальний центр, де вказує про наявність власної електричної мережі та 2 підстанцій. Крім того, до лінії невстановленими особами без його згоди та дозволу було здійснено несанкціоноване підключення.

Перевіривши документи надані до заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 22.12.2006 року

розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

По даній справі позивач просить суд накласти арешт на дволанцюгову повітряну лінію електричних мереж ПЛ-10 Кв «Підгірці-Безрадичі» - на опорах бетонних - 182 шт., яка підключена від ПС «Підгірці» АТ «Українська залізниця», яка включена як складова частина культурно-розважального центру готельного типу з кафе-баром, та заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних органів як спеціальним суб`єктам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_2 .

Однак, заявником у відповідності до вимог процесуального закону не наведено будь-яких доводів та не надано належних доказів, що невжиття заходів по забезпеченню позову, враховуючи предмет спору, до закінчення розгляду справи по суті та виконання судового рішення, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Враховується і те, що спірна дволанцюгова повітряна лінія електричних мереж є, згідно наданих документів, складовою частиною культурно-розважального центру, який не є предметом спору.

Таким чином, дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: