Справа № 930/1338/21

Провадження 1-кп/930/350/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2021 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Войницької Т.Є.,

за участі секретаря судових засідань Вакар Г.І.

прокурорів Бондара А.В., Долецького О.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Кіцули В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021020070000134 від 06.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лучинське Роздільнянського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи умисно, усвідомлюючи небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, систематично, протягом тривалого часу, а саме з квітня 2020 року по квітень 2021 року, вчиняв домашнє насильство у виді психологічного та фізичного насильства щодо своєї дружини до 09.12.2020 року ОСОБА_2 за місцем їх спільного проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також стосовно своєї бувшої дружини з 09.12.2020 року ОСОБА_2 за місцем її проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що виражалось у словесних образах, погрозах фізичної розправи, приниженні та нанесенні тілесних ушкоджень, у зв`язку із чим ОСОБА_2 завдано психологічних страждань та спричинено тілесні ушкодження.

Так, 16.04.2020 о 08:00 та 21.04.2020 року о 17:30 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім`ї стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою принижуючи її честь та гідність, чим спричинив ОСОБА_2 шкоду її психічному здоров`ю. Неправомірні дії ОСОБА_1 припинено працівниками поліції та складено відносно нього протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Згідно постанови Немирівського районного суду 24.04.2020, ОСОБА_1 визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , які мали місце 16.04.2020 року та 21.04.2020 року.

Також, 08.02.2021 о 20 год. 30 хв., 09.02.2021 року о 20:30 год., 16.03.2021 року об 11:00 год. та 19:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство в сім`ї стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , шлюб з якою розірваний рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 09.12.2020, а саме: ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою принижуючи її честь та гідність, чим спричинив ОСОБА_2 шкоду її психічному здоров`ю. Неправомірні дії ОСОБА_1 припинено працівниками поліції та складено відносно нього протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Згідно постанови Немирівського районного суду від 06.05.2021, ОСОБА_1 визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , які мали місце 08.02.2021 року, 09.02.2021 року, 16.03.2021 об 11:00 год. та 19:00 год.

Незважаючи на факти попереднього систематичного вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , відповідальність за які передбачена ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 продовжив вчиняти домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 . Так, 28.04.2021 близько 08:30 ОСОБА_1 , перебуваючи на території домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав з ОСОБА_2 черговий конфлікт, у ході якого у нього виник умисел на вчинення фізичного та психологічного насильства щодо ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння фізичного та психологічного насильства, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, діючи умисно, знову почав словесно ображати ОСОБА_2 , принижуючи її честь та гідність, що виразилося у словесних образах ОСОБА_2 нецензурними словами, внаслідок чого остання зазнала психологічних страждань, у тому числі негативних переживань. У ході словесних образ ОСОБА_2 та приниження її честі та гідності, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу, схопив правою рукою останню за шию ззаду, чим завдав фізичного болю та із силою штовхнув ОСОБА_2 із сходів біля вказаного будинку, в результаті чого ОСОБА_2 втратила рівновагу та впала на правий бік.

В результаті своїх умисних протиправних дій 28.04.2021 ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синця по зовнішній поверхні нижньої третини правої гомілки, забою правого гомілково-ступеневого суглобу. Дані тілесні ушкодження відповідно до висновку судово-медичного експерта №53 від 12.05.2021, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.3, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи №3304/21-21 від 10.06.2021 року систематичні протиправні дії ОСОБА_1 пов`язані із домашнім насильством по відношенню до ОСОБА_2 в період часу з квітня 2020 року по квітень 2021 року виразились для ОСОБА_2 в афективних переживаннях та на емоційному рівні проявлялися в емоційному збудженні (напружений, тривожний стан, прояви агресії), призвели до короткочасних перешкод у вигляді штучно заподіяного проблемного перебігу життєвих подій (утиск у пересуванні, проблематичне ведення побуту та догляду за дітьми через отримання легких тілесних ушкоджень), викликали психологічні труднощі та утиск само сприйняття, які на когнітивному рівні сприймаються як такі, що психологічно травмують (відчуття сорому, приниження, зневаження, знецінення), тобто завдали психологічні страждання (моральну шкоду).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення та заявлений до нього цивільний позов про відшкодування моральної шкоди визнав. Від дачі подальших показань відмовився, скориставшись ст. 63 Конституції України.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що обвинувачений - її колишній чоловік, з яким вона прожила біля 12 років. Жили вони досить непогано, однак її чоловік мав схильність до вживання алкогольних напоїв, після чого починав ображати її нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. В кінці минулого року вона з ОСОБА_1 розлучилась, однак він продовжує приходити до неї додому напідпитку та чинити тиск психологічного характеру. У зв`язку із зазначеними діями обвинуваченого, вона неодноразово зверталася до працівників поліції, які складали відносно ОСОБА_1 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за домашнє насильство. В квітні цього року ОСОБА_1 в черговий раз прийшов до неї додому у п`яному вигляді, потерпіла побачила у нього недопиту пляшку горілки, яку вирішила вилити, за що ОСОБА_1 схопив її за ззаду за шию і штовхнув зі сходів. Внаслідок таких дії обвинуваченого вона впала та пошкодила праву ногу.

Крім визнання обвинуваченим вини, показань потерпілої, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:

-Витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування від 06.05.2021 №12021020070000134, з якого вбачається, що внаслідок звернення із письмовою заявою ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства, до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено відомості за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України;

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.04.2021, згідно якого ОСОБА_2 просить прийняти міри до колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 28.04.2021 спричинив їй тілесні ушкодження;

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.05.2021, згідно якого ОСОБА_2 просить прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який на протязі року систематичне вчиняє щодо неї домашнє насильство;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.05.2021за участі потерпілої ОСОБА_2 , під час якого остання розповіла та відтворила обставини спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.06.2021за участі підозрюваного ОСОБА_1 , під час якого він розповів про події, які відбулись 28.04.2021 року по АДРЕСА_1 , за яких він спричинив тілесні ушкодження колишній дружині ОСОБА_2

-висновком експерта № 53 від 12.05.2021, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця по зовнішній поверхні нижньої третини правої гомілки, забою правого гомілково-ступневого суглобу. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, або ударі об такий, можливо 28.04.2021р. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.3.

-відповіддю начальника відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області А.Оберняка, наданої на запит слідчого СВ ВП№5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Кащука С., згідно якої протягом лютого 2020 року - березня 2021 року відносно ОСОБА_1 складено 6 адміністративних протоколів за ч.ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства)

-копіями постанов Немирівського районного суду Вінницької області від 24.04.2020 року та 06.05.2021 року, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у виді штрафів у розмірі 170 грн. та 680 грн. відповідно.

-матеріалами дослідчих перевірок (довідки № 478, №195, 530), з яких видно, що ОСОБА_2 неодноразово зверталася до працівників поліції зі скаргами, в яких просила вжити заходів відносно її чоловіка ОСОБА_1 , який чинив щодо неї насильницькі дії.

-висновком судово-психологічної експертизи №3304/21-21 від 10.06.2021 року, згідно якої систематичні протиправні дії ОСОБА_1 пов`язані із домашнім насильством по відношенню до ОСОБА_2 в період часу з квітня 2020 року по квітень 2021 року виразились для ОСОБА_2 в афективних переживаннях та на емоційному рівні проявлялися в емоційному збудженні (напружений, тривожний стан, прояви агресії), призвели до короткочасних перешкод у вигляді штучно заподіяного проблемного перебігу життєвих подій (утиск у пересуванні, проблематичне ведення побуту та догляду за дітьми через отримання легких тілесних ушкоджень), викликали психологічні труднощі та утиск само сприйняття, які на когнітивному рівні сприймаються як такі, що психологічно травмують (відчуття сорому, приниження, зневаження, знецінення), тобто завдали психологічні страждання (моральну шкоду).

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, вину обвинуваченого та інші обставини зазначені в ст. 91 КПК України, та вони зібрані в порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами в справі та сумніву в своїй належності та допустимості, не викликають.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати, що всі вони підтверджують факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 умисного систематичного психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи.

Вина ОСОБА_1 повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ст. 126-1 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу, або іншими частинами статті суд не вбачає.

Згідно роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ту обставину, що останній щиро розкаявся.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_2 , яка просила суд суворо не карати ОСОБА_1 , особи винного, який щиро розкаявся у вчиненні злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд дійшов висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. Свої вимоги ОСОБА_2 обгрунтовує тим, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції та переживання, призвели до погіршення стану її здоров`я, викликали необхідність лікування. Крім того, ці події призвели до тяжких фізичних, моральних страждань, порушили нормальний ритм життя.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 визнав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1.2 ст. 127 КПК України підозрюваний обвинувачений, а також за його згодою будь, яка інша фізична чи юридична особа має право на будь якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В судовому засіданні доведено, що діями ОСОБА_1 потерпілій завдано моральну шкоду, до того ж обвинувачений заявлений позов визнав у повному обсязі, тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Процесуальні витрати за проведення судово-психологічної експертизи № 3304/21-21від 10 червня 2021 року у розмірі 15 444 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири) гривень 90коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 65-67, 126-1 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-психологічної експертизи № 3304/21-21від 10 червня 2021 року у розмірі 15 444 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири) гривень 90коп.

Речові докази: медичну карту №03848 та консультаційний висновок - повернути потерпілій ОСОБА_2 ; 2 (два) оптичні CD-R диски з відеозаписом слідчих експериментів за участі ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.Є.Войницька