________ Апеляційний суд Кіровоградської області_______________________________
Справа № 22- 579 2007 року Головуючий у 1 інстанції - Завгородній Є.В.
Категорія - 39, 42 Доповідач - Кодрул М.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2007 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Вербицького В. С
суддів - Кодрула М.А., Потапенка В.І при секретарі -Доценко Г.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Автобусний парк" 13527 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 грудня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року ВАТ „Автобусний парк" 13527 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1про відшкодування майнової шкоди заподіяної підприємству їх працівником.
В обґрунтування позову посилалося на те, що автобус марки „ЛАЗ 695" (господарський № НОМЕР_1) був прийнятий ОСОБА_1. в справному стані 15 лютого 2005 року згідно з Актом приймання-передачі для використання за призначенням і для виконання ним трудових обов 'язків. Однак внаслідок пожежі 19 лютого 2005 року, на території З AT „Ремтекбуд" автобус згорів, пожежа сталася з вини відповідача, чим завдано шкоду на суму 70910 грн. 41 коп.
03 липня 2006року Кіровським районним судом до участі у справі в якості відповідача притягнутий ОСОБА_2.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 грудня 2006 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1. на j користь ВАТ „Автобусний парк" 13527 452 грн. 52 коп. середньомісячного заробітку в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди та 81 грн. судових витрат. В решті вимог відмовлено.
Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1. в заподіянні матеріальної шкоди позивачеві доведена, але відповідач повинен нести обмежену матеріальну відповідальність згідно ч. 1 ст. 133 КзПП України, в розмірі середньомісячного заробітку, так як договір про повну матеріальну відповідальність укладений з ним на порушення діючого законодавства, а передача автобуса ОСОБА_1. під звіт по акту прийому-передачі від 15 лютого 2005 року була проведена не належним чином. Вини
Арістова С.Ю. в заподіянні матеріальної шкоди немає.
В апелягрйній скарзі ВАТ „Автобусний парк" 13527 просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1. відшкодувати заподіяну ним ВАТ „Автобусний парк" 13527 шкоду в повному обсязі в сумі 70910 грн. 41 коп., а також відшкодувати судові витрати в сумі 709 грн. 10 коп. посилаючись на те, що при постановлені рішення судом першої інстанції неправильно застосовані окремі норми матеріального права та неповністю з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи.
В судове засідання відповідач не з'явився, про місце і час розгляду був належно повідомлений.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що суд першої інстанції не вірно зробив висновки та застосував положення КЗпП України про часткову матеріальну відповідальність при розгляді цієї справи, тоді як слід було визнати за працівником повну матеріальну відповідальність оскільки є Договір про повну матеріальну відповідальність на переданий автобус та зважаючи на те, що ОСОБА_1отримав автобус під звіт за разовою довіреністю.
Співвідповідач ОСОБА_2. пояснив суду, що він як, механік автопарку, надав ОСОБА_1. повністю справний автобус, його вини в заподіянні матеріальної шкоди відповідачу немає.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, на підставі показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., висновку експерта, звіту про визначення вартості матеріальних збитків, інших матеріалів справи, вірно дійшов висновку, що збитки в сумі 70910 грн. 41 коп. позивачу завдані внаслідок пожежі, яка сталася з вини водія ОСОБА_1, який, на порушення Інструкції з охорони праці для водія автобуса, затвердженої 01.01.2004 року головою правління ВАТ "Автобусний парк 13527, встановив в моторному відсіку автобуса пластикову ємкість з бензином і внаслідок розлиття палива на елементи системи випуску відпрацьованих газів двигуна з ділянки штучно переобладнаної паливної системи (в місці підводу палива до бензонасосу), автобус загорівся.
Суд також дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1працював у позивача водієм транспортного засобу по перевезенню пасажирів на підставі наказу № 61 к від 27 вересня 2004 року, але вказаний вид робіт не включено в „Перелік посад і робіт, що виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність", затвердженого Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС, тому ОСОБА_1не може нести повну матеріальну відповідальність на підставі договору від 27 вересня 2004 року про повну матеріальну відповідальність, постільки договір укладений міою позивачем та відповідачем суперечить закону.
Обгрунтованим є висновок районного суду про відсутність вини ОСОБА_2. в заподіяні матеріальної шкоди позивачу.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт прийому - передачі від 15 лютого 2005 року (а.с.8) не може створювати для сторін по справі будь яких юридичних наслідків, оскільки майно передане відповідачу не було індивідуалізовано, автобус не був обладнаний засобами пожежогасіння, що автобус був зареєстрований в ДАІ 19 лютого 2005 року, тому відсутні підстави для настання повної матеріальної відповідальності відповідача ОСОБА_1.
Згідно п. 2 ч.І ст. 134 КзПП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1отримав автобус у справному стані, про що складено акт прийому - передачі від 15 лютого 2005 року (а.с.8), яким передбачена відповідальність за збереження принятого автомобіля. Зазначений акт прийому-передачі є тим разовим документом, в розумінні ст. 134 КзПП України, за яким майно передано працівникові під звіт і працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству.
Відповідно до п.4 ч.І та ч.2 ст.309 ЦПК України, суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення, уразі порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Постільки Кіровський районний суд м. Кіровограда помилково не застосував п. 2 ч.І ст. 134 КзПП України до правовідносин, які ним встановлені, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду та постановити нове, яким позовні вимоги ВАТ "Автобусний парк 13527 задовольнити в повному обсязі.
Заперечення відповідача ОСОБА_1., про те, що автобус не був належним чином зареєстрований в ДАІ на момент виникнення пожежі, а тому не міг бути переданий йому належним чином по акту прийому-передачі, що автобіс не був укомплектований вогнегасниками, що сприяло збільшенню розміру збитків, які ним висловлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, і з якими погодився районний суд, судовою колегією не приймаються до уваги, як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Так, в матеріапах справи є копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6, 143), з якої видно, що автобус д.н.НОМЕР_2, зареєстрований в ДАІ 19 лютого 2005 року. З копії посвідчення про відрядження № 1018 (а.с. 140) вбачається, що ОСОБА_1з 01 по 03 лютого 2005 року знаходився у відрядженні в м. Дніпропетровську, де отримав по довіреності автобус, на якому повинен був працювати і на якому потім встановлене газове обладнання, при регулюванні якого сталася пожежа. Відповідно до довідки № 886 від 13 вересня 2006 року Дніпродзержинської філії ВАТ " Львівський автомобільний завод" ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" капітально
відремонтований автобус, який отриманий ВАТ "Автобусний парк" 13527 03 лютого 2005 року на ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" був укомплектований двома вогнегасниками ОУ-5.
Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК , якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно платіжних доручень ( а.с.3, 64) при подачі позову позивачем сплачено 699, 10 грн державного мита, тому відповідно до ч.І ст.88 ЦПК з ОСОБА_1. на користь ВАТ "Автобусний парк" 13527 підлягає до стягнення державне мито в сумі 699 грн. 10 коп., а також: відповідно до ст..81 ЦПК України з ОСОБА_1. підлягає до стягненим ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ВАТ „Автобусний парк" 13527 задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 грудня 2006 року скасувати в частині стягнення на користь ВАТ "Автобусний парк" 13527 з ОСОБА_1. 452 грн. 57 коп. середньомісячного заробітку в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди та 81 грн. судових витрат, постановивши в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1на користь ВАТ "Автобусний парк" 13527 у відшкодування завданої матеріальної шкоди 70910 грн. 41 коп. та 699 грн. 10 коп судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1на користь Управління Державного казначейства в м. Кіровограді 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.