Справа № 2-а-3537/10

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька  у складі

головуючого судді                                                   Шаптала Є.Ю.

при секретарі                                                   Яковченко А.О.,

за участю позивача                                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та інспектора ДПС роти ДПС м. Антрацита Луганської області Кочут Владислава Анатолійовича «про визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення», -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом про визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення до відповідачів УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та інспектора ДПС роти ДПС м. Антрацита Луганської області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 вересня 2010 року стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВІ 104309 в якому зазначено, що він порушив вимоги п. п. 11.2 та 11.5 ПДР та ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також постанову до протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Із зазначеними протоколом і постановою позивач не погоджується, оскільки складений протокол та винесена винесені є незаконними, у зв’язку з чим підлягають скасуванню з наступних підстав. Так, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольцваген-Поло» реєстраційний номер НОМЕР_1 діючи згідно вимог ПДР, оцінивши дорожню обстановку вибрав рух по лівому ряду, тому що правий ряд був з порушеним дорожнім покриттям (ямою), за що і був зупинений робітником ДАІ.

Вказані обставини може підтвердити свідок ОСОБА_3, яка у той самий день та час рухалась за моїм автомобілем.

Зупинивши позивача і не представившись робітник ДАІ сказав ОСОБА_1, що він рухаючись по крайній лівій смузі за наявності вільної правої смуги на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку порушив правила дорожнього руху. Ця ситуація позивачу стала не зрозуміла, так як згідно п. 1.10 ПДР водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом повинен ураховувати дорожню обстановку, яка складається з сукупності факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан).

Окрім того, робітник ДПС не відрекомендувався, на вимогу ОСОБА_1 пред’явити службове посвідчення отримав не зрозумілу відповідь, але посвідчення так і не було пред’явлено, але відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» та Наказу МВС України «Про заходи щодо поліпшення нагляду за дорожнім: рухом та взаємовідносин міліції з власниками транспортних засобів» № 482 від 30.06.1998 р. під час звернення до учасників дорожнього руху робітник міліції повинен прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко та зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, роз’яснити причину зупинки транспортного засобу та перевірити необхідні документи. На вимогу громадянина робітник міліції повинен пред’явити своє службове посвідчення.

Згідно ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків. На прохання позивача пред’явити маршрут патрулювання (згідно із п 1.3 інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України маршрут патрулювання визначена дислокацією ділянка вулично-дорожньої мережі, де нарядом ДПС здійснюється виконання покладених на нього обов’язків) отримав негативну відповідь. Непред’явлення маршруту патрулювання свідчить про те, що робітники ДАІ знаходились на ділянці, яку не мали права патрулювати, не були при виконанні службових повноважень, отже не мали права зупиняти мене.

Згідно ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається відповідно до ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року, протокол про адміністративне правопорушення повинен вмістити в себе усі відомості необхідні для прийняття правильного рішення по справі. Відповідно до ст. 251 КУпАП до таких відомостей відносяться пояснення свідків. Але даний протокол складався без участі свідків.

Згідно ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Права передбачені ст. 268 КУпАП позивачу не були роз’яснені. ОСОБА_1 тільки був ознайомлений з місцем та часом розгляду справи, за що і поставив підпис. На його прохання ознайомити з правами і обов’язками передбаченими законодавством, мене було надано незрозуміле роз’яснення ст. 63 Конституції України щодо відмови дачі показань, роз’яснення щодо права користуватися, правовою допомогою при розгляді адміністративної справи не було надано. Таким чином, було грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання
правової допомоги особисто чи за дорученням.

Всіх наданих позивачу ОСОБА_1 законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, ст. 258 КУпАП передбачено перелік ситуацій, коли справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення правопорушення. Адміністративне правопорушення вчинене за ч. 2 ст. 122 КУпАП під цей перелік не підпадає. У ст. 276 КУпАП передбачено що справа про адміністративне правопорушення розглядається не на місці вчинення правопорушення, а за місцем вчинення адміністративного правопорушення, або якщо правопорушення за ст. 122 КУпАП вчинено водієм, то також за місцем проживання правопорушника, або місцем обліку транспортного засобу. В цій статті вказано альтернативне місце розгляду адміністративної справи на загальних підставах уповноваженими на те особами. Виходячи із вищевказаного робітник ДАІ мав право на місці вчинення правопорушення скласти тільки протокол про адміністративне правопорушення. Згідно статті 257 КУпАП протокол надсилається органові    (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Згідно протоколу він був складений 27.09.2010 року о 13 год. 40 хв. і справа була розглянута 27.09.2010 року о 13 год. 40 хв., особою яка склала протокол. Таким чином робітник ДАІ, який склав протокол не надсилаючи його до органу передбаченому ст. 257 КУпАП, а сам розглянув справу, чим порушив процесуальний порядок розгляду адміністративних справ. Справа відносно позивача була б розглянута на загальних підставах уповноваженою на те особою на протязі 15 днів після отримання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Склавши постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці робітник ДАІ порушив процесуальний порядок розгляду адміністративних справ.

Також, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Чого не було зроблено робітником ДАІ при винесені постанови. Цим самим робітник ДАІ порушив принципи всебічності, повноти і об’єктивності розгляду справи. Розглянувши справу на місці і склавши постанову робітник ДАІ, лишив позивача можливості надати довідку про доходи, яка характеризує його майновий стан, характеристику, а також можливості користуватися правовою допомогою при розгляді адміністративної справи, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати Протокол про адміністративне правопорушення серії ВВІ 104309 від 27.09.2010 року, а також визнати протиправною та скасувати Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 серії ВВІ 104309 від 27.09.2010 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач інспектор ДПС роти ДПС м. Антрацита Луганської області та представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Донецькій області до судового засідання не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

На підставі ч. 4 ст. 128 КАСУ у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 104309 від 27.09.2010 року, який складено інспектора ДПС роти ДПС м. Антрацита Луганської області Кочут В.А. (а. с. 7) вбачається, що позивач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольцваген-Поло» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по крайній лівій смузі при наявності правої смуги на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, чим порушив вимоги п. п. 11.2, 11.3. КУпАП., що згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП є адміністративним правопорушенням.

Згідно до постанови серії ВВ № 417167 від 27.09.2010 року (а. с. 8) вбачається, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

З п. 11.2. Правил дорожнього руху вбачається, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

З п. 11.5. Правил дорожнього руху На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Згідно зі ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається відповідно до ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року, протокол про адміністративне правопорушення повинен вмістити в себе усі відомості необхідні для прийняття правильного рішення по справі. Відповідно до ст. 251 КУпАП до таких відомостей відносяться пояснення свідків. Але даний протокол складався без участі свідків.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, у зв’язку з тим, що у судовому засіданні спростовані докази провини позивача та відповідачем не надано інших доказів порушення останнім правил дорожнього руху, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВВІ 104309 від 27.09.2010 року та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВВІ 104309 від 27.09.2010 року підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 88 КАСУ суд вважає можливим звільнити відповідача від сплати державного мита на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 33, 34, 35, 122, 276, 280, 287, 288, 289, 291, 293 КУпАП, ст. ст. 17, 18, 19 Кодексу адміністративного Судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та інспектора ДПС роти ДПС м. Антрацита Луганської області Кочут Владислава Анатолійовича «про визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення» - задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ 417167 від 27.09.2010 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ВВІ 104309 від 27.09.2010 року у відношенні ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 – скасувати.

Звільнити УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та інспектора ДПС роти ДПС м. Антрацита Луганської області Кочут Владислава Анатолійовича від сплати державного мита на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                  Є.Ю. Шаптала