У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,

суддів Гошовської Т.В., Пошви Б.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 грудня 2010 року  кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2010 року .

Цим вироком

            ОСОБА_4 ,

            ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Надимівка Козелецького району

Чернігівської області, громадянина України,

раніше судимого 10 лютого 2009 року Нижньогірським районним судом Автономної Республіки Крим за ч. 2           ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт, –

засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України на 1 місяць арешту.

ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи засудженим 10 лютого 2009 року Нижньогірським районним судом Автономної Республіки Крим до 200 годин громадських робіт, з 27 лютого 2009 року був поставлений на облік у Нижньогірському МВ КВІ і ознайомлений з правами й умовами відбуття покарання, періодичністю прибуття на реєстрацію в органи КВІ, а з 5 березня 2009 року відбував покарання у виді громадських робіт на території Митрофанівської сільської ради. При цьому ОСОБА_4 маючи умисел на ухилення від відбування цього покарання, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, 23, 24, 25 березня 2009 року, а також 27 квітня 2009 року був відсутнім на роботі без поважних причин, у зв’язку із чим з 200 годин громадських робіт не відпрацював 16 годин, чим ухилився від відбування покарання.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постановленого щодо ОСОБА_4 вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що, оскільки  ОСОБА_4 вчинив злочин під час відбування покарання за попереднім вироком, то суд при призначенні йому покарання повинен був застосувати вимоги ст. 71 КК України та призначити покарання за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки про винуватість засудженого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд обґрунтував викладеними у вироку доказами, які ніким не оспорюються.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 389 КК України, що також не оспорюється прокурором.

Що стосується посилань прокурора на неправильне застосування кримінального закону при призначенні ОСОБА_4 покарання, зокрема, не призначення йому покарання за сукупністю вироків, то вони є безпідставними.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту  частину покарання за попереднім вироком.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, вироком Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від           10 лютого 2009 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт. Відбуваючи це покарання, ОСОБА_4 ухилився від його повного відбування, у зв’язку із чим його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.

Разом з тим, як убачається з довідки КВІ Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, яка міститься в матеріалах справи, станом на 17 березня 2010 року (день постановлення вироку) ОСОБА_4 відпрацював призначені судом за попереднім вироком години громадських робіт у повному обсязі (а. с. 123).

За таких обставин, у зв'язку з тим, що на момент постановлення нового вироку засуджений ОСОБА_4 повністю відбув покарання за попереднім вироком, підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст. 71 КК України суд не мав.

На підставі наведеного та керуючись статтями 395, 396 КПК України та абз. 1 п. 2 розділу 13 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року “Про судоустрій і статус суддів”, колегія суддів

   у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим.

        С У Д Д І:

    Гошовська Т.В.                       Кривенда О.В.             Пошва Б.М.