ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/471/21 Справа № 699/434/19 Категорія: ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Подорога Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді                 Ятченка М. О.

суддів                                         Биби Ю. В.,Соломки І. А.

секретаря судового засіданняШульзі В. В.

прокурора Вітер Л.В.

обвинуваченого                             ОСОБА_1

захисника                                       Гречухи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката Гречухи В.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска, Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 , до державного бюджету, судові витрати в сумі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень. 

Вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку, ОСОБА_1 у ніч з 14 на 15.03.2019, перебуваючи в с.Кошмак Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, спільно з особою, справа щодо якої закрита у зв`язку зі смертю (далі по тексту особа К), реалізуючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою здійснення викрадення чужого майна і зверненням його на свою користь, проник на територію домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 , де, підійшовши до приміщення гаражу, за допомогою металевої труби відчинили двері приміщення та проникнувши в середину, намагалися викрасти роги оленя в кількості 5 шт., загальною вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 10/374 від 27.03.2019 - 4625 гривень 00 копійок, але свій злочин не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були виявлені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які припинили вчинення кримінального правопорушення та затримали ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Гречуха В.І. просить вирок Городищенського  районного суду Черкаської області від 26.04.2021 року відносно ОСОБА_1 змінити. Виключити з вироку обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням на обвинуваченого обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

Вважає, вирок суду першої інстанції незаконним через порушення  судом норм  матеріального та процесуального права, внаслідок чого ОСОБА_1 ухвалено надмірно суворе покарання.

В обґрунтування порушення норм процесуального права, захисник вказує, що суд вийшов за межі пред`явленого обвинувачення,  оскільки всупереч вимогам ч.1 ст.337КПК України, визнав обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, попри те, що ця обставина в обвинувальному акті не зазначена, що є істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону. Більше того, вказує захисник, будь-яких доказів, які б об`єктивно вказували на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_5 в оскаржуваному вироку не наведено.

В обґрунтування порушення норм матеріального права, захисник зазначив, що суд при ухваленні вироку безпідставно  не застосував  положення ст. 75 КК України.

Таким чином, вказує захисник, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.65 КК України і внаслідок вищенаведених порушень норм матеріального та процесуального права ухвалив занадто суворе покарання раніше не судимій особі за замах на вчинення крадіжки, яка не призвела до фактичного заподіяння шкоди потерпілому.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Гречуха В.І. підтримали апеляційну  скаргу останнього з мотивів, які в ній зазначені.

Прокурор просила відхилити апеляційну скаргу, вбачаючи вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги захисника,  колегія суддів вважає наступне. 

За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, з наведенням мотивів та підстав його ухвалення.

Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст. 368 КПК України, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, з точки зору його законності та обґрунтованості, колегія суддів вважає, що вказані вимоги кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 та при ухваленні  вироку,  судом  були дотримані.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України,  суд першої інстанції, провівши в межах висунутого обвинувачення судовий розгляд даного кримінального провадження  та  за встановлених фактичних обставин, за яких ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, дійшов висновку  про його винуватість у незакінченому замаху на таємне викрадення  чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується доказами, які були досліджені під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, зокрема:

- показами потерпілої ОСОБА_2 , яка вказала, що в кінці березня 2019 року вона перебувала на роботі за межами України, до неї зателефонував сусід ОСОБА_3 і повідомив, що їх обікрали, а злодіїв затримали. Повідомили, що викрали роги оленя, мотори та інструмент чоловіка, що знаходилися у гаражі. Коли вона повернулася додому, то з обвинуваченим вона не спілкувалася, вибачення у неї він не просив та викрадене не повернув;

- показами свідка ОСОБА_3 який зазначив, що у березні 2019 року, між 22 год. і 23 год., він помітив на території сусідського домоволодіння ОСОБА_6 двох осіб. Оскільки сусідів неодноразово обкрадали, вони просили свідка приглядати за двором. Він зателефонував ОСОБА_4 , щоб разом подивитися хто там перебуває. Останній взяв із собою собаку та, прийшовши у сусідський двір, вони помітили двох осіб, які тікали з гаража, оскільки злякалися, почувши гавкіт собаки. Це були ОСОБА_1 та особа К. Останній свідку знайомий. Указані особи викинули сумки та стали тікати, але свідки затримали ОСОБА_1 , який повідомив, що був із особа К. Також обвинувачений просився, що заплатить гроші, щоб його відпустили. У викинутих сумках виявили роги оленя. Викликали працівників поліції. Під час огляду побачили, що пошкоджений замок на гаражі. У особи ОСОБА_7 був рюкзак, який він, тікаючи, заховав у сусідньому дворі, а на наступний день хазяїн подвір`я приніс його та передав поліції. Там був шокер і інструменти для взлому. За словами ОСОБА_1 , саме особа ОСОБА_7 просив його піти до домоволодіння ОСОБА_6 .;

- показами свідка ОСОБА_4 , який вказав про те, що ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою його дружини. У березні 2019 року, близько 22.00-23.00 год., до нього зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що у сусідів по двору ходить дві особи. Свідок прийшов зі своєю собакою і помітив, як із гаража тікають два чоловіки. Затримали ОСОБА_1 . Обвинувачений розповідав, що його попросив особа ОСОБА_7 і що їх привезла машина та повинна була забрати. Коли приїхали працівники поліції, свідок побачив, що пошкоджені дерев`яні двері гаража і вирваний замок, у сумці побачили роги оленя.  На наступний день у сусідньому дворі знайшли сумку, фонарик та ломик;

- протоколом огляду місця події із фототаблицею від 14.03.2019 - у ході якого було оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_3 та виявлено пошкоджені відчинені двері гаражу та сумку з вмістом рогів оленя в кількості 5 штук;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.03.2019, у ході проведення якого, свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 , якого затримали під час вчинення крадіжки;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.03.2019, у ході проведення якого, свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 , якого затримали під час вчинення крадіжки.;

- протоколом огляду предметів із фототаблицею від 15.03.2019 - рогів оленя в кількості 5 шт. та постановою про визнання їх речовими доказами і приєднання до матеріалів кримінального провадження від 15.03.2019;

- висновком експерта № 10/374 від 27.03.2019, згідно якого ринкова вартість рогів оленя, станом на 14.03.2019 могла становити 4625,00 грн.

Вказані докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав належними та допустимими доказами, оскільки отримані вони були в порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом України, які у розумінні ст. 84 КПК України є процесуальними джерелами доказів, сукупність яких дала можливість суду дійти висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1   у вчиненні  кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Щодо призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, колегія суддів відмічає наступне. Так, відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Статтею 65 КК України визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення,  враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При цьому, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Оцінюючи вимоги апеляційної скарги щодо пом`якшення обвинуваченому визначеного йому судом першої інстанції покарання, колегія суддів вважає ці доводи необґрунтованими, й апеляційну скаргу відхиляє з наступних міркувань.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, засудивши ОСОБА_1 , призначив йому обґрунтоване, законне і справедливе покарання в межах мінімального розміру передбаченого санкцією ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, яке відповідає ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, його характеру, особі винного, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, вину свою не визнав.

Оцінюючи наведені в апеляційній скарзі захисника доводи щодо мотивів призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, зокрема призначення покарання у виді реального позбавлення волі раніше не судимій особі за замах на вчинення крадіжки, яка не призвела до фактичного заподіяння шкоди потерпілому, колегія суддів не вважає їх такими, які дають обґрунтовані підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`якого покарання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі реально на певний строк. Тому суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання, зокрема на підставі положень ст. 75 КК України, як того просить захисник.

Доводи апеляційної скарги захисника Гречухи В.І. щодо виключення з вироку обставини, яка обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, оскільки така не вказана в обвинувальному акті і суд самостійно визначив дану обставину обтяжуючою, вийшовши, на думку захисника, за межі пред`явленого обвинувачення, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 03.12.2019 року (справа №571/1436/15-к) питання доказування в кримінальному провадженні не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину в стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду. Такий висновок зроблено Верховним Судом у тому числі на підставі того, що обвинувачений не заперечував факт вживання алкоголю.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 під час надання пояснень в суді першої інстанції неодноразово наголошував, що він погано пам`ятає події, так як він, особа ОСОБА_7 та товариш останнього на трьох випили дві пляшки самогону, що фактично і вказує на перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає вирок суду стосовно ОСОБА_1 законним та обґрунтованим, покарання необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень, а тому не вбачає підстав для зміни вироку з мотивів, які указані в апеляційній скарзі захисника.

Керуючись ст. ст. 370, 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, 

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника Гречухи В.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 ,  залишити без задоволення.

Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 , залишити без змін. 

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді