Справа № 385/361/21

Провадження № 2/385/168/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2021 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М. В.

при секретарі Шевченко Л. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції справу за позовом Фермерського господарства «Спрут» до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та наказу про «Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність», зобов`язання скасування державної реєстрації земельних ділянок в земельному кадастрі, зобов`язання поновлення запису шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, скасування записів про Державну реєстрацію права власності,

встановив:

позивач через свого представника, адвоката Мелєзгінова Ю. В. звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому, з урахування заяви про збільшення позовних вимог просив:

- визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-10889/14-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020, №11-10890/14-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020, №11-10888/14-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020 та №11-9064/14-20-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» від 28.05.2020;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, кадастровий номер 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2210, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області поновити запис шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку площею 20 га, згідно з планом меж землекористування, яка розташована за межами населеного пункту Берестягівська сільська Голованівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства,що була надана ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 10.02.1994;

- скасувати запис №42808604 від 30.06.2021 про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3521180800:02:000:2211 за ОСОБА_3 .

- скасувати запис № 42807681 від 30.06.2021 про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3521180800:02:000:2209 за ОСОБА_4 .

- скасувати запис №42808187 від 30.06.2021 про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3521180800:02:000:2212 за ОСОБА_1 .

Стислий виклад позиції сторін

позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 10.02.1994 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_5 на підставі розпоряджень представника Президента України Гайворонського району Кіровоградської області від 15.11.1993 №416 та від 30.12.1993 № 471 надано в постійне користування земельну ділянку площею 6,1 га на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 6,10 га та на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 20,00 га для ведення селянського (фермерського) господарства. 11.09.1995 на базі цих земельних ділянок, загальною площею 26,10 га, було утворено ФГ «Спрут», головою господарства призначено ОСОБА_5 .

23.10.2018 загальними зборам засновників новим головою ФГ «Спрут» обрано ОСОБА_6 . 24.10.2018 затверджено нову редакцію статуту ФГ «Спрут», а 25.10.2018 державним реєстратором Гайворонської міської ради внесено зміни до установчих документів ФГ «Спрут».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

На час звернення до суду позивач користується згаданими вище земельними ділянками.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.05.2020 №1-9058/14-20-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» припинено право постійного користування земельними ділянками площею 6,1 га на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 6,10 га та на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 20,00 га у зв`язку зі смертю особи, якій належало таке право та віднесено земельні ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2020 в справі №912/2886/20, яке набрало законної сили, задоволено позов та визнано за ФГ «Спрут» право постійного користування земельними ділянками площею 6,10 га в межах згідно з планом на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області та площею 20,00 га в межах згідно з планом на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, які були надані ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі розпорядження представника Президента України Гайворонського району Кіровоградської області для ведення селянського (фермерського) господарства; визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.05.2020 №1-9058/14-20-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».

В лютому 2021 року ФГ «Спрут» звернулось до реєстратора речових прав на нерухоме майно з метою провести реєстрацію права постійного користування земельними ділянками для ведення фермерського господарства за ФГ «Спрут». Однак під час перевірки інформації виявилось, що на земельній ділянці 20 га на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області відбувся поділ земельної ділянки та створено 4 нових земельних ділянки по 2 га кожна з кадастровими номерами 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212, 3521180800:02:000:2210. Три з цих ділянок, наказами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14.08.2020, виділено у приватну власність, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , щодо четвертої - наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.05.2020 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекта землеустрою, однак наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14.08.2020, йому відмовлено у наданні ділянки в приватну власність у зв`язку з використанням права на приватизацію.

У зв`язку з цим вважає, що такими трьома рішеннями ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020 та рішенням ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» порушено право позивача на користування майном, а тому такі підлягають скасуванню.

Крім того, просить скасувати державну реєстрацію чотирьох новоутворених земельних ділянок, яка проведена 07.05.2020 та, задля відновлення порушених прав ФГ «Спрут», зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області поновити запис, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку площею 20 га, згідно з планом меж землекористування, розташовану за межами населеного пункту на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_5 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 10.02.1994.

Також просить скасувати записи про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за №№ 42808604, 428076781 та 42808187 від 30.06.2021 за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , відповідно.

позиція відповідачів

Відповідач ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у поданому відзиві заперечив проти задоволення позову, покликаючись на те, що справді 10.02.1994 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею виданого ОСОБА_5 надано в постійне користування земельні ділянки площею 26,1 га (20 га на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області та 6,1 га на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області). Однак згаданий державний акт втратив свою чинність після смерті ОСОБА_5 . Зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства). До земель фермерського господарства не входять земельні ділянки, надані в постійне користування фізичним особам - землекористувачам. Крім того, право постійного користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 27.05.2020 було прийнято наказ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" та віднесено спірну земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності. Оскаржені накази "Про затвердження проектів землеустрою та надання земельної ділянки у власність" і наказ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність" було прийнято після припинення права постійного користування шляхом прийняття наказу від 27.05.2020 № 11-9058/14-20-СГ. Покликався на правові позиції викладені в постанові ВСУ від 23.11.2016 в справі №657/731/14-ц, постанові ВС від 18.03.2019 у справі №922/3312/17, постановах ВС від 24.01.2018 в справі №908/799/17, 13.08.2019 у справі №908/1393/18, 15.10.2019 у справі №920/840/17. Просив в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 у відзиві поданому його представником, адвокатом Піддубним О. Ю., позов не визнав, зазначивши, що позивач не довів порушення його прав. Вважає, що позивачем не доведено, що земельні ділянки, що виділені фізичним особам - відповідачам у цій справі, зокрема і йому утворені внаслідок поділу земельної ділянки позивача, оскільки в жодному з наданих документів, оспорюваних наказів не зазначено, що ділянки виділяються за рахунок або внаслідок поділу земель, що мають яке-небудь відношення до позивача. Зокрема, в наказі від 11.08.2020 вбачається, що ділянка надана ОСОБА_3 із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Посилання позивача на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2020 в справі №912/2886/20 не засвідчують факту порушеного права позивача з боку відповідачів і зокрема ОСОБА_3 , оскільки з такого вбачається право позивача на земельні ділянки різних розмірів, однак не встановлено факту формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, не встановлено кадастрового номера земельної ділянки, акту визначення її меж та факту внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Крім того, згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, отже, для вжиття заходів судового захисту має бути встановлено факт порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача з боку особи, до якої пред`явлено позов, що є предметом доказування по справі.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 правом подачі відзиву не скористались.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

23.04.2021 відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

26.05.2021впідготовчому судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

23.06.2021 підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів.

14.07.2021 ухвалою суду вжито заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчинення дій по розпорядженню земельними ділянками.

21.07.2021 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, яку протокольною ухвалою від 21.07.2021 прийнято для розгляду.

18.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

05.10.2021 розгляд справи в судовому засіданні відкладено за клопотанням представника відповідача.

Розгляд справи по суті проведено 27.10.2021.

В судове засідання 27.10.2021 учасники справи не з`явились.

Від представника позивача, адвоката Мелєзгінова Ю. В. надійшла письмова заява про розгляд справи за його та позивача відсутності, просив позов задоволити та повідомив, що після ухвалення рішення надасть суду докази щодо витрат на правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Від представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Піддубного О. Ю. надійшла заява про розгляд справи без його та відповідача участі, на підставі наявних в справі документів, з урахуванням поданого відзиву.

Відповідачі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 будучи повідомленими належним чином про час та місце проведення судового засідання в суд не з`явились, заяв про про причини неявки не надали.

Зважаючи на положення п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд провів розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР від 10.02.1994 ОСОБА_5 на підставі розпоряджень представника Президента України Гайворонського району Кіровоградської області від 15.11.1993 №416 та від 30.12.1993 № 471 надано в постійне користування земельну ділянку площею 6,1 га на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 6,10 га та на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 20,00 га для ведення селянського (фермерського) господарства (Т. 1 а.с. 24).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-9058/14-20-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 27.05.2020 припинено право постійного користування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 26,1 га на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області надане ОСОБА_5 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею від 10.02.1994 №7 у зв`язку зі смертю (Т. 2 а.с. 109).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2020 в справі № 912/2886/20 задоволено позов ФГ "Спрут" до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (Т. 1 а.с. 15-19), визнано за ФГ «Спрут» право постійного користування земельними ділянками площею 6,10 га в межах згідно з планом на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області та площею 20,00 га в межах згідно з планом на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, які були надані ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі розпорядження представника Президента України Гайворонського району Кіровоградської області для ведення селянського (фермерського) господарства; визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.05.2020 №1-9058/14-20-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».

З статуту ФГ "Спрут" (нова редакція, 2018) вбачається, що його засновниками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Т. 1 а.с. 25-28).

З Витягу з ЄДРПОУ щодо ФГ "Спрут", код Єдрпоу 23095121 (Т. 1 а.с. 29-34) вбачається, що засновниками такого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вид діяльності, зокрема, вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, дата державної реєстрації - 11.09.1995.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-10890/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України за межами населеного пункту на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області; надано у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3521180800:02:000:2212) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 157).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-10888/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України за межами населеного пункту на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області; надано у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3521180800:02:000:2209) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області ОСОБА_4 (Т. 1 а.с. 158).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-10889/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України за межами населеного пункту на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області; надано у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3521180800:02:000:2211) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 188).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-9064/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір - 2 га для ведення особистого сільського господарства.

Відповідно до довідки №07-30/1690 виданої 08.07.2021 Гайворонською міською радою Кіровоградської області за ФГ "Спрут" на території Гайворонської міської ради Голованівського району за межами с. Берестяги обліковується земельна ділянка загальною площею 20 га (без кадастрового номера), яка використовується згідно державного акта на право постійного користування землею від 10.02.1994 №7. З вищезазначеної земельної ділянки на підставі наказів Держгеокадастру у Кіровоградській області було сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2210, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212, площею 2 га кожна (Т. 2 а.с. 79);

Згідно Довідки від 25.06.2021 № 455/108-21 виданої Відділом у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області ФГ "Спрут" користується земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства площею 20 га на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія КР від 10.02.1994, зареєстрований в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №7, виданим на ім`я ОСОБА_5 . На вказаній земельній ділянці ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято накази про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у приватну власність громадянам з кадастровими номерами 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2210, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212 (Т. 2 а.с. 81).

З доданого до довідки 25.06.2021 № 455/108-21 виданої Відділом у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області графічного матеріалу вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2210, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212 виділені із земельної ділянки площею 20 га, яка перебуває у користуванні ФГ "Спрут" (Т. 2 а.с. 82).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №264294587 від 05.07.2021 вбачається, що за ОСОБА_3 30.06.2021 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521180800:02:000:2211 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності - 42808604 (Т. 2 а.с. 83).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №264285586 від 05.07.2021 вбачається, що за ОСОБА_4 30.06.2021 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521180800:02:000:2209 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності - 42807681 (Т. 2 а.с. 84).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №264290788 від 05.07.2021 вбачається, що за ОСОБА_1 30.06.2021 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521180800:02:000:2212 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності - 42808187 (Т. 2 а.с. 85).

норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 24.04.2019 у справі № 128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Отже, спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, якщо він спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин.

У відповідності до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд при розгляді питання про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів (Рішення від 9 лютого 1999 року Справа N 1-7/99) окрім іншого зазначив про те, що - "За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце".

На час видачі Державного акта 10.02.1994 на право постійного користування землею за № 7 виданого громадянці України ОСОБА_5 , на підставі розпорядження представника Президента України Гайворонського району Кіровоградської області від 15.11.1993 № 416 та від 30.11. 1993 № 471, яким надано в постійне користування земельну ділянку площею 26,1 га, з яких: площею 6,10 га, яка розташовано на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області та 20 га на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області для ведення селянського фермерського господарства року діяв Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, який у відповідній редакції передбачав наступне регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надавалась Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства (ст. 7).

Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23).

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляли про їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливими були також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки (частини 1, 2 ст. 51).

Право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялося, зокрема, у разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства (пункт 3 частини 1 ст. 27).

На час державної реєстрації юридичної особи ФГ "Спрут" 11.09.1995 відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 N 2009-XII, який передбачав, зокрема наступне.

Селянське (фермерське) господарство було формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляв голова господарства. На його ім`я видавався Державний акт на право приватної власності на землю або Державний акт на право постійного користування землею; з головою селянського (фермерського) господарства укладався договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, складалися інші документи відповідно до законодавства України (частини 1, 4, 5 ст. 2 Закону № 2009-XII).

Право на створення селянського (фермерського) господарства мав кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання, мав документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і пройшов конкурсний відбір. Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передавались у приватну власність і надавались в користування, в тому числі на умовах оренди. (частини 1, 2 ст. 4 Закону № 2009-XII).

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подавали до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, документально підтверджували їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки, обґрунтування щодо розмірів земельної ділянки і перспектив діяльності селянського (фермерського) господарства (частина 1 ст. 5 Закону № 2009-XII).

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку з його найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку, вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалося державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону (частини 1, 2 ст. 9 Закону № 2009-XII).

Діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється у разі, зокрема, припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених статтями 27 і 28 Земельного кодексу України (пункт 2 частини 1 ст. 29 Закону № 2009-XII).

Таким чином, за змістом наведених вище приписів законодавством, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності фермерського господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ. Крім того, право користування земельною ділянкою мало припинятися з припиненням діяльності селянського (фермерського) господарства (пункт 3 частини 1 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990), а припинення права користування земельною ділянкою мало наслідком припинення діяльності цього господарства (пункт 2 частини 1 ст. 29 Закону № 2009-XII).

19.06.2003 прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною 1 ст. 5, частиною 1 ст. 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Відповідні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 до 22.09.2005 було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 зазначила, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Так само і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц (п. 60 постанови) зроблено висновок про те, що за змістом системного тлумачення статей 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18.12.1990, статей 31, 92 ЗК України від 25.10.2001 після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Натомість право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, за змістом приписів статті 6 ЗК Української РСР від 18.12.1990 у редакції, чинній до 16.05.1992, могло належати лише фізичній особі та згідно з ч. 1 ст. 55 цього кодексу у тій же редакції було об`єктом спадкування у випадку смерті громадянина, який вів селянське (фермерське) господарство. Тому таке право зі створенням селянського (фермерського) господарства до останнього не переходило.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

За положеннями ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Способи формування земельних ділянок визначено в частині 2 наведеної норми.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 Закону).

Відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру на підставі документів, зазначених в ст. 21 Закону.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ст. 24 Закону).

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки (ст. 34 Закону).

В ст. 118 Земельного кодексу України регламентовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, в якій передбачено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За положеннями частини 9 зазначеної норми, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як уже зазначено вище, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

З моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) виникають відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки цим господарством. Такі правомочності набувають сталого юридичного зв`язку саме з фермерським господарством, стають частиною його майна.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення ФГ і подальшої державної реєстрації ФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Звідси у разі смерті громадянина - засновника ФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка загальною площею 26,1 га, що розташована на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 6,1 га та на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 20 га надана ОСОБА_5 згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КР від 10.02.1994 для ведення селянського (фермерського) господарства, яке було нею створено та зареєстровано 11.09.1995.

В силу наведених вище норм законодавства та враховуючи наведену вище судову практику Верховного Суду, після державної реєстрації ФГ "Спрут", до позивача перейшло право постійного користування земельною ділянкою згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КР від 10.02.1994.

Таке також підтверджено рішенням господарського суду Кіровоградської області в справі № 912/2886/20 від 23.11.2020, яке набрало законної сили та в якому суд визнав з ФГ "Спрут" право постійного користування земельною ділянкою площею 20 га на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КП на підставі розпорядження представника Президента України Гайворонського району Кіровоградської області від 15.11.1993 №416 та від 30.12.1993 №471 і визнав недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.05.2020 №11-9058/14-20-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

Визнання, рішенням господарського суду Кіровоградської області в справі № 912/2886/20 від 23.11.2020, недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.05.2020 №11-9058/14-20-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" як акту індивідуальної дії передбачає неможливість його використання з моменту видання (прийняття).

З довідки №07-30/1690 виданої 08.07.2021 Гайворонською міською радою Кіровоградської області, довідки від 25.06.2021 № 455/108-21 виданої Відділом у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та доданого до довідки 25.06.2021 № 455/108-21 виданої Відділом у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області графічного матеріалу вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2210, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212 виділені із земельної ділянки площею 20 га, яка перебуває у користуванні ФГ "Спрут".

У зв`язку з цим суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_3 про те, що позивачем не доведено що виділена відповідачу земельна ділянка сформована внаслідок поділу земельної ділянки належної позивачу.

Як зазначено в пункті 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.

Між тим, своїми наказами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надав іншим особам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, в результаті чого було внесено до Державного земельного кадастру відомості про формування чотирьох нових земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2210, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212. А в подальшому, щодо трьох земельних ділянок, ГУ Держгеокадастр у Кіровоградській області затвердив проекти землеустрою та надав їх у приватну власність фізичним особам.

При цьому наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.05.2020 №11-9058/14-20-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" визнаний недійсним рішенням господарського суду Кіровоградської області в справі № 912/2886/20 від 23.11.2020, яке набрало законної сили, що передбачає неможливість його використання з моменту видання.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що оспорювані накази не можуть вважатися такими, що прийняті на підставі закону, оскільки діяльність ФГ "Спрут" на момент прийняття спірних наказів не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідачем не доведені, а визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.05.2020 №11-9058/14-20-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" як акту індивідуальної дії передбачає неможливість його використання з моменту видання (прийняття).

Отже, оскаржувані накази прийнято з порушенням вище наведених положень Земельного кодексу України та з порушенням прав ФГ "Спрут", оскільки безпідставне припинення права постійного користування земельною ділянкою є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном та порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що є підставою для визнання наказів недійсними.

Відповідачем, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, не надано доказів на підтвердження законодавчо визначених підстав припинення права постійного користування ФГ "Спрут" земельною ділянкою без кадастрового номера, площею 20 га на території Берестягівської сільської ради Голованівського (раніше Гайворонського) району Кіровоградської області, а відтак дії щодо скасування державної реєстрації такої земельної ділянки та її фактичного поділу на новостворені земельні ділянки є протиправними.

Наявність протиправного запису про державну реєстрацію новостворених 4-х земельних ділянок з іншими кадастровими номерами, порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно Державного акту серії КР від 10.02.1994.

При цьому, у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права. Суд вважає, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити його становище та захистити порушене право і законний інтерес.

Відтак, за висновком суду, ефективним засобом захисту прав позивача в даному випадку є скасування державної реєстрації 4-х новостворених земельних ділянок та зобов`язання поновити запис щодо земельної ділянки площею 20 га на території Берестягівської сільської ради Голованівського (раніше Гайворонського) району Кіровоградської області.

Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" в редакції Закону України від 05.12.2019 N 340-IX, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

При цьому, за вимогами абзацу п`ятого наведеної норми (ч. 1 ст. 24 Закону) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Наведеним вище повністю спростовуються заперечення відповідача ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначені у відзиві, а покликання відповідача на практику ВС спростовується наведеною вище судовою практикою ВП ВС, зокрема постановами від 05.11.2019 у справі №906/392/18, 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц, 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Між тим, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Т. 2 а.с. 83-85), станом на 05.07.2021, встановлено, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521180800:02:000:2209 площею 2 га зареєстровано за ОСОБА_3 ; право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521180800:02:000:2211 площею 2 га зареєстровано за ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521180800:02:000:2212 площею 2 га зареєстровано заТарасовою Надією Миколаївною . При цьому встановлено відсутність реєстрації будь-яких речових прав на новостворену земельну ділянку кадастровий номер 3521180800:02:000:2212 площею 2 га.

У зв`язку з наведеним, скасування державної реєстрації здійснюється з визнанням нечинним рішень про затвердження такої документації та з припинення прав власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212 і без визнанням нечинним рішення про затвердження такої документації та без припинення права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521180800:02:000:2210.

Згідно з пунктом 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Водночас, державний кадастровий реєстратор, відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" не є самостійним суб`єктом владних повноважень, а є державним службовцем, який в межах покладених на нього обов`язків, перебуваючи у трудових відносинах з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру реалізує визначені Законом України "Про державний земельний кадастр" та Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру функції центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, серед яких і скасування державної реєстрації земельної ділянки. Тобто фактично кадастровий реєстратор є лише особою, яка вносить інформацію до ДЗК, проте не приймає жодних рішень щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, її поділу, не затверджує технічну документації та не вчиняє жодних дій, які б впливали на виникнення чи припинення у певної особи прав та обов`язків, а лише вносить відповідні відомості до ДЗК.

Окрім того, державний кадастровий реєстратор, який здійснював скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 20 га, що перебуває в постійному користуванні ФГ "Спрут", здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні виключно на підставі поданих заяв. В даному випадку саме ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області наділялось повноваження щодо розпорядження відповідними земельними ділянками.

За вказаних обставин є обґрунтованими позовні вимоги ФГ "Спрут" про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації новостворених земельних ділянок та про поновлення запису про земельну ділянку площею 20 га, які пред`явлено до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФГ "Спрут" у даній справі підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, вжиті за ухвалою суду від 14.07.2021 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з п.5 ч.7 ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Крім того, враховуючи, що представником позивача 27.10.2021, до судових дебатів подано заяву про продовження строку надання доказів сплати судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до положень п. 2 ч. 8 ст. 141, п.5 ч.7 та п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України слід надати позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним витрат до 01.11.2021, включно та призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст. 16 ЦК України, ст. 116, 118, 141, 152 ЗК України, статтями 4, 10, 76, 133, 141, 158, 224, 246, 264, 265, 268 ЦПК України, -

ухвалив:

позов Фермерського господарства «Спрут» (місце знаходження: 26314, с. Мощене Голованівського району Кіровоградської області, вул. Пушкіна, 53, код в ЄДРПОУ 23095121) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кіровоград, вул. Корольова, 26, код в ЄДРПОУ 39767636), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) задовольнити.

Визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області:

-№11-10889/14-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020;

-№11-10890/14-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020;

-№11-10888/14-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність» від 14.08.2020;

-№11-9064/14-20-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» від 28.05.2020.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, кадастровий номер 3521180800:02:000:2209, 3521180800:02:000:2210, 3521180800:02:000:2211, 3521180800:02:000:2212.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області поновити запис шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку площею 20 га, згідно з планом меж землекористування, яка розташована за межами населеного пункту Берестягівська сільська Голованівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства,що була надана ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 10.02.1994.

Скасувати запис №42808604 від 30.06.2021 про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3521180800:02:000:2211 за ОСОБА_3 .

Скасувати запис № 42807681 від 30.06.2021 про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3521180800:02:000:2209 за ОСОБА_4 .

Скасувати запис №42808187 від 30.06.2021 про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3521180800:02:000:2212 за ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в користь Фермерського господарства «Спрут» 13620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн сплаченого судового збору.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Фермерського господарства «Спрут» на 15.11.2021 о 13 год 30 хв в приміщенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Визначити Фермерському господарству «Спрут» строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 01 листопада 2021 року включно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду або через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М. В. Венгрин

Дата документу 27.10.2021