Справа № 698/756/20

Провадження № 2/698/62/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 р. смт Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань Гончар Т.О., Пугачовській Т.І.,

за участі позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Безуглого Б.І.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та поділ майна, що є спільною власністю подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача та просить виділити кожному з подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по 1/2 ідеальній частині житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 - житлового будинку, веранди, ганку, сараю 1980 року побудови, сараю 1980 року побудови, сараю 1975 року побудови, убиральні, льоху, огорожі, воріт з хвірткою, та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2811 га за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , загальною вартістю 34 583 грн., кожна частина без виділення в натурі.

Позов мотивує тим, що в квітні 2018 році вона разом з відповідачем працювали за кордоном, де проживали однією сім`єю і мали спільний бюджет. На початку жовтня 2018 року вони приїхали в смт. Єрки Катеринопільського району, і подали заяву на реєстрацію шлюбу до Єрківської селищної ради, в цей час вона була уже вагітна. Оскільки вони продовжували жити однією сім`єю, мали спільний бюджет, вели спільне господарство то 14 листопада 2018 року за спільні кошти купили спірний житловий будинок та земельну ділянку. 3 грудня 2018 року вони зареєстрували шлюб з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . 18 травня 2020 року шлюбні відносини були припинені, а шлюб розірвано відповідно до рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області. Після розірвання шлюбу відповідач позбавив її можливості проживати в цьому будинку, тому вирішити питання про його розподіл та виділення часток в натурі неможливо. Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною власністю, між ними не досягнуто. Вважає, що житловий будинок та земельну ділянку необхідно розподілити в рівних долях між нею та відповідачем, виділивши кожному по 1/2 ідеальній частині.

Спір з відповідачем в досудовому порядку вирішити не вдалося, просить вирішити питання в судовому порядку. Втім, під час судового розгляду, за клопотанням сторін, судом надався строк для вирішення спірного питання мирним шляхом.

Ухвалою від 01.02.2021 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, та просить 1) встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки, в незареєстрованому шлюбі з квітня 2018 року до дня реєстрації шлюбу, до 3 грудня 2018 року; 2) виділити кожному з подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по 1/2 ідеальній частині житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 - житлового будинку, веранди, ганку, сараю 1980 року побудови, сараю 1980 року побудови, сараю 1975 року побудови, убиральні, льоху, огорожі, воріт з хвірткою, та Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2811 га за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , загальною вартістю 34 583 грн., кожна частина без виділення в натурі.

Позивачка в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги у повному обсязі, та просила їх задовольнити. Позивачка надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, відзив до суду не надав. Пояснив, що будинок та земельну ділянку придбав за власні кошти. З квітня 2018 року вони зустрічались, однак він все робив за власні кошти, в тому числі візи для поїздки за кордон. Удвох були в Чехії з 15.05.2018 року по 03.11.2018 року, проживали разом, про вагітність дізнався вже за неділю до повернення до дому. Після укладення шлюбу змінились їхні відносини.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що продала будинок за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який на час укладення договору купівлі-продажу проживав в зазначеному будинку разом з ОСОБА_1 , гроші в руки їй давав ОСОБА_2 , а чиї вони були не уточнювалося.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який є сводним братом відповідача, в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 платив за будинок власні кошти, а в придбаному будинку вони проживали разом відразу після повернення з Чехії, а до цього не проживали разом, а зустрічалися.

Свідок ОСОБА_7 , яка є матір`ю відповідача, суду показала, що після повернення з Чехії в жовтні 2018 року, ОСОБА_1 була вагітна і проживала разом з ОСОБА_2 у спірному будинку, вони вели господарство, тримали свиней та обробляли город, ОСОБА_1 господарством не займалася, оскільки була вагітна, а гроші за будинок у вигляді авансу сплатив ОСОБА_2 і після повернення з Чехії розрахувався повністю.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 знаходиться у дружніх відносинах, знає їх тривалий час та заходила в гості, допомагала з ремонтом та перевезенням речей. Після повернення з Чехії в жовтні 2018 року вони разом займалися купівлею будинку та подали заяву про укладення шлюбу, за час проживання в спірному будинку разом вели спільне господарство, тримали свиней.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання показала, що знає позивачку та відповідача приблизно чотири роки, які в грудні 2019 році одружилися, а до того часу проживали разом в будинку в смт Єрки, де вона бувала, вони вели спільне господарство, тримали свиней, а після повернення з Чехії, де позивачка і відповідач працювали разом на фермі ОСОБА_1 завагітніла і постійно проживала в спірному будинку разом з ОСОБА_2 , який робив ремонт, каналізацію та обладнав будинок побутовою технікою.

За клопотанням представника позивачки адвоката Безуглого Б.І. свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні не допитувався в зв`язку із погіршенням стану здоров`я.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача, покази свідків, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах уточнених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Верховний Суд України у своєму листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 р. зазначив, що до заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо).

Згідно ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно роз`яснень, що наведені в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, шо притаманні подружжю.

Верховний суд у постанові від 15.08.2019 року у справі № 588/350/15 вказав, що вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди мають встановити факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясувати час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Рішенням Катеринопільського районного суду від 18 травня 2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що позивач та відповідач офіційно між собою зареєстрували шлюб 03 грудня 2018 року. Заява про державну реєстрацію шлюбу зареєстровано за № 9 від 02 листопада 2018 року, що підтверджується копією заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_14 до Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Як вбачається з матеріалів справи, показів свідків, сторони тривалий час проживаючи разом, вели спільне господарство, та спільно придбали нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку. Спірний житловий будинок та земельну ділянку було оформлено на відповідача, що підтверджується договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 14 листопада 2018 року.

Однак факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу сторін слід встановити з 02 листопада 2018 року до 03 грудня 2018 року, оскільки беззаперечних доказів про спільне проживання, спільний бюджет та ведення спільного господарства за інший час, до суду не надано.

Встановлення судом зазначеного факту повністю відповідає вимогам щодо розгляду судом цивільних справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, в тому числі справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Щодо позовних вимог в частині поділу майна подружжя (набутого за час спільного проживання однією сім`ю) то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21, ст. 36 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно із ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу (Право спільної сумісної власності подружжя).

Таким чином, при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Суд знаходить доведеним, що житловий будинок та земельна ділянка згідно договорів купівлі-продажу від 14 листопада 2018 року, придбані за спільні кошти позивачки та відповідача. Вказаний факт доведений показами свідків, письмовими доказами та не спростований відповідачем.

Суд відхиляє пояснення відповідача, що спірне майно придбане за його власні кошти, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаного до суду не надано.

У відповідності зі ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

На підтвердження вимог в частині поділу майна, позивачка додала, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини, копію договорів купівлі-продажу, технічний паспорт, що обґрунтовує підстави вважати майно спільним подружнім.

Таким чином, з огляду на досліджені докази по справі, як кожного окремо так і їх в сукупності, враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги те, що спірне майно було придбано в період спільного проживання однією сім`єю позивачки та відповідача з 02.11.2018 року до 03.12.2018 року, суд приходить до висновку про те, що дане майно є спільною власністю сторін і підлягає поділу порівну.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що в частині вимоги щодо поділу земельної ділянки площею 0,2811 га за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території, розташованою за адресою АДРЕСА_1 позов підлягає частковому задоволенню, оскільки з матеріалів справи встановлено та уточнено представником позивачки в судовому засідання розмір спірної земельної ділянки площею 0,1497 га, яка була придбана в період спільного проживання сторін, відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2021 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею судові витрати у виді сплаченого судового збору з урахуванням частково задоволеного позову в розмірі 420 грн 40 коп. та витрати за надану правничу допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 03 листопада 2021 року до 03 грудня 2018 року .

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по Ѕ ідеальній частині житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 - житлового будинку, веранди, ганку, сараю 1980 року побудови, сараю 1980 року побудови, сараю 1975 року побудови, убиральні, льоху, огорожі, воріт з хвірткою, та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1497 га за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , загальною вартістю 34 583 грн., кожна частина без виділення в натурі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 понесені нею витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 (сорок) коп. та витрати за надану правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Суддя В.В. Лазаренко