Справа № 419/1252/21

Провадження № 1-кп/419/198/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 Новоайдарський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Шапка О.О.,

за участю прокурора Жівотченка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Новоайдар кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62019050000001814 від 19 листопада 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка, Теофіпольський район, Хмельницька область, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді командира бойової машини- командира 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А1008, у військовому званні «старший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

встановив:

Відповідно до Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок», 20.05.2019 року ОСОБА_1 призвано на військову службу за контрактом на три роки, та наказом командира військової частини А1008 від 23.09.2019 ОСОБА_1 було призначено на посаду командира бойової машини командира 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А1008, військове звання- старший сержант.

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом та проходячи військову службу під час дії особливого періоду у військовій частині А1008 (Луганська область, Новоайдарський район, н.п. Кримське), порушуючи вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1.2 ст. 1, п.4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, через особисту недисциплінованість, діючи з особистих мотивів, з прямим умислом, спрямованим на порушення порядку проходження військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме 03.11.2019 року не з`явився вчасно на службу без поважних причин з відпустки до підрозділу військової частини А1008, який тимчасово дислокувався у н.п. Кримське, Новоайдарський район, Луганської області та ухилявся від проходження військової служби без поважних причин до 12.05.2021 року, проводячи час на власний розсуд поза місцем служби, не пов`язуючи свою діяльність з виконанням обов`язків військової служби та перебуваючи у цей час за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене військовослужбовцем в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України, скористався своїм правом щодо відмови від дачі показань щодо себе.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.4 ст.407 КК України, за ознаками не з`явлення вчасно без поважних причин на службу, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд, зокрема враховує особу ОСОБА_1 , а саме те, що згідно службової характеристики зарекомендував себе з негативної сторони, відповідно до вимоги є такий, що раніше не судимий, на обліку у лікаря- нарколога або лікаря-психіатра не перебуває, на утриманні осіб не має.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.66 КК України, є його щире каяття у вчиненому злочині, активна участь у розкритті злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.

За таких обставин суд вважає, що при обранні ОСОБА_1 міри покарання у виді позбавлення волі, можливо застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речових доказів та процесуальних витрат по справі не має.

Керуючись ст.ст.349, 371-373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (під час проходження військової служби - до командира військової частини, якому підпорядкований); повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання (під час проходження військової служби - командира військової частини, якому підпорядкований).

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Ю.О. Глазкова