Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/278/18-к

1-кс/287/201/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Олевськ

Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., з участю секретаря судового засідання Кострицької Т.П., прокурора Вінійчук Я.М., слідчого Козловця В.В., розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060260000677 від 21.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області від слідчого СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Козловця В.В., за погодженням з прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури Вінійчук Я.М., надійшли матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060260000677 від 21.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можуть виникнути наступні ризики:

- підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як після вчинення злочину останній своє місце проживання покинув;

- підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, тобто підозрюваний шляхом шантажу, погроз може незаконно впливати на потерпілих;

- підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній неодноразово раніше судимий.

Слідчий Козловець В.В. в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, при цьому доказів оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук суду не надав. Також, вважає, що вказане клопотання не можливо розглядати без участі підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні заявлене клопотання підтримала з підстав зазначених у ньому, вважає, що клопотання слід задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 до суду для розгляду клопотання не з`явився.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 2 вищевказаної статті слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

За правилами частини 2 статті 211 КПК України, затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно до положень ст.186 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Відповідно до ч.1 ст.193КПКУкраїни розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутністю підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Враховуючи вищенаведене, і з урахуванням повного, неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави,враховуючи принцип поваги до свободи особистості, оскільки підозрюваного ОСОБА_1 не затримано та не доставлено в суд для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу слід відмовити за правилами статті 193 КПК України, оскільки розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відсутність підозрюваного суперечить вимогам КПК України.

Слід зазначити, що ч. 6 ст. 193 КПК України не може бути застосована у цьому випадку, оскільки підозрюваний не оголошений у міжнародний розшук.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 186, 193, 194 ч. 1, 2, ст.ст. 211, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Козловця В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060260000677 від 21.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: Л. В.Винар