Справа № 22-Ц- 1701/ 2007 р.                                       Головуючий! інст. - Саркісян О.А.

Категорія-визнання угоди дійсною                               Доповідач - Шевченко Н.Ф.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27      березня   2007   року   судова   колегія   судової   палати   з   цивільних   справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                                    Ізмайлової Г.Н.

суддів                                                Шевченко Н.Ф., Кружиліної О.А.

за участю секретаря                        Білицькій Ю.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 06 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби в Орджонікідзевському районі м. Харкова, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, визнання права власності на квартиру, звільнення квартири з-під арешту,

ВСТАНОВИЛА:

10 вересня 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби в Орджонікідзевському районі м. Харкова, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, визнання права власності на квартиру, звільнення квартири з-під арешту.

Зазначені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.05.2001 року він уклав з ОСОБА_2 договір задатку на забезпечення укладення угоди купівлі-продажу, відповідно якого останній зобов'язався продати йому свою квартиру АДРЕСА_1 за 27500 грн.

Свій обов'язок про повний розрахунок з ОСОБА_2 він виконав, передав останньому суму вартості квартири, поселився в ній, проте оформити договір купівлі-продажу у нотаріальній конторі вони не змогли, оскільки на квартиру державним виконавцем накладений арешт, у зв'язку з боргами ОСОБА_2 перед третіми особами, відповідачами по справі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали, посилаючись на те, що заборгували ОСОБА_1 27500 грн., проте борг вчасно не повернули, тому погодились переоформити на нього квартиру, але оскільки спірне житло знаходилось під арештом, договір купівлі-продажу не оформили.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 позов не визнали, посилаючись на те, що спірна квартира знаходилась під арештом у зв'язку з виконанням судового рішення за їх позоаом до ОСОБА_2 про стягнення з нього суми боргу.

Представник відповідача Державної виконавчої служби у Орджонікідзевському районі м.Харкова проти позову заперечував, посилаючись на те, що ним правомірно було накладено арешт на спірну квартиру.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1   відмовлено.

2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати як таке, що постановлене з порушеннями норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне оформлення не вимагається.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами по договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було досягнуто згоди з істотних умов, передбачених ст.224 ЦК України.

Проте матеріали справи свідчать, що постановою державного виконавця Орджонікідзевського району м. Харкова від 17.07.2000 року у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу у сумі и 32390 грн. був накладений арешт на все майно боржника (а.с.28).

Вказана постанова була направлена у міське бюро технічної інвентаризації та прийнята ним до виконання і залучена до інвентаризаційної справи спірної квартири (ах. 219).

Відповідно роз'ясненням, викладеним у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28 квітня 1978 року з послідуючими змінами не може бути визнана угода дійсною відповідно ч.2 ст.47 ЦК України, якщо були в наявності передбачені законом обмеження.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що угода купівлі-продажу квартири між сторонами не була укладена не через ухилення ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення договору, а через наявність накладеної заборони на її відчуження.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та вимогам ст.47 ЦК України.

За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у позові про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 06 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.