Справа №22 ц- 1533 /2007 р. Головуючий 1 -Ї інстанції -
Категорія: визнання права Божко В.М.
власності Доповідач: Карімова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2007 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.,
суддів: Кірсанової Л.І.,
Зазулинської Т.П., при секретарі: Зелінській І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють від імені ОСОБА_3, на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 29 січня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на Уг частину житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Уг частини земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 21.03.1992 р. до 31.10.1996 p., але ще до реєстрації шлюбу з 1982 року проживали разом однією сім'єю, мали єдиний бюджет.
У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя та визнання за ним права власності на Уг частину земельних ділянок за НОМЕР_1,НОМЕР_2 площею 600 кв.м з поліпшенням ( жилим будинком площею 130, 47 кв.м), що знаходяться на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області та зареєстровані на праві приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_3 В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що зазначене нерухоме майно було придбане ними у період шлюбу на сумісні кошти.
Не заперечуючи проти зазначених позовних вимог, ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про поділ нерухомого майна, що придбане під час їх шлюбу. Просила визнати за нею право власності на Уг частини земельної ділянки НОМЕР_3 розміром 0,09 га, що розташована у садівному товаристві „Бриз" на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, разом із будівлями, які розташовані на цій ділянці.
Посилалася на те, що під час шлюбу вона разом з чоловіком приймала участь в обробці земельної ділянки та будівництві будинку, який розташований на ній, тому це майно є сумісним майном подружжя (а.с.91).
Третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, посилаючись на те, що з 15.10.1997 р. вона є членом садівничого товариства „Бриз", користується земельною ділянкою НОМЕР_3 розміром 0,09 га, разом зі своєю сім'єю будувала на цій земельній ділянці садівний будинок, подала заяву на приватизацію зазначеної земельної ділянки та виготовлення земельно-кадастрової документації.
2
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 29 січня 2007 року позов ОСОБА_4 задоволено та за ним визнано право власності на Уг частину земельних ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2 площею 600 кв. м з поліпшенням ( жилим будинком площею 130, 47 кв.м), що знаходяться у садівному товаристві „Бриз" на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права приватної власності на Уг частину земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,09 га , розташованої у садівному товаристві „Бриз" на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють від імені ОСОБА_3, просять змінити це рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на Уг частину земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,09 га, розташованої у садівному товаристві „Бриз" на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, і майна на ній, та задовольнити зазначені вимоги ОСОБА_3
Посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, а також порушенням ним норм матеріального та процесуального права.
Зазначають, що судом необґрунтовано встановлено, що характер виникнення спільної власності на землю, насадження, будівлі на ділянці НОМЕР_3 встановлюється Державним актом на землю, проектом та дозволом на будівництво.
Вважають, що право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_3 виникло у ОСОБА_4 під час перебування подружжя у шлюбі на підставі рішення виконкому селищної ради Вовчанського району Харківської області від 07.09.1995 р. за № 86, яке й на сьогоднішній час не скасоване, а відповідно до вимог ЗУ України 1990 р. Державний акт на землю лише посвідчує, а не встановлює право такої власності. Хоча ОСОБА_4 і ухилявся від оформлення акту на цю земельну ділянку, вона є спільним майном подружжя.
Вважають також, що садівний будинок, до якого не були застосовані положення ст. 105-1 ЦК України 1960 p., є об'єктом права власності відповідно до п.1 ст. 13 Закону України „Про власність".
Посилаються також на безпідставність посилань ОСОБА_5 на те, що спірна земельна ділянка закріплена за нею, оскільки ОСОБА_3 не давала такої згоди, а місцевою радою вилучення цієї ділянки у ОСОБА_4 та передачі її іншій особі відповідно до ст.. 19 ЗК України 1990 р. не провадилася.
Крім того посилаються на те, що протокол засідання правління садивного товариства „Бриз" від 15.10.1997 р. неналежно оформлений, що викликає сумніви у належній процедурі прийняття ОСОБА_5 до членів цього товариства.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( до шлюбу ОСОБА_6) були членами садівного товариства (СТ) „Бриз" та користувалися земельними ділянками відповідно за НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
Згідно рішень зборів правління цього товариства від 24.09.1991 р. було задоволено проханняОСОБА_6 про виділення їй іншої земельної ділянки під дачне будівництво замість земельної ділянки НОМЕР_4, яка була анульована у зв'язку з передачею частки цієї ділянки іншим членам товариства, що користувалися ділянками № 72 та НОМЕР_3 ( ОСОБА_4).
3
Відповідно до протоколу засідання правління СТ „Бриз" від 15.10.1997 р. були задоволені: заява ОСОБА_4 про вихід із членів цього товариства та заява ОСОБА_7 про прийняття її у члени товариства та закріплення за нею земельної ділянки НОМЕР_3.
Зазначені рішення СТ „Бриз" не оспорювалися сторонами у встановленому законом порядку, що й підтвердили учасники процесу у суді апеляційної інстанції.
Тому посилання апелянтів на неправомірність вказаних рішень СТ „Бриз" є безпідставними.
Факт користування ОСОБА_5 вказаною земельною ділянкою з 1997 року підтверджений книжкою СТ „Бриз" та квитанціями про оплату цільових та інших внесків на її ім'я, досліджених судами першої та апеляційної інстанції., а також дозволом Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 09.08.2004 р. на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок для ведення садівництва для передачі безкоштовно у приватну власність членам СТ „Бриз" (а.с. 114-118).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Старосалтівської сільської ради народних депутатів Вовчанського району Харківської області від 07.09.1995 р. передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 для садівництва земельну ділянку НОМЕР_3 розміром 0,09 га, розташовану у СТ „Бриз" (а.с. 94). Між тим державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_4 видано не було.
Зазначені обставини не оспорювалися сторонами й у суді апеляційної інстанції. Посилання апелянтів на те, що відповідно до цього рішення виконкому Старосалтівської сільської ради ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку, безпідставні й не грунтуються на законі.
Відповідно до вимог ст.ст. НОМЕР_2, 22, 23 ЗК України 1990 р. (зі змінами, внесеними 15.05.1992 p.), право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право(державними актами, які видаються і реєструються сільськими радами).
Зазначені вимоги містяться й у п.З Декрету Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12. 1992 р.
Відповідно до вимог ст. 81 та розділу ЇХ „Прикінцеві положення" Земельного Кодексу України 2001 р. особам, які одержали земельні ділянки у власність до набрання чинності цим Кодексом, якщо це підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю, зберігається право приватної власності й після введення його в дію.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що земельна ділянка НОМЕР_3 у СТ „Бриз" не зареєстрована як приватна власність ОСОБА_4, тому не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ґрунтується на законі.
Відповідно до вимог ст.ст. 181 та 182 ЦК України право власності на нерухомі речі ( у тому числі земельні ділянки та об'єкти, розташовані на них), їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації.
Оскільки садівний будинок, який розташований на спірній земельній ділянці не зареєстрований відповідно до вимог чинного закону, він не є об'єктом права власності відповідно до п.1 ст. 13 Закону України „Про власність" і не може бути предметом поділу між подружжям або іншими особами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваної частині відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 3НОМЕР_2, 319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
4
Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 29 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили.