ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року м. Київ № 640/14754/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернуся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 квітня 2021 року № 194 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП» в частині накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани на старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не правомірно притягнуто позивача до відповідальності, оскільки в межах службового розслідування його вину або причетність у втраті речових доказів не встановлено. Позивачем зазначено, що у відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження ним були вжиті всі заходи по зберіганню речових доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14754/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що контролюючим органом правомірно відповідно проведено службове розслідування та як наслідок прийнято наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 квітня 2021 року № 194 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 28 грудня 2019 року № 691 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Броварського відділу поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 квітня 2021 року № 194 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП» за порушення вимог статей 3, 18, 64 та 91 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року за № 2337- VIII та пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпункту 3 пункту 1 розділу II, пункту 3 пункту 1 розділу III Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06 липня 2017 року № 570, статей 2, 9, 28 Кримінального процесуального кодексу України, що виразилось у неналежному проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року, старшому слідчому відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Матеріали справи свідчать, що до керівництва Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов рапорт т.в.о. начальника сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області щодо виявлених недоліків під час проведення інвентаризації речових доказів у Броварському РУП ГУНП в Київській області.

У своєму рапорті начальник сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_3, який на той час перебував на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області, зазначив, що під час проведення інвентаризації речових доказів, згідно наказу Броварського РУП ГУНП в Київській області № 42 від 04 лютого 2021 року у Броварському районному управлінні поліції за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24, виявлено відсутність речових доказів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року, а саме:

спеціальний пакет № SUD1030790, всередині якого знаходиться мобільний телефон марки «SAMSUNG», чорного кольору та мобільний телефон марки «SAMSUNG», металевого кольору, сім-картка ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ»;

спеціальний пакет № SUD1030791, всередині якого знаходиться мобільний телефон марки «Самсунг» та чохол до нього;

спеціальний пакет № SUD7137888, всередині якого знаходиться жорсткий диск об`ємом 500 Gb S/N Z2ANR6NX, жорсткий диск об`ємом 80 Gb S/N S00JJ1QY7B237 та флеш-накопичувач «COOP RAM» об`ємом 8 гігабайт;

спеціальний пакет № 7137885, всередині якого знаходяться кайданки;

спеціальний пакет № 7137883, всередині якого знаходиться відеореєстратор «Celsior» з маркуванням F802D0028;

спеціальний пакет № 0012075, всередині якого знаходиться ніж та попереднє пакування;

спеціальний пакет № 02693272, всередині якого знаходиться: фрагменти фольги в кількості приблизно 60 шт., два поліетиленові зіп-пакети всередині, яких знаходяться зіп-пакети;

спеціальний пакет № SUD1030789, всередині якого знаходиться: три ключа з брилоком;

спеціальний пакет № SUD1030788, всередині якого знаходиться: два дозволи на зброю;

конверт, всередині якого знаходиться банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ;

конверт, всередині якого знаходяться: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «ARMADA», д.н.з. НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «SUZUKI» моделі «GSX1300R Hayabusa», д.н.з. НОМЕР_4 , серія НОМЕР_5 ;

конверт, всередині якого знаходиться візитівка «Michelin»;

конверт, всередині якого знаходиться банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , банківська картка «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_7 , та тримача для сім картки оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» з мобільним номером НОМЕР_8 - 12;

спеціальний пакет № 0007504, до якого поміщено спеціальний пакет № SUD1030999 згорток фольги всередині якого порошкоподібна речовина рожевого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,135 г.;

спеціальний пакет № 5313670, до якого поміщено медичний шприц з пастоподібною речовиною;

спеціальний пакет № 0021166, до якого поміщено згорток фольги в середині якого порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходилася у згортку з фольги містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,155 г.;

спеціальний пакет № 0013558, до якого поміщена порошкоподібна речовина, яка знаходилася у згортках з фольги містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 2,721 г.;

спеціальний пакет № 0035107, до якого поміщено порошкоподібні речовини, які містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 38,566 г;

спеціальний пакет № 0021174, до якого поміщено згорток фольги в середині якого порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходилася у згортку з фольги містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 2,277 г.;

спеціальний пакет № 5313662, до якого поміщено електронні ваги та нашарування речовини білого кольору, які виявлено на електронних вагах, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,0007 г.

22 червня 2020 року до Броварського ВП ГУНП в Київській області надійшов рапорт старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_1, про те, що на території Київської області, Броварського району та м. Бровари особа «А» займається збутом психотропної речовини, що знаходяться у незаконному обігу - «Амфетамін». Дана подія була зареєстрована в ІТС ІПНП Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області від 22 червня 2020 року за № 17261.

Відомості вказаної події внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 червня 2020 року за № 12020110130001878 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2, 3 статті 307 Кримінального кодексу України.

Надалі, встановлено, що слідчими СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області проведено обшуки, в ході яких вилучені вищезгадані об`єкти та речі, які визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженню та в подальшому передані до кімнати зберігання речових доказів Броварського ВП ГУНП в Київській області, про що наявні «Квитанції про отримання речових доказів» з підписом особи, яка прийняла на зберігання та ОСОБА_2 .

При вивченні дисциплінарною комісією «Журналу обліку речових доказів» та «Журналу обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу» Броварського РУП ГУНП в Київській області встановлено, що 25 грудня 2020 року ОСОБА_1 здано речові докази по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року, а саме спеціальні пакети: SUD1030790, SUD1030791, SUD7137888, SUD7137885, № 7137883, № 0012075, № 02693272, № 5313670, SUD1030789, SUD1030788, чотири паперові конверти (п/п № 201, 202, 203, 204 Журналу обліку речових доказів) та спеціальні пакети: № 0007504, № 0021166, № 0013558, № 0035107, № 0021174, № 5313662 (п/п № 166, 167, 168, 169 Журналу обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу) до кімнати речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області.

Крім того, в ході проведення службового розслідування встановлено, що з метою подальшої конфіскації майна, передбаченої частини 3 статті 307 Кримінального кодексу України, слідчими СВ Броварського ВП було вилучено транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «ARMADA», д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, який поміщено до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського ВП та до Броварського міськрайонного суду Київської області подано клопотання про арешт майна, про що в подальшому отримано відповідну ухвалу суду від 20 жовтня 2020 року справа № 361/7089/20 провадження № 1-кс/361/1788/20, на виконання якої ОСОБА_1 лише через два місяці, а саме 16 січня 2021 року направлено до Сервісного центру МВС України копію ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області про арешт транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «ARMADA», д.н.з. НОМЕР_2 .

У подальшому, встановлено, що транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «ARMADA», д.н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку з несвоєчасним повідомленням Сервісного центру МВС України про арешт вказаного автомобіля старшим слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1 , у рамках кримінального провадження № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року, в період проведення досудового розслідування, а саме 19 грудня 2020 року було перереєстровано на іншу особу, що призвело до втрати даного речового доказу.

У ході проведення службового розслідування опитано начальника сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 , який повідомив, що посада поліцейського зі збереження речових доказів вакантна, згідно з усних вказівок керівництва Броварського ВП ГУНП в Київській області, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , він організовував роботу по здачі речових доказів до кімнати збереження речових доказів.

Так, 18 листопада 2020 року до кімнати збереження речових доказів ОСОБА_1 були здані речові докази по кримінальному провадженню № 12020110130001878 від 23.06.2020, а саме: зброя: спецпакет № 4090166, спецпакет № 4155773, чорний кейс скріплений стяжками, №№ 7575481, 7575482, 7575483, які поміщено до сейфу в кімнаті збереження зброї Броварського ВП ГУНП в Київській області.

У подальшому, 25 грудня 2020 року до кімнати збереження речових доказів ОСОБА_1 здані речові докази по кримінальному провадженню № 12020110130001878 від 23.06.2020, а саме речові докази, поміщені до спеціальних пакетів: №№ SUD1030790, SUD1030791, 7137885, 7137883, 0012075, 02693272, SUD1030789, SUD1030788, 0007504, 0021166, 0013558, 0035107, 0021174, 5313662, 5313670, чотири паперові конверти, де останні і знаходились.

Надалі, наказом Броварського РУН від 04 лютого 2021 року № 42 призначено проведення щорічної чергової інвентаризації речових доказів. У ході проведення вказаної інвентаризації ОСОБА_3 виявлено нестачу речових доказів по кримінальному провадженню № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року, про що останнім рапортом повідомлено керівника Броварського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції ОСОБА_6 .

У ході інвентаризації ОСОБА_3 дізнався, що серед зниклих речових доказів були наркотичні засоби та інші речі, які вилучались у підозрюваного ОСОБА_7

ОСОБА_3 додав, що ОСОБА_8 , який на той час перебував на посаді слюсаря-ремонтника та електромонтера, маючи фактичний доступ до кімнати зі збереження речових доказів Броварського РУП, так як в даній кімнаті зберігаються ключі від приміщень Броварського РУП, інколи надавав доступ слідчим та дізнавачам для поміщення речових доказів до вказаної кімнати, міг викрасти речові докази і, таким чином, сприяти уникненню його сина підозрюваного ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності. Крім того, ключів від сейфу, який знаходиться в кімнаті збереження зброї Броварського РУП ГУНП в Київській області, де зберігається зброя останній не мав.

У подальшому, під час проведення службового розслідування опитано старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1.

Так, останній повідомив, що здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року. Після проведення всіх необхідних слідчих дій та прийнятих процесуальних рішень, об`єкти та речі, які визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженню, були передані до кімнати зберігання речових доказів, згідно «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого Постановою КМ України від 19 листопада 2012 року № 1104, у матеріалах кримінального провадження наявні «Квитанції про отримання речових доказів» з підписом відповідальної особи, а саме ОСОБА_3 , а також у «Книгах обліку речових доказів» ОСОБА_1 зроблені відповідні відмітки.

Вищезазначені матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом у січні 2021 року скеровані до Броварської місцевої прокуратури Київської області.

Зі слів заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_5 ОСОБА_1 стало відомо про зникнення вищевказаних речових доказів.

Також, ОСОБА_1 додав, що в ході проведення обшуків по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року слідчими СВ Броварського ВП було вилучено транспортний засіб марки «Nissan Armada», чорного кольору, який поміщено до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського ВП та до Броварського міськрайонного суду подано клопотання про арешт майна, про що в подальшому отримано відповідну ухвалу суду. Дану ухвалу суду отримано близько 2-3 листопада 2021 року, для виконання якої ОСОБА_1 16 січня 2021 року направлено до Сервісного центру МВС України копію ухвали Броварського міськрайонного суду про арешт транспортного засобу марки «Nissan Armada».

У подальшому, опитано заступника начальника управління - начальника слідчого відділу БроварськогоРУП ГУНП в Київській областімайора поліції ОСОБА_5 який повідомив, що у слідчому відділі Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, а саме капітана поліції ОСОБА_1 , знаходились матеріали кримінального провадження №12020110130001878 від 23 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Так, 8 січня 2021 року в порядку статті 291 КПК України, матеріли кримінального провадження № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, 3 ст. 307 КК України, скеровано до Броварської місцевої прокуратури для погодження обвинувального акту та в подальшому направлення до Броварського міськрайонного суду.

Крім цього, по матеріалах кримінального провадження були призначенні всі експертизи та отримано відповідні висновки, після чого слідчим ОСОБА_1 оглянуто речові докази та винесено постанову про визнання речовими доказами, які здані під відповідну квитанцію до кімнати зберігання речових доказів при Броварському ВП ГУНП в Київській області.

Так, начальник сектору логістики Броварського ВП ГУНП в Київській ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_5 , що ним було встановлено, що під час проведення інвентаризації речових доказів, згідно наказу Броварського РУП ГУНП в Київській області від 04 лютого 2021 року № 42 в Броварському районному управлінні поліції в Київській області та виявлено відсутність речових доказів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року.

Після чого, ОСОБА_5 рапортом повідомив про дану подію начальника Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Опитаний заступник начальника слідчого відділу Броварського РУН ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_9 та заступник начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУН ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_10 , який на той час перебував на посаді начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського ВП ГУНП в Київській області, надали пояснення аналогічного змісту ОСОБА_5 .

Надалі, опитано ОСОБА_11 , який на той час перебував на посаді слюсаря-ремонтника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення на 0,5 ставки та електромонтера на 0,5 ставки, який повідомив, що згідно посадових обов`язків останній мав доступ до службових приміщень Броварського РУН лише під контролем відповідальних працівників.

До кімнати речових доказів ОСОБА_11 заходив тільки для виконання посадових обов`язків і лише під контролем відповідальної особи. ОСОБА_11 стало відомо про зникнення речових доказів через три тижні перебування на лікарняному.

За таких обставин, як висновок службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що у діях старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог статей 3, 18, 64 та 91 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року за № 2337- VIII та пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпункту 3 пункту 1 розділу II, пункту 3 пункту 1 розділу III Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06 липня 2017 року № 570, статей 2, 9, 28 Кримінального процесуального кодексу України, що виразилось у неналежному проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року.

Суд зазначає, що обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож адміністративний суд має з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У своїй діяльності поліція відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07 жовтня 2018 року.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Системний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 1 цього Статуту, у тому числі, основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Цей наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: - висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку).

Наведені приписи узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд у силу вимог частини другої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Своєю чергою, суб`єкт владних повноважень, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/9717/19.

Як зазначалось попередньо, позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог статей 3, 18, 64 та 91 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року за № 2337- VIII та пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179.

Зокрема, порушення позивачем статей 3, 18, 64 та 94 Закону № 580-VIII дисциплінарна комісія убачає у неналежному виконанні функціональних обов`язків, що виразилось у неналежному проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року.

Разом із тим, у висновку службового розслідування не конкретизовано, які саме функціональні обов`язки неналежно виконував позивач. Висновок містить лише загальний опис обставин, під час яких було виявлено відсутність речових доказів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, який визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі Порядок № 1104).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1104 відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, дізнавач, який здійснює таке провадження.

Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що призначається наказом керівника такого органу або наказом керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.

Таким чином, можна дійти висновку, що відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, при цьому, після передачі таких доказів до обладнаного приміщення або спеціального сейфу - відповідальним є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається наказом керівника відповідно до повноважень.

Як зазначено в акті службового розслідування, 18 листопада 2020 року до кімнати збереження речових доказів ОСОБА_1 були здані речові докази по кримінальному провадженню № 12020110130001878 від 23.06.2020, а саме зброя: спецпакет № 4090166, спецпакет № 4155773, чорний кейс скріплений стяжками, №№ 7575481, 7575482, 7575483, які поміщено до сейфу в кімнаті збереження зброї Броварського ВП ГУНП в Київській області.

У подальшому, 25 грудня 2020 року до кімнати збереження речових доказів ОСОБА_1 здані речові докази по кримінальному провадженню № 12020110130001878 від 23.06.2020, а саме, речові докази, поміщені до спеціальних пакетів: №№ SUD1030790, SUD1030791, 7137885, 7137883, 0012075, 02693272, SUD1030789, SUD1030788, 0007504, 0021166, 0013558, 0035107, 0021174, 5313662, 5313670, чотири паперові конверти, де останні і знаходились.

Під час проведення службового розслідування опитано старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1.

Так, останній повідомив, що здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року. Після проведення всіх необхідних слідчих дій та прийнятих процесуальних рішень, об`єкти та речі, які визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженню, були передані до кімнати зберігання речових доказів, згідно «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого Постановою КМ України від 19 листопада 2012 року № 1104, у матеріалах кримінального провадження наявні «Квитанції про отримання речових доказів» з підписом відповідальної особи, а саме ОСОБА_3 , а також у «Книгах обліку речових доказів» ОСОБА_1 зроблені відповідні відмітки.

Вищезазначені матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом у січні 2021 року скеровані до Броварської місцевої прокуратури Київської області.

Суд зазначає, що будь-які докази або доводи щодо відсутності речових доказів під час їх перебування разом з матеріалами кримінального провадження у позивача як слідчого, матеріали справи не містять. У висновку службового розслідування такі висновки також відсутні.

За таких обставин, суд констатує що у висновку службового розслідування відповідачем не встановлено належним чином, зокрема, склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Більше того, під час службового розслідування взагалі не з`ясовно, за яких обставин відбулася втрата речових доказів, хто є відповідальною особою згідно функціональних обов`язків, що є ключовим питанням у рамках проведення службового розслідування.

Суд наголошує, що у ході проведення службового розслідування опитано начальника сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 , який повідомив, що посада поліцейського зі збереження речових доказів вакантна, згідно з усних вказівок керівництва Броварського ВП ГУНП в Київській області, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , він організовував роботу по здачі речових доказів до кімнати збереження речових доказів.

Відтак, суд вважає помилковим висновок про те, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджуються матеріалами службового розслідування, адже за вищенаведених обставин застосоване до позивача стягнення у вигляді догани є передчасним. Спірний наказ також не містить обґрунтування необхідності застосування до позивача саме такого виду дисциплінарного стягнення як догана.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Суд вважає, що в розрізі обставин цієї справи обраний позивачем спосіб судового захисту визнання протиправним та скасування наказу відповідача, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, здатен відновити становище та захистити порушене право останнього.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 262,Кодексу 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 квітня 2021 року № 194 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП» в частині накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани на старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова