Справа № 359/2356/21

Номер провадження 2/373/590/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року                                                               м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі

головуючої судді                                         Хасанової В.В.,

за участю секретаря                                     Домантович О.П.

розглянув клопотання представника відповідача - адвоката Незвіського Д.Я. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3  до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки і піклування – Виконавчий комітет Переяславської міської ради про визнання місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області дана справа надійшла за підсудністю з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та справу призначено за загальними правилами позовного провадження в підготовче засідання на 16.07.2021.

Ухвалою суду від 11.06.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини прийнято до розгляду в одному провадженні із справою № 359/2356/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою суду від 11.06.2021 клопотання представника відповідача - адвоката Незвіського Д.Я. задоволено. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки і піклування виконавчого комітету Переяславської міської ради.

Ухвалою суду від 16.07.2021 заяву представника заявника – адвоката Незвіського Д.Я. про забезпечення позову задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 до 18:00 та кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 до 18:00 за місцем проживання дитини або в парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури.

Ухвалою суду від 10.08.2021 у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Морозова О. В. про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2021 року, відмовлено.

Ухвалою суду від 16.08.2021 заяву представника відповідача - адвоката Незвіського Д.Я. про виправлення помилки в ухвалі про забезпечення позову від 16 липня 2021 року, - задоволено. Виправлено помилку в резолютивній частині тексту ухвали про забезпечення позову від 16 липня 2021 року, а саме замість:

- зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 до 18:00 та кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 до 18:00 за місцем проживання дитини або в парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури, вказати вірно:

- зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП № НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 до 18:00 та кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 до 18:00 за місцем проживання дитини або в парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури.

18.10.2021 до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Незвіського Д.Я. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим. У клопотанні представник просив змінити спосіб забезпечення позову, яким зобов`язати ОСОБА_1 забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. та кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури без її присутності. Також, просив зобов`язати ОСОБА_1 передавати малолітнього сина ОСОБА_3 ОСОБА_2 в місті проживання дитини у дні та часи, визначені судом.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що застосовані заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2021 року не дали позитивних результатів та цілей, для яких вони були застосовані. Оскільки позивач (мати дитини) вважає, що побачення батька з сином повинно відбуватися виключно в квартирі за місцем проживання дитини. Крім того, таке побачення лише погіршує психологічний та емоційний стан дитини, який стає очевидцем постійних сварок та образ, які відбуваються між його батьками. У зв`язку з цим вважає, що побачення (контакт) батька з сином повинен відбуватися без присутності іншого із батьків та ефективне виконання ухвали суду можливе лише в разі зобов`язання того із батьків, з ким проживає дитина, передавати її іншому із батьків у відповідні дні та часи побачень, що визначенні судом.

Позивач ОСОБА_1 , та її представник - адвокат Волков А.В., в підготовчому судовому засіданні просили надати час для подання заперечень на клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Відповідач ОСОБА_2 , та його представник – адвокат Незвіський Д.Я. не заперечили про надання позивачу та її представнику часу для подання заперечень та просили розглянути дане клопотання без їх участі.

18.10.2021 під час підготовчого судового засідання суд встановив позивачу та її представнику строк для подачі заперечень до 22.10.2021.

21.10.2021 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення разом з доданими документами щодо заміни одного заходу забезпечення позову іншим. В обґрунтування заперечень зазначає, що в разі задоволення клопотання представника відповідача – адвоката Незвіського Д.Я. та надання відповідачу ОСОБА_2 можливості бачитись з сином без присутності матері, вона більше не побачить свого сина й жодний орган в державі не зможе допомогти їй повернути дитину, оскільки механізмів повернення дитини після утримання одним із батьків немає, поки йде спір в суді. Позивач наголосила, що вона разом з дитиною є потерпілою від систематичного домашнього насильства з боку ОСОБА_2 та його родичів, про що свідчать відкриті кримінальні провадження по насильству в сім`ї та нанесенню їй тілесних ушкоджень. Також, просила врахувати, що відповідач всупереч рішенню органу опіки та піклування щодо порядку участі батька у вихованні дитини, без будь-яких підстав взявши сина не повернув його до помешкання матері (м. Бориспіль), та утримував його у будинку бабусі – ОСОБА_4 в місті Переяславі. При цьому, позбавив матір будь-якої інформації про стан дитини та обмежив спілкування з нею. Завдяки збігу обставин дитина була повернута матері. Після цього, з позивачем та дитиною працювали психологи, оскільки син був вороже налаштований проти своєї матері. За цих обставин позивач вважає, що заміна одного заходу забезпечення позову іншим призведе до того, що вона більше не побачить свого сина. У зв`язку з цим, у задоволенні клопотання просила відмовити, оскільки дитина не повинна бути жертвою ситуації.

До заперечення додано копії письмових доказів:

- письмову відповідь на відеозаписи ОСОБА_2 , в яких позивач наголошує, що відповідач під час побачення з дитиною неодноразово та спеціально провокував її на скандали, а також під час спілкування з дитиною заохочував сина до неадекватної поведінки (розкидати речі по всій квартирі, проговорювати дивні звуки), що змушувало позивача робити їм зауваження, що в свою чергу використовувалось відповідачем для збирання доказової бази для суду;

- письмове пояснення адвоката Незвіського Д.Я. адресоване виконавчому комітету Бориспільської міської ради (органу опіки та піклування) від 26.04.2021, відповідно до якого повідомлялось, що наразі дитина проживає разом з батьком. Останній не перешкоджає участі матері у вихованні сина та побаченнях з ним, але за умови належної поведінки. Також, зазначено, що якщо ОСОБА_2 не було визначено (встановлено) рішенням органу опіки та піклування повертати дитину до постійного місця проживання, то відповідно такий обов`язок для нього відсутній;

- повідомлення від начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області М.Дьоміна № Я-161/109/1010/01-21 від 19.05.2021 про направлення копії матеріалів ІТС ІПНП № 2334 від 19.04.2021 та № 2415 від 23.04.2021, щодо яких прийнято рішення;

- висновок старшого ДОП відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції Сідала С.М. по матеріалах перевірки ІТС ІПНП № 2334 від 19.04.2021, ІТС ІПНП № 2414 від 23.04.2021, ІТС ІПНП № 2415 від 24.04.2021 та ІТС ІПНП № 2438 від 24.04.2021, за зверненням ОСОБА_1 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_2 забрав у неї спільну неповнолітню дитину та не повернув її;

- рапорт старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції Івахна О.В. по заяві адвоката позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 від 19.04.2021 відносно домашнього насильства вчиненого колишнім чоловіком ОСОБА_2 ;

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.04.2021;

- письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження № 12021111100000441 від 18.05.2021, про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України;

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12021111100000441 ОСОБА_1 ;

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження № 12021111100000898 від 17.08.2021, про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України;

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження № 12021105050001833 від 27.05.2021, про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;

- висновок інспектора СЮП ВП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, старшого лейтенанта поліції Максимчук Ю.Л. по заяві ОСОБА_1 від 09.02.2021;

- повідомлення від начальника Управління національної поліції Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Т.Кравчука № 1916 від 12.02.2021 про реєстрацію заяви;

- телеграм переписка між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 ;

- повідомлення в.о. директора Київського обласного центру соціально-психологічної допомоги В.Гуменюка № 60 від 17.05.2021, про те, що ОСОБА_1 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться в притулку № 1 для осіб, що перебувають в складних життєвих обставинах;

- консультативний висновок лікаря на сина ОСОБА_3 від 12.08.2021;

- інформаційна довідка про роботу психолога з гр. ОСОБА_1 № 25-10-141 від 12.05.2021;

- висновок психологічного обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений практичним психологом ОСОБА_6 . Згідно висновку малолітній син наразі не має довірливих відносин з батьком, сприймає батька як агресивно налаштовану особистість переважно у бік мами ОСОБА_1 , хлопчик розуміє, що ОСОБА_7 є його батьком, але не вважає його частиною своєї сім`ї, психологічний стан ОСОБА_8 є незадовільним і потребує рівноваги та спокою у повсякденному житті. У висновку рекомендовано: забезпечити безпеку малолітньому ОСОБА_8 , так як хлопчик наразі почувається незахищеним від агресивного налаштування батька у бік матері та свого повторного викрадення; терапевтичні зустрічі з психологом, так як у хлопця нестабільний емоційний стан; консультативна зустріч батька з психологом для обговорення можливості налагодження стосунків з сином, наразі, ОСОБА_8 почувається емоційно-психологічно комфортно з мамою ОСОБА_9 .

22.10.2021 на адресу суду від представника позивача - адвоката Волкова А.В., надійшло заперечення на клопотання представника відповідача - адвоката Незвіського Д.Я. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим. В обґрунтування заперечень представник зазначає, що незважаючи на оскарження ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2021 року, позивач ОСОБА_1 почала виконувати її добровільно. Окрім цього, позивач особисто звернулася із заявою до Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження. Враховуючи поведінку стягувача щодо раніше самочинної зміни місця проживання дитини, актом державного виконавця від 30.08.2021 у виконавчому провадженні № 66586756 було зобов`язано боржника ОСОБА_1 забезпечувати побачення з дитиною за місцем її проживання у дні, визначені ухвалою суду. Вказані вимоги державного виконавця виконувалися позивачем ОСОБА_1 , й відповідач ОСОБА_2 у визначені в ухвалі суду дні та час спілкувався з сином за місцем проживання матері, в окремій кімнаті наодинці. При цьому, жодних порушень з боку матері дитини державним виконавцем не зафіксовано. За цих обставин вважає, що підстави для зміни одного заходу забезпечення позову іншим відсутні, оскільки обставини з часу визначення виду забезпечення позову не змінились й обраний судом захід забезпечення позову не обмежує прав ОСОБА_2 щодо спілкування (контакту) з сином. Крім того, звертає увагу, що запропоновані представником відповідача - адвокатом Незвіським Д.Я. заходи зміни забезпечення позову фактично зводяться до окремого виду самостійних вимог у позовному провадженні, що не є видом забезпечення позову у розумінні статті 150 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим слід відмовити з огляду на таке.

За змістом статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, який спрямований проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду. Зобов`язання вчинити певні дії, як захід забезпечення позову, спрямоване на активні дії відповідача, невиконання яких може ускладнити виконання судового рішення

Згідно роз`яснень, що надані в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, або наслідків заборони вчиняти певні дії чи зобов`язання вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів відповідача ОСОБА_2 та його представника щодо необхідності такої заміни з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між зміненим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, суд враховує обмеження, визначені частиною 10 статтею 150 ЦПК України, відповідно до яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до пункту першого, другого статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Згідно із частиною восьмою статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

Так, ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.07.2021 заяву представника заявника – адвоката Незвіського Д.Я. про забезпечення позову задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 до 18:00 та кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 до 18:00 за місцем проживання дитини або в парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд виходив із того, що відсутність стабільних контактів батька із малолітнім сином дійсно створює загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту дитини з ним, що в подальшому може утруднити виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову. При цьому, обставин та письмових доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи свідчили про наявність перешкод нормальному емоційному розвитку дитини, матеріали справи не містили.

Проаналізувавши обставини, викладені в клопотанні про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, разом з дослідженим фрагментом звукозапису, що міститься на технічному носії (диску), суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки відсутні докази, що позивач ОСОБА_1 чинить перешкоди в спілкуванні батька ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дні та години, що визначені ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.07.2021. Окрім того, відсутні письмові докази невиконання позивачем ОСОБА_1 вимог як ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.07.2021, так і акта державного виконавця від 30.08.2021 у виконавчому провадженні № 66586756. Також, державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження порушень з боку матері щодо забезпечення побачення батька з дитиною за місцем проживання матері зафіксовано не було.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не обмежує відповідача ОСОБА_2 у спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дні та години, що передбачені ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.07.2021.

При цьому, суд зазначає, що із змісту клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вбачається, що між позивачем та відповідачем виникають сварки та образи на ґрунті неприязних відносин, що виникли між ними, та які не пов`язані з порушеннями з боку матері щодо забезпечення побачення батька з дитиною.

Отже, дослідивши клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, разом з поданими на нього запереченнями, суд вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити, оскільки відповідачем ОСОБА_2 , та його представником – адвокатом Незвіським Д.Я. не наведено доводів щодо необхідності вжиття заходів для заміни одного заходу забезпечення позову іншим з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо його зміни, та не підтверджено письмовими доказами, що позивач ОСОБА_1 обмежує відповідача ОСОБА_2 у спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дні та години, що передбачені ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.07.2021.

Враховуючи вищевикладені обставини, керуючись необхідністю якнайкращого забезпечення інтересів дитини, на підставі ст. ст. 149-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Незвіського Д.Я. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Хасанова В.В.