УХВАЛА

26 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 926/2341/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.

розглянув матеріали касаційної скарги Національного природного парку "Вижницький"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021

у складі колегії суддів: Зварич О. В. (головуючої), Бойко С. М., Гриців В. М.

та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020

у складі судді Швеця М. В.

у справі за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до Національного природного парку "Вижницький"

про відшкодування шкоди в сумі 234 842,00 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 Національний природний парк "Вижницький" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020 у справі № 926/2341/20.

Одночасно за текстом та у прохальній частині касаційної скарги скаржник порушує питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення дії оскаржуваного рішення.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №926/2341/20 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді Білоус В. В., Картере В. І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.10.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що в даному випадку об`єктом оскарження є рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020 у справі № 926/2341/20, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021, яким задоволено позовні вимоги Державної екологічної інспекції Карпатського округу, стягнуто з Національного природного парку "Вижницький" на користь держави шкоду в сумі 235 842,00 грн.

З оскаржуваних судових рішень, встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення 235 842,00 грн. Оскільки, вказаний вище позов був поданий Державною екологічною інспекцією Карпатського округу до суду першої інстанції у 2020 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відтак, предметом позову у цій справі є стягнення 235 842,00 грн, що є меншим ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Колегія суддів проаналізувавши зміст касаційної скарги звертає увагу, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за умови обґрунтування яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Національним природним парком "Вижницький" у касаційній скарзі взагалі не зазначено та не обґрунтовано.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 926/2341/20 за касаційною скаргою Національного природного парку "Вижницький" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення дії оскаржуваного рішення судом не розглядається.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного природного парку "Вижницький" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020 у справі № 926/2341/20.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Національному природному парку "Вижницький".

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. І. Картере