Справа №2- а- 862 / 2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          08 грудня  2010 року                                                    Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                   Дніпропетровської області

   суддя Верхньодніпроського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М.  розглянувши в  судовому засіданні в порядку скороченого провадження адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення заборгованості по виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку,

                                                                      ВСТАНОВИВ :

          До суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті матеріальної допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період  з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року  на  утримання доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 3 років.  посилаючись на те, що в зв'язку з народженням дитини вона отримувала призначену відповідачем допомогу по догляду за малолітньою донькою  до  досягнення нею віку трьох років.

          Вона вважає, що розмір нарахованої та виплаченої  їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку повинен відповідати рівню прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 3 років, оскільки розмір такої допомоги встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та повинен виплачуватися в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 3 років, який в свою чергу встановлюється  Законом України про державний бюджет України на 2010 рік”. Проте Законом України «Про державний бюджет України на 2007р» була призупинена дія ч.1 ст.15 Закону  «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007р було визнано неконституційним положення ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік” щодо внесення змін до Закону України  «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідачем  нарахування та виплата їй  державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в вище зазначеному розмірі не проводилась. Вважає, що Законами України “Про державний бюджет України”   фактично скасовано дію ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, що не відповідає вимогам Конституції України,  що й стало підставою звернення до суду.

          Спарва розглядалас в скороченному провадження без виклику сторін

      В своїх запереченнях  відповідач- Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації зазначає що державна допомога  позивачці по догляду зап дитиною до досягнення триріцчного віку призначалась та виплачувалась на підставі ст. 15 та п. 3  Прикінцевих положень ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми та п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім2ям з дітьми № 1751 від. 27.12.2001 року у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1.01.2009 року 75%, а з 01.01.2010 року 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї, з розрахунку на одну особу за  попердні шцсть місмяців, але не менше 130 грн., які позивачка отримувала в повному обсязі. У 2009-20ё10 рокках виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку позивачці віплачувалась також згідно ЗУ 2Про державний бюджет України н7а 2009 ріку та ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”, які неконституційними не визнані. Крім того вважає, що позивачка пропустила  строк позовної давності.

    Суд вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, з'ясувавши зміст позовних вимог, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

    Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

    Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відом до шести років.

            ч. 2 ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” встановлено, що допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатним осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

              п. 3 Прикінцевих положень ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1.01.2008 року – 50%, з 1.01.2009 року 75 %, з 1.01.20101 року – 100 відсотками прожиткового мініму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.( п. 3 розділу УШ в редакції Законів № 2505 – 1У від 25.03.2005 року та № 107-У1 (107-17) від 28.12.2007 року)

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, положення абзацу третього частини другої статті 56, пункту 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність як такі, що визнані неконституційними. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

           Однак рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007,  мало чинність з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. З 01.01.2008 року дія вищезазначеного рішення Конституційного суду України припинена

                     Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача – територіального управління праці та соціального захисту населення – у зв'язку з народженням   ІНФОРМАЦІЯ_1 року   доньки ОСОБА_2

            Згідно наданої суду довідки про розмір щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку позивачці виплачувався відповідно до  п. 3 ст. 15 та п. 3 Прикінцевих положень ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, який є чинним в період за який позивачка просить зробити їй перерахунок отримуваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Тобто починаючи з 16.12.2009 року відповідачем була призначена позивачці допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відповідні виплати проводились з урахуванням положень  ст. 15 та п. Розділу УШ ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” зі змінами від 28.12.2007 року.

             Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 р.  ст. 15, та п. 3 розділу УШ Закону України “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”  не конституційними не визнавались. Не визнавались вони неконституційними і в наступних роках.

         Відповідно до ст. 1 ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо неконституційності законів.

  Згідно ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади Україні. Конституція України не встановлює приорітету застосування того чи іншого Закону, в тому числі і від предмета регулювання, немає також закону  України, який би регулював колізії норм  законів, що мають однакову юридичну силу.

        До компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів  Законам України (законності), відповідності дій та рішень органів місцевого самрядування, державної влади та їх посадових осіб вимогам законів, однак прийняття  рішень та надання висновків щодо конституційності законів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України і до компетенції  адміністративного суду, як суду загальної  юрисдикції не відноситься.

                  Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Констуцією України визначив:" Конкретна сфера суспільних відносин не може бути в одночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному" Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового нормативного акта, якщо інше не передбачено цим актом, автомотично скасовується однопредметрий акт, який діяв у часі раніше.

     За наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріорітету тієї норми, яка прийнята пізніше.

       Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним  Законом України № 107-У1 (107-17) від 28.12.2007 року  фактично змінено положення Закону України " Про державну допомогу сім"ям з дітьми", який діяв у часі раніше, приорітетним в даному випадку є положення Закону України від від  № 107-У1 (107-17) від 28.12.2007 року

       Таким чином вимоги позивача про нарахування  їй державної допомоги  подогляду за дитиною до досягнення нею трирчного віку грунтуються на законі, який втратив свою дію в часі в зв"язку з прийнятятм нового Закону України "Про внесення змін до Закону України ""Про державну допомогу сім"ям з дітьми" № 107-У1 (107-17) від 28.12.2007 року

               За таких обставин суд вважає, що у  задоволенні позовних вимог   про визнання неправомірними дій управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку  за період з01.01.2009  року по 31.12.2010 року, стягнення недоплаченої  допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку  в сумі 5755.50 грн., та  стягнення з відповідача понесених судових витрат  позивачеві потрібно відмовити.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 159-163 КАС України, суд-

                                                         ПОСТАНОВИВ :

      У  задоволенні позовних вимог   про визнання неправомірними дій управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період з 01 січня 2010 року року по 31 листопада 2010 року  та  стягнення  недоплаченої суми  допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі 5755.50 грн  позивачеві  ОСОБА_1  - відмовити.

         Постанова може бути оскаржена до  Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з моменту її оголошення шляхом подачі   апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд  У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови  у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Головуючий