Справа № 2-а-599 /2009

                                                                                   ПОСТАНОВА                          

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     06 грудня 2010 року                                                         Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                        Дніпропетровської області

У складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.

                                    при секретарі – Рудовій Л.В.

   Розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в місті  Верхньодніпровську адміністративну   справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду Верхньодніпровського району про визнання дій неправомірними та  стягнення щомісячної недоплаченої соціальної допомоги,-

                                                ВСТАНОВИВ:

     До суду звернувся позивач ОСОБА_1, з адміністративним позовом про стягнення щомісячної  соціальної державної  допомоги до відповідача управлянн Пенсійного Фонду Верхньодніпровського району в якому просить  визнати дії управляння Пенсійного Фонду  у Верхньодніпровському районі незаконними, зобов»язати управління Пенсійного Фонду у Верхньодніпровському районі здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути з управління Пенсійного Фонду України у Верхньодніпровському районі на її  користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за  період з 01.01.2007  по 31.12.2007 року , з 01.01.2008 року по 11.06.2008 року, та з 30.09.2009 року довічно

    В обгрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що вона як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішень Коституційного  суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року має право отримувати державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідач не виконує вимог Закону, чим порушує   її права та законні інтереси.  Протягом 2007 року їй вказана надбавка не нараховувалась та не виплачувалась, а в 2008 та 2009 та 2010 році виплачувалась частково, але не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що й стало причиною звернення до суду.

      В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала давши пояснення фактино устаеновлені матеріалами справи.

  Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, послаючись на те, що з позовом про стягнення даної надбавки позивачка  вже зверталась до суду і є рішегння суду, яким їй відмовлено в задоволення позовних вимог., а за період з  30.09.2009 року по квітень 2010 року позивачка пропустила строк позовної давності, тому в цій частині її вимоги повинні бути залишені без рохгляду. За  останній період надбавка до пенсії як дитині війни позивачці  виплачувалась в межах бюджетних асигнувань

         Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за такими підставами.

            Як встановлено в судовому засіданні позивач  ОСОБА_1, має  статус дитини війни, що підтверджується відміткою «Дитина війни» в пенсійному посвідченні виданому 21.05.1999 року

               Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 19.12.2006 року № 489-У дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30% мінімальної пенсії за віком.

                 Ст.77 та 110 Закону України  « Про Державний бюджет України» № 3235-1У від 20.12.2005 року та п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

     Відповідно до ст. ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.

                Крім того  відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом,не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Доводи відповідача про те, що в ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, що мають статус «Діти війни»  на думку суду є безпідставними, так як мінімальна песія за віком  встановлюється Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне пенсійне страхування».

Ст. 28 цього Закону визначається, що мінімальна пенсія за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мініму для осіб, що втратили працездатність.

 Суд вважає, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсіне страхування» не є перешкодою для застосування данної величини (мінімальної пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно віком відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення та законодавством України  не встановленого іншого, крім передбаченого цією статтею мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.

      Доводи відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, та законодавством України не визначено з якого мінімального розміру пенсії за віком повинно наровуватись 30% надбавка дітям війни та згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій „дітей війни” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.

Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом не приймається до уваги.

Так, у справі „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

  Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” № 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Зкону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195-ІV

Позивач просить здійснити їй перерахунок надбавки до пенсії  як диті війни за періоди 01.01.2007  по 31.12.2007 року , з 01.01.2008 року по 11.06.2008 року, та з 30.09.2009 року довічно

 Ухвалою Верхньодніпроського районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2010 року позовні вимоги позивачки  про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по соціальній допомозі як дитині війни за період 01.01.2007  по 31.12.2007 року , з 01.01.2008 року по 11.06.2008 року закрите провадженням так як є  постанова суду, що набрала законої сили з того ж самого спору і між тими ж сторонами згідно якої позивачеві відмовлено в задоволенні позовних вимог.

 Ухвалою Верхньодніпроського районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2010 року  позовні вимоги позивачки  про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по соціальній допомозі як дитині війни за період з 30.09.2009 року по 18.05.2010 року залишені без без розгляду в зв»язку з пропуском  строку  позовної давності.

   За період з 18.05.2010 року по 18.10.2010 року позовні вимоги позивачки підлягають задволенню.

У 2010 році  прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність відповідно до ст. 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646 від 20.02.2009 року затверджений у наступному розмірі:

- з 01.01.2010 року – 695 грн.;

- з 01.04.2010 року – 706 грн.;

- з 01.07.2010 року – 709 грн.;

- з 01.10.2010 року – 723 грн.;

•   з 01.12.2010 року – 734 грн.

Згідно пояснень представника позивачці надбавка до пенсії призначалась в розмірі 10 відстків мінімальної пенсії за віком.

 Таким чином суд вважає за потрібне  визнати бездіяльнсть управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо  нездійснення перерахунку та виплати позивачеві підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 18 травня   2010 року по 18 жовтня  2010 рокув розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком -  неправомірними та зобов»язати  управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати позивачеві підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуванняз   за період з 18 травня   2010 року по 18 жовтня  2010 рокув розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  з урахуванням виплачених сум.

  Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

У задоволенні позовних вимог щодо  забов”язання  відповідача виплачувати позивачці  підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком довічно суд вважає за потрібне відмовити так як суд не може визначати  правомірність чи неправомірність дій відповідача на майбутнє

    На основі  ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись  ст. 6, 11, 14, 17, 70, 71, 86,122,159,-163  КАС України ,   - суд  

                                                           ПОСТАНОВИВ:

        Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково

    Визнати бездіяльнсть управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо  нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1  підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 18 травня   2010 року по 18 жовтня  2010 рокув розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком -  неправомірними.

       Зобов»язати  управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуванняз   за період з18 травня   2010 року по 18 жовтня  2010 рокув розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  з урахуванням виплачених сум

           У задоволенні інших позовних вимог - відмовити

    Постанова  може бути  оскаржена до  Дніпропетровського Апеляційного  суду протягом 10 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через  Верхньодніпровський райнний суд

 Головуючий: