ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді – доповідача Станковської Г.А.
суддів Марчака В.Я.
Потоцького В.П.
за участю секретаря Галичанської Т.В.
та учасників провадження:
прокурора Дмитращук І.О.
представника ПП «Пантеон-А» Гінінгер А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Чернівецької окружної прокуратури Дмитращука І.О. на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2021 року,-
У С Т А Н О В И Л А:
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, у задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Яремчук В.І. за погодженням з прокурором Чернівецької окружної прокуратури Дмитращук І. про арешт майна - відмовлено.
Доводи апеляційної скарги учасника провадження.
Прокурор у своїй скарзі вважає, що дана ухвала слідчого судді винесена без
ЄУНСС №725/7097/21 Слідчий суддя в І інстанції: Федіна А.В.
Провадження №11-сс/822/251/21 Суддя - доповідач: Станковська Г.А.
Категорія ст. 309 КПК України
достатніх на це підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК України.
Однією з правових підстав накладення арешту на майно, передбачених п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався та при розгляді клопотання не врахував всіх обставин, які мають суттєве значення та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Просить ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19.10.2021 р. про відмову у накладенні арешту на майно, а саме на транспортний засіб типу «Ескаватор» скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача, яка виклала суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, з`ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, слідчого, представника власника майна та досліджені матеріали додані до клопотання.
На думку колегії суддів, слідчим суддею під час розгляду клопотання органу досудового розслідування дотримано вимог чинного законодавства в повному обсязі та обґрунтовано прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що майно, на яке слідчий просив накласти арешт, відповідає критеріям ст. 170 КПК України, а саме є доказом у кримінальному провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
З наданих апеляційному суду матеріалів, які були предметом дослідження слідчим суддею вбачається, що 18.10.2021 року надійшло повідомлення на лінію «102» від журналіста інформаційної агенції «Журналісти проти корупції» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 18.10.2021 року в період часу з 13:30 год. по 14:20 год. на території приміської зони м. Чернівці прибережної смуги невідомі особи чоловічої статі за допомогою транспортного засобу типу
«Ескаватор» здійснюють погрузну піщано-гравійної суміші на транспортний засіб марки «КРАЗ», н.з НОМЕР_1 , які в подальшому покинули місце події та пішли в невідомому напрямку.
Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження, заборони користування та розпорядження на транспортний засіб типу «Ескаватор колісний».
Відмовляючи в задоволенні даного клопотання, слідчий суддя місцевого суду врахував правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, взяв до уваги з`ясовані органом досудового розслідування обставини, обґрунтовано прийшов до висновку, що вказаний вище транспортний засіб не відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідно до диспозиції ч.2 ст. 240 КК України, відомості про яке внесені в ЄРДР. Крім того, в клопотанні слідчого, вказане майно не визнано речовим доказом.
З таким рішенням слідчого судді, погоджується й колегія суддів.
Згідно зі ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися або розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Виходячи зі змісту ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається із клопотання слідчого про арешт вилученого майна, метою такого арешту є наявність ризиків збереження речових доказів втрати зазначених речових доказів у разі не накладення на них арешту та заборони їх відчуження.
Разом з цим, слідчим суддею встановлено, а колегією суддів перевірено те, що матеріали клопотання не містять доказів, що вказують на існування загрози знищення майна.
Так, 18 жовтня 2021 року до ЄРДР внесені відомості за №12021262020002934 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, відповідно до короткого викладу обставин встановлено, що 18.10.2021 року в період часу з 13:30 год. по 14:20 год. на території приміської зони м. Чернівці прибережної смуги невідомі особи чоловічої статті за допомогою транспортного засобу типу «Ескаватор» здійснюють погрузку піщано-гравійної суміші на транспортний засіб марки «КРАЗ», н.з. НОМЕР_1 та в подальшому покинули місце події і пішли в невідомому напрямку.
Однак, диспозиція ч.2 ст. 240 КК України передбачає, порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя,
здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що внесені відомості до ЄРДР не відповідають диспозиції ч.2 ст. 240 КК України, а тому не можуть бути обґрунтовано визнаними обставинами злочину та свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у поданому слідчим клопотанні не зазначено, які саме обставини кримінального правопорушення стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а також, які слідчі дії орган досудового розслідування планував провести із майном, на яке просив накласти арешт.
Слід зазначити, що накладення арешту на майно у даному випадку може призвести до незаконного позбавлення власника права володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що є неприпустимим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаному вище клопотанні відсутні доводи стосовно можливого настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вищезазначене майно зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також, апеляційний суд зважає і на те, що підозра у даному кримінальному провадженні нікому не пред`явлена, а санкція ч.2 ст. 240 КК України не передбачає конфіскації майна, як додаткової міри покарання чи спеціальної конфіскації за ст. 96-1 КК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя при вирішенні даного клопотання об`єктивно перевірив всі обставини справи, наявність та обґрунтованість підстав для накладення арешту на майно і прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого, при цьому врахувавши, що вказане майно не визнано речовим доказом.
Доводи апеляційної скарги прокурора не свідчать про існування підстав для накладення арешту на майно, оскільки це явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, які гарантовані законом і завданням цього кримінального провадження.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються вищевикладеним.
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. 132, 170-173,175, 309, 392, 395, 404, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2021 року – без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Г.А. Станковська
Судді: В.Я. Марчак
В.П. Потоцький