Справа № 458/383/21

2-з/458/4/2021

УХВАЛA

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

23.10.2021                                                                        м. Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Канарєєва Івана Олеговича про забезпечення позову,

встановив:

02.06.2021 позивач ОСОБА_1 подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2  та Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про визнання правочину недійсним, скасування свідоцтва про право на спадщину та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 09.05.2021, для розгляду цієї справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Коліщук З.М.

Ухвалою судді Турківського районного суду Львівської області Коліщук З.М. від 15.06.2021 відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.

Згідно з протоколом повторного авторозподілу справи між суддями від 30.09.2021 для розгляду справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І.

22.10.2021 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Канарєєв І.О. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- на житловий будинок і господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку, площею 0,25 га з кадастровим номером 4625580300:01:017:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що позивач звернулася до суду з позовом про визнання правочину недійсним, скасування свідоцтва про право на спадщину та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, так як відповідач шляхом обману змусила позивачку розписатися у заяві про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті чоловіка. Відповідачці видано нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вважає, що існують реальні ризики, що до завершення розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, відповідач може здійснити відчуження вказаних об`єктів нерухомості. Просить вжити заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також здійснити ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивачки.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, даних у п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Із змісту позовних вимог видно, що позивач просив задовольнити позовні вимоги, які мають немайновий характер, а тому доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними, оскільки у випадку задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню.

Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно неспівмірний з предметом позову, яким є визнання правочину недійсним, скасування свідоцтва про право на спадщину та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки позовні вимоги, як немайнові, не підлягають вартісній оцінці і заявлені без вимоги застосування наслідків, що також відповідає правовим висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 201/12570/18 та в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 127/220/19.

Відтак, посилання представника заявника у заяві про те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також здійснити ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивачки без наведення відповідного обґрунтування, грунтується на припущеннях такого і не підтверджені жодними доказами.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 149 - 153, 258 - 260 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Канарєєва Івана Олеговича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду складена та підписана 25.10.2021.

Суддя                                                                        О.І. Кшик